РАДІОЗАХИСНІ ВЛАСТИВОСТІ 2-МЕРКАПТОБЕНЗОТІАЗОЛУ НА КЛІТИНИ IN VITRO
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8914Ключові слова:
іонізуюче випромінювання, радіопротектори, культура клітин, проліферація, мітоз, диференціація міогенних клітин, апоптоз.Анотація
Метою роботи було дослідження радіопротекторних властивостей 2-меркаптобензотіазолу у тест-системах первинної та перещеплюваної культур проліферуючих клітин.
Матеріал і методи. Використовували цитологічні і статистичні методи.
Результати. При інкубації перещеплюваних клітин лінії L929 з 2-меркаптобензотіазолом у діапазоні концентрацій 0,03–3,00 мкг/м не було виявлено статистично достовірної зміни (р≤0,05) щільності клітинної популяції у моношарових культурах. Водночас спостерігали для усіх застосованих концентрацій реагенту стимуляцію мітотичної активності на термінальній (5 доба) стадії культивування. Опромінення клітин гамма-квантами 60Со в дозах 1, 5 та 10 Гр призвело до дозозалежних морфофункціональних змін у культурі клітин. Опромінення клітин у присутності 2-меркаптобензотіазолу істотно зменшило негативний вплив радіації на показники життєздатності клітин та їх диференціацію в культурі.
Висновки. Кількісна оцінка радіопротекторних властивостей 2-меркаптобензотіазолу у тест-системах культури міогенних клітин та лінії L929 (фібробластоподібні клітини) показала, що найвищі показники коефіцієнта захисту (0,31–0,36) реагент показав при концентрації 3 мкг/мл при опроміненні в дозі 1 Гр, а фактор зменшення дози був максимальний – 4, за концентрації 3,00 мкг/мл. За сукупністю даних літератури та результатів власних досліджень можна вважати 2-меркаптобензотіазол реагентом із радіопротекторними властивостями для клітин in vitro.
Посилання
Uzlenkova, N.E. (2014). Radioprotektory: suchasnyi stan problem [Radioprotectors: the current state of the problem]. Ukr. radiol. zhurn. – Ukrainian Journal of Radiology, XXII (4), 42-49 [in Ukrainian].
Gudkov, A.V., & Komarova, E.A. (2010). Radioprotection: smart games with death. J. Clin. Invest., 120 (7), 2270-2273.
Druzhyna, M., Moisieiev, A., Lypska, A., & Hrynevych, Yu. (2005). Radiatsiini urazhennia yak radioprotectory [Radiation damage and radioprotectors]. Visn. NAN Ukrainy – Journal of NAS of Ukraine, 4, 17-24 [in Ukrainian].
Bebeshkо, V.G. (2007). Radioprotectory, yak zasoby minimizatsii i naslidky v Chornobylskii katastrofi [Radioprotectors as a means of minimizing the consequences of the Chernobyl disaster]. Kyiv: DIA [in Ukrainian].
Vasin, M.V. (2013). Klassifikatsiya protivoluchevykh sredstv kak otrazhenie sovremennogo sostoyaniya i perspektivy razvitiya radiazionnoy farmakologiii [Classification of radioprotective agents as a reflection of the current state and prospects of development of radiation pharmacology]. Radiat. biol. Radioekol. – Radiation Biological Radioecology, 53 (6), 459-468 [in Russian].
Koterov, A.N. (2013). Problemy poiska sredstv protivoluchevoy zashchity cheloveka v svetedostizhenii genetiki stareniya [Problems of fund raising radioprotective protection rights in the light of aging genetics]. Radiat. biol. Radioekol. – Radiation Biological Radioecology, 53 (6), 487-495 [in Russian].
