СУЧАСНІ АСПЕКТИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ SPINA BIFIDA
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9736Ключові слова:
діти, spina bifida, реабілітаціяАнотація
Спинномозкова грижа є однією з найпоширеніших вроджених вад, що полягає у поєднаному ураженні органів і систем та спричиняє ранню постійну недієздатність і навіть смерть. Лікування та реабілітація дітей зі Spina bifida є складним та довготривалим процесом, що потребує залучення та співпраці лікарів різних спеціальностей.
Метою нашої роботи було проаналізувати літературні дані щодо сучасних можливостей покращення якості життя дітей з розщілиною хребта. До найпоширеніших проблем у дітей з цією патологією належать обмеження чи повна відсутність рухливості, зниження шкірної чутливості та утворення ран і пролежнів, розвиток гідроцефалії, нейрогенні розлади сечового міхура та кишечника, що часто супроводжуються нетриманням сечі та випорожнень; у тяжких випадках спостерігаються когнітивні розлади. Обмеження чи відсутність фізичної активності призводить до ожиріння і пов’язаних із ним ускладнень. Забезпечення здатності самостійно пересуватися та покращення фізичної активності знижує ризик ожиріння та поліпшує соціальні контакти й якість життя. Реабілітація нейрогенних розладів сечового міхура забезпечується чистою періодичною катетеризацією, проведенням лікувальної фізкультури та фізіотерапії. Вправи лікувальної фізкультури спрямовані на зміцнення м’язів тазового дна. Різновид фізіотерапії залежить від виду нейрогенного сечового міхура. Одним і з ефективних методів корекції розладів сечовипускання є метод біологічного зворотного зв’язку. Він у досить простий спосіб дозволяє навчити дитину координувати роботу м’язів тазового дна.
Висновок. Реабілітація дітей із spina bifida є довготривалою і багатоцільовою роботою, яка у значній мірі залежить від стану дитини та потребує мультидисциплінарного ведення. Об’єднання зусиль лікарів та батьків, використання сучасних методів реабілітації можуть покращити якість життя дітей із spina bifida.
Посилання
Castilla, E.E., Botto, L.D., Bakker, M.K. (2011). International Clearinghouse for Birth Defects Surveillance and Research. Annual Report 2011 with Data for 2009. [Internet]. Retrieved from: http://www.icbdsr.org/filebank/documents/ar2005/Report2011.pdf
Singh, D.K. (2003). Families of children with Spina Bifida: A review. Journal of Developmental and Physical Disabilities, 15, 37-54.
Crytzer, T.M., Dicianno, B.E., & Kapoor, R. (2013). Physical activity, exercise, and health-related measures of fitness in adults with spina bifida: a review of the literature. PM&R, 5 (12), 1051-1062. doi: 10.1016/j.pmrj.2013.06.010.
Bowman, R.M., McLone, D.G., Grant, J.A., Tomita, T., & Ito, J.A. (2011). Spina bifida outcome: a 25-year prospective. Pediatr. Neurosurg., 34, 114-120.
Boiarchuk, O.R., & Hlushko, K.T. (2018). Suchasni aspekty konservatyvnoi terapii netrymannia sechi ta zberezhennia funktsii nyrok u ditei iz spinalnym dyzrafizmom [Modern aspects of conservative therapy of urinary incontinence and preservation of renal function in children with spinal dysrhythmia]. Zdorovye rebenka – Health of a Child, 6, 602-608 [in Ukrainian].
Copp, A.J., Adzick, N.S., Chitty, L.S., Fletcher, J.M., Holmbeck, G.N., & Shaw, G.M. (2015). Spina Bifida. Nature Reviews Disease Primers, 1, 15007. doi:10.1038/nrdp.2015.7.
Spina Bifida Association. Spina Bifida: a guide for medical professionals. [Internet]; Retrieved from: http://www.spinabifidaassociation.org/atf/cf/%7B85f88192-26e1-421e-9e30-4c0ea744a7f0%7D/A%20GUIDE%20FOR%20MEDICAL%20PROFESSIONALS.PDF.
Khan, F., Amatya, B., Ng, L., & Galea, M. (2015). Rehabilitation outcomes in persons with Spina Bifida: A randomized controlled trial. Journal of Rehabilitation Medicine, 47, 734-740. doi: 10.2340/16501977-1999
Schoenmakers, M.A., Gulmans, V.A., Gooskens, R.H., & Helders, P.J. (2004). Spina bifida at the sacral level: more than minor gait disturbances. Clin. Rehabil., 18, 178-185.
Bloemen, M.A., Verschuren, O., van Mechelen, C., Borst, H.E., de Leeuw, A.J., van der Hoef M. et al. (2015). Personal and environmental factors to consider when aiming to improve participation in physical activity in children with Spina Bifida: a qualitative study. BMC Neurology, 15, 11. doi:10.1186/s12883-015-0265-9.
Dubina, S.P., Yevtushenko, O.S., Yevtushenko, S.K. (2013). Diagnostika i terapiya enureza u detey (nauchnyy obzor i lichniye nablyudeniya [Diagnosis and treatment of enuresis in children (scientific review and own observations)]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal – International Neurological Journal, 6 (60), 114-120 [in Russian].
Sottayeva, Z.Z., Menovshchikova, L.B., Gurevich, А.I., Yavatkhanova, R.I., & Abramova, А.А. (2014). BOS-terapiya v kompleksnom lechenii detey s evakuatornymi narusheniyami funktsii tazovykh organov [BOS therapy in complex treatment of children with evacuatory dysfunctions of the pelvic organs]. Rossiyskiy vestnik detskoy khirurgii, anesteziologii i reanimatologii – Russian Journal of Children’s Surgery, Anesthesiology and Resuscitation, 4 (3), 46-50 [in Russian].
