ВПЛИВ ФАКТОРА СПАДКОВОСТІ НА РОЗВИТОК ПЕРВИННОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ПАЦІЄНТІВ МОЛОДОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8938Ключові слова:
первинна артеріальна гіпертензія, молодий вік, спадковість, метаболічний синдром.Анотація
Останнім часом зростає поширеність есенціальної артеріальної гіпертензії (АГ) у пацієнтів молодого віку. Водночас, у порівняно великого відсотка цих пацієнтів наявні окремі компоненти метаболічного синдрому (МС).
Мета дослідження – визначення сімейної спадковості щодо окремих компонентів МС та їх впливу на розвиток АГ у пацієнтів молодого віку.
Було обстежено 56 пацієнтів молодого віку, 26 осіб жіночої та 30 – чоловічої статі, з проявами есенціальної АГ. Середній вік обстежених склав 23,5±2,4 роки. Нами було проведене анкетування цих пацієнтів з метою виявлення захворювань-маркерів, таких як діабет 2 типу, абдомінальне ожиріння (АО), АГ, атеросклеротичні ураження судин, включаючи ішемічну хворобу серця (ІХС), наявність в анамнезі гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК) та інфаркту міокарда (ІМ), подагричного артиту та безсимптомної гіперурикемії у найближчих родичів. Кожне перераховане захворювання давало 1 бал, результат оцінювали за сумою балів. Після аналізу отриманих даних ми виявили, що діабет 2 типу в родинному анамнезі був у 21 пацієнта (38 %), АГ – у 41 пацієнта (73 %), АО – у 20 пацієнтів (36 %), атеросклеротичні ураження судин – у 36 пацієнтів (64 %), ГПМК та ІМ – у 21 пацієнта (38 %), подагричний артрит та безсимптомна гіперурикемія – у 10 пацієнтів (18 %). За даними кореляційного аналізу відмічався зв'язок між ступенем вираженості АГ та кількістю балів, набраних за опитувальниками (r=0,769, p=0,326).
Висновки. Спадковість має значну роль у розвитку первинної АГ у пацієнтів молодого віку, тому існує необхідність у проведенні подальшого аналізу генетичних факторів, які можуть впливати на розвиток окремих компонентів МС у хворих на АГ молодого віку.
Посилання
Zhdan, V.M., Shtompel, V.Yu., & Ivanytskyi, I.V. (2014). Osoblyvosti funktsionalnoho stanu sertsevo-sudynnoi systemy u khvorykh z poiednanoiu sertsevo-lehenevoi patolohiieiu [Features of the functional state of the cardiovascular system in patients with combined cardio-pulmonary pathology]. Naukovi ta praktychni aspekty khronizatsii neinfektsiinykh zakvoriuvan vnutrishnikh orhaniv: Materialy naukovo-praktychnoi konferenеіi z mizhnarodnoiu uchastiu – Scientific and Practical Aspects of Chronization of Non-infectious Diseases of Internal Organs: Materials of Scientific and Practical Conference with International Participation. Kharkiv [in Ukrainian].
Zhdan, V.M., Kitura, Ye.M., Babanina, M.Yu., & Kitura, O.Ye. (2017). Arterialna hipertenziia i tserebrovaskuliarna patolohiia v zahalnolikarskii praktytsi: yak pokrashchyty prohnoz? [Arterial hypertension and cerebrovascular pathology in general medicine practice: how to improve the outlook?]. Osoblyvosti komorbidnoho perebihu zakhvoriuvan ta yikh farmakoterapiia v klinitsi vnutrishnoi medytsyny: Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu – Peculiarities of Comorbid Diseases Course and Their Pharmacotherapy in the Clinics of Internal Medicine: Materials of Scientific and Practical Conference with International Participation. Chernivtsi [in Ukrainian].
Hassink, S.G. (2010). Evidence for effective obesity treatment: pediatricians on the right track! Pediatrics, 125 (2), 387-388.
Pausova, Z., Mahboubi, A., & Abrahamowicz, M. (2012). Sex differences in the contributions of visceral and total body fat to blood pressure in adolescence. Hypertension, 59, 572-579.
