ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ РОЗВИТКУ КАРДІОВАСКУЛЯРНИХ ПОДІЙ У ХВОРИХ НА СТАБІЛЬНУ СТЕНОКАРДІЮ НАПРУГИ ТА ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНУ РЕФЛЮКСНУ ХВОРОБУ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЕЗОФАГОГАСТРОДУОДЕНОФІБРОСКОПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8641Ключові слова:
стабільна стенокардія напруги, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, опитувальник Ч. Д. Спілбергера та Ю. Л. Ханіна, кардіальні симптоми, медикаментозна підготовка.Анотація
Мета – встановити частоту виникнення кардіальних симптомів та потребу у медикаментозній підготовці хворих на стабільну стенокардію напруги (ССН) за коморбідності з ГЕРХ при проведенні езофагогастродуоденофіброскопії (ЕГДФС).
Матеріал і методи. Обстежено 44 хворих на стабільну стенокардію напруги І–ІІ ФК із коморбідною ГЕРХ, які уже мали досвід проведення ендоскопічного дослідження. Вік хворих коливався від 48 до 79 років. Ніякої медикаментозної підготовки до проведення ЕГДФС пацієнти не отримували. Власне ендоскопічне дослідження проводилося зранку, натще, через годину після пробудження, під контролем ЕКГ. Усім хворим увечері дня, який передує дню проведення ендоскопічної діагностики, було запропоновано пройти тест Ч. Д. Спілбергера та Ю. Л. Ханіна.
Результати. Виявлено, що у групі дослідження середнє значення як реактивної, так і особистісної тривожності було у діапазоні 31–45 балів, що відповідає помірній тривожності. Частота виявлення кардіальних симптомів у групі дослідження під час проведення ЕГДФС становила 77,2 % (35 пацієнтів). За результатами повторного аналізу результатів тестування хворих, у яких виявляли ту чи іншу кардіальну симптоматику, було встановлено граничний результат суми балів за двома підшкалами опитувальника Спілбергера–Ханіна, який становить 75 балів, при досягненні чи перевищенні якого є високий ризик розвитку тих чи інших кардіальних симптомів у хворих на ССН та ГЕРХ при проведенні їм ЕГДФС. Ці пацієнти потребують медикаментозної підготовки до проведення ендоскопічної діагностики. Залежності між співвідношенням субшкал у сумі встановлено не було.
Висновок. Частота виявлення кардіальних симптомів при проведенні ЕГДФС хворим на ССН та ГЕРХ – 77,2 %. Рекомендовано проводити діагностику стану тривожності за допомогою опитувальника Спілбергера–Ханіна ввечері дня, який передує дню проведення дослідження, з метою встановлення ризику виникнення кардіоваскулярних подій при проведенні ЕГДФС. Якщо у сумі результати за двома підшкалами опитувальника Спілбергера–Ханіна становили 75 балів, то ризик виникнення кардіальних симптомів під час проведення ЕГДФС був високим та ці хворі потребують медикаментозної підготовки до проведення ЕГДФС.
Посилання
Nakaz MOZ Ukrainy № 152 vid 02.03.2016 r. “Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy. Stabilna ishemichna khvoroba sertsia”. – Retrieved from: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20160302_0152.html [in Ukrainian].
Nakaz MOZ Ukrainy № 943 vid 31.10.2013 roku “Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy hastroezofahealna refliuksna khvoroba”. – 2013. – [Elektronnyi resurs]. – Retrieved from: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20131031_0943.html [in Ukrainian].
Khukhlina, O.S., & Drozd, V.Iu. (2017). Dosvid zastosuvannia meldoniiu u kompleksnii terapii khvorykh na stabilnu stenokardiiu napruhy ta hastroezofahealnu refliuksnu khvorobu [Experience of the use of meldonium in a complex therapy of patients with stable tension steno cardia and gastroesophageal reflux disease]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 2, 84-88. DOI 10.11603/1811-2471.2017.v0.i2.7732 [in Ukrainian].
Rodionova, V.V., & Kovalenko, E.N. (2016). Korektsiia endotelialnoi dysfunktsii v terapevtychnii stratehii sertsevo-sudynnoi patolohii [Correction of endothelial dysfunction in therapeutic strategy of cardio-vascular pathology]. Kardiologiya: ot nauky k praktike – Cardiology: from Science to Practice, 2 (21), 31-38 [in Ukrainian].
Khaustova, O.O. (2017). Neiroimunoendokrynolohiia: suchasnyi pohliad na psykhosomatychnyi dialoh liudyny zi stresom [Neuroimmunoendocrinology: modern view on psychosomatic dialogue of a person with stress]. Liky Ukrainy – Drugs of Ukraine, 1 (207), 10-16 [in Ukrainian].