Mandrugin, A.A., Borisova, G.S., Filimonov, M.F., & Shevchenko, L.I. (2014). Sozdanie novogo pokoleniya radiozashchitnykh sredstv na osnove khimicheskikh ingibitorov NO-sintetazy [Creating a new generation of radioprotective substances on the basis of chemical inhibitors of NO-synthase]. Moscow: RUDN [in Russian].
Vasin, M.V. (2014). Radiomodulyatory kak vazhnyy component biologicheskoy zashchity otporazhayushchego deystviya i oniziruyushchego izlucheniya [Radio modulators as an important component of biological protection against the damaging effects of ionizing radiation]. Materials of VII congress of radiation research (radiobiology, radioecology, radiation safety): theses of reports. Moscow: RUDN [in Russian].
Rasina, L.N. (1997). Nekotorye itogi i perspektivy razrabotki protivoluchevykh preparatov v ryadu geterotsiklicheskikh soyedineniy. Diagnosis and prevention of adverse effects of radiation materials 3rd Symposium [Some results and prospects for the development of anti-inflammatory drugs in the range of heterocyclic compounds]. Kiev: Institute of Experimental Radiology NCRM AMS Ukraine, International organization “Female community” [in Russian].
Grebenyuk, A.N. (2014). Problemy i perspektivy sovremennoy radiatsionnoy farmakologii [Problems and perspectives of modern radiation pharmacology]. Materials of VII congress of radiation research (radiobiology, radioecology, radiation safety): theses of reports. Moscow [in Russian].
Rozhdestvenskiy, L.M., Shlyakova, T.G., Shchegoleva, R.A. (2013). Otsenka lechebnoy effektivnosti otechestvennykh preparatov G-KSF v opytakh na obluchennykh sobakah [Assessment of therapeutic efficacy of domestic preparations of G-CSF in experiments on dogs irradiated]. Radiat. biol. Radioekol. – Radiation Biological Radioecology, 53 (6),47-54 [in Russian].
Vasin, M.V. (2011). Potentsialnaya rol faktora neravnomernosti pogloshcheniya energii i oniziruyushchego izlucheniya v organizme v effektivnosti protivoluchevykh preparatov [Potential role of the factor of uneven energy absorption of ionizing radiation in the body in the effectiveness of radioprotective drugs]. Med. radiologiya i radiat. bezopasnost – Medical Radiology and Radiation Safety, 56 (4), 60-70 [in Russian].
Zatsepin, V.V. (2014). Eksperimentalnaya otsenka radiozashchitnoy effektivnosti kombinirovannogo primeneniya preparatov s razlichnymi mekhanizmami protivoluchevogo deystviya pri ostrom obluchenii [Experimental evaluation of radioprotective efficiency of the combined use of drugs with different mechanisms of radioprotective action in acute irradiation]. Moscow: RUDN [in Russian].
Kouvaris, J.R., Kouloulias, V.E., & Vlahos, L.J. (2007). Amifostine: The first selective-target and broad-spectrum radioprotector. The Oncologist, 12, 738-747.
Kuna, Р., Navratil, L., & Singer, J. (2007). Amifostine (WR-2721) as a radioprotector for the emergency workers. Kyiv: In-t klitynnoi biolohii ta henetychnoi inzhenerii NAN Ukrainy, 211-223.
Dyakonov, L.P. (Ed.). (2009). Zhivotnaya kletka v kulture [Animal cell in culture (Methods and applications in biotechnology)]. Moscow: “Sputnik+” [in Russian].
Lapach, S.N., Chubenko, A.V., & Babich, P.N. (2000). Statisticheskie metody v mediko-biologicheskikh issledovaniyakh s ispolzovaniem MS EXCEL [Statistical methods in biomedical research using MS EXCEL]. Kyiv: MORION [in Russian].
Kalendо, G.S. (1982). Rannie reaktsii kletok na ioniziruyushchie izlucheniya i ikh rol v zashchite i sensibilizatsii [Early cell response to ionizing radiation and their role in protecting and sensitization]. Moscow: Energoizdat [in Russian].
