АСПЕКТИ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНИХ ІНФЕКЦІЙ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ УРАЖЕННЯМИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

(огляд літератури)

Анотація

РЕЗЮМЕ. Традиційно до внутрішньолікарняних інфекцій відносять ті інфекційні захворювання, що розвиваються в медичному закладі через 48 і більше годин після госпіталізації пацієнта у процесі його лікування чи під час виписки. Сьогодні спостерігається зростання цих патологій у різних країнах незалежно від рівня їх економічного розвитку. Поширеність інтрагоспітальних інфекцій складає 5,1–11,6 % для країн із низьким рівнем доходу та 5,7–19,7 % із середнім.

Мета – проаналізувати наукові літературні джерела щодо частоти, етіології, патогенезу, особливостей клінічного перебігу і можливостей профілактики виникнення внутрішньолікарняних інфекцій при захворюваннях підшлункової залози.

Основний зміст. Найбільш вразливою є категорія пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні, адже їм властивий тяжчий клінічний стан (що обумовив необхідність у їх госпіталізації), і вони мають більший ризик контамінації представниками полірезистентної лікарняної флори. Гострий та хронічний панкреатити є розповсюдженими соматичними патологіями, що погіршують нутрітивний статус хворого. Це обумовлює доцільність розгляду взаємообтяжувальних елементів патогенезу внутрішньолікарняних інфекцій у пацієнтів із ураженнями підшлункової залози.

Висновок. Структурно-функціональні порушення спроможності підшлункової залози у ході її гострого чи хронічного запалення, а також вплив чинників, що сприяють його розвитку, пояснюють схильність вказаної категорії госпіталізованих пацієнтів до виникнення внутрішньолікарняних інфекцій, що вимагає подальшої оптимізації методів лікування і профілактики цих патологічних станів.