Chaban, O.S. (2015). Stres: a yakyi preparat pryznachyv by Hans Selie? [What kind of drug would Hans Selie prescribed?]. Simeina medytsyna – Family Medicine, 3 (59), 95-99 [in Ukrainian].
Kupriyanov, R.V., & Kuzmina, Yu.M. (2012). Psikhodiagnostika stressa: praktikum [Psychodiagnostics of stress: practical guide]. M-vo obraz. i nauky RF, Kazan. gos. tekhnol. un-t. - Kazan: KNYTU [in Russian]
Eliseev, O.P. (2000). Praktikum po psikhologii lichnosti [Practical guide on personality psychology]. Saint Petersburg: Izd-vo “Piter” [in Russian].
Chauhan, A., Mullins, P.A., Taylor, G., Petch, M.C., & Schofield, P.M. (1996). Cardioesophageal reflex: а mechanism for “linked angina” in patients with angiographically proven coronary artery disease. J. Am. Coll. Cardiol., 27 (7), 1621-1628. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/0735109796000411 DOI:10.1016/0735-1097(96)00041-1
Crina, R., Bruley des Varannes, S., Muresan, L., & Picos, A. (2014). Atrial fibrillation in patients with gastroesophageal reflux disease: A comprehensive review. World J. Gastroenterol., 20 (28), 9592-9599. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4110594/ DOI:10.3748/wjg.v20.i28.9592
Dobrzycki, S., Baniukiewicz, A., Korecki, J., Bachórzewska-Gajewska, H., Prokopczuk, P., & Musial, W. (2005). Does gastro-esophageal reflux provoke the myocardial ischemia in patients with CAD? Intern. J. of Card, 104 (1), 67-72. Available from: http://www.internationaljournalofcardiology.com/article/S0167-5273(05)00139-7/pdf DOI:10.1016/j.ijcard.2004.10.018
Floria, M., Barboi, O., Rezus, C., Ambarus, V., Cijevschi-Prelipcean, C., Balan, G. (2015). Atrial fibrillation and gastro-oesophageal reflux disease - controversies and challenges. Curr. Pharm. Des., 21 (26), 3829-3834. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25786404 DOI: 10.2174/1381612821666150319100003
Gerson, L.B., Friday, K., & Triadafilopoulos, G. (2006). Potential relationship between gastroesophageal reflux disease and atrial arrhythmias. J. Clin. Gastroenterol., 40 (9), 828-832. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/17016140 DOI: 10.1097/01.mcg.0000225571.42890.a5
Hwang, J.J., Lee, D.H., Yoon, H., Shin, C.M., Park, Y.S., & Kim, N. (2015). Is atrial fibrillation a risk factor for gastroesophageal reflux disease occurrence? Medicine (Baltimore), 94 (43), e1921. – Available from: (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4985431/ DOI: 10.1097/MD.0000000000001921.
Linz, D., Hohl, M., Vollmar, J., Ukena, C., Mahfoud, F., & Böhm, M. (2017). Atrial fibrillation and gastroesophageal reflux disease: the cardiogastric interaction. EP Europace [Internet], 19, (1), 16-20. – Available from: https://academic.oup.com/europace/article/19/1/16/2952312 DOI: 10.1093/europace/euw092
Rosztóczy, A., Vass, A., Izbéki, F., Nemes, A., Rudas, L., & Csanády, M. (2007). The evaluation of gastro-oesophageal reflux and oesophagocardiac reflex in patients with angina-like chest pain following cardiologic investigations. Intern. J. of Card, 118 (1), 62-68. – Available from: https: //www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0167527306006206 DOI: 10.1016/j.ijcard.2006.05.035
Shirzad, M., Mosaddegh, M., Minaii, B., Nikbakht Nasrabadi, A., & Ahmadian-Attari, M.M. (2013). The relationship between heart and stomach in Iranian traditional medicine: a new concept in cardiovascular disease management. Intern. J. of Card, 165 (3), 556-557. – Available from: https://mafiadoc.com/the-relationship-between-heart-and-stomach-in-_59d24a511723dd752f6a0381.html DOI: 10.1016/j.ijcard.2012.09.006
Tougas, G., Spaziani, R., Hollerbac, S., Djuric, V., Pang, C., & Upton, A. (2001). Cardiac autonomic function and oesophageal acid sensitivity in patients with non-cardiac chest pain. Gut, 49 (5), 706-712. – Available from:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1728517/ DOI: 10.1136/gut.49.5.706
Velagapudi, P., Turagam, M.K., Leal, M.A., & Kocheril, A.G. (2012). Atrial fibrillation and acid reflux disease. Clin. Cardiol., 35 (3), 180-186. – Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/22318757 DOI: 10.1002/clc.21969
