ЗМІНИ КЛІТИННОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ У ВАГІТНИХ ІЗ ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i1.15265Ключові слова:
клітинна ланка імунітету, постковідний синдром, вагітністьАнотація
РЕЗЮМЕ. Впродовж останніх років світ сколихнула небачена досі пандемія вірусу SARS-CoV-2. Ріст ускладнень, які супроводжували постковідний синдром, на фоні вагітності формували проблеми у матково-плодовому комплексі вагітних та імунній системі.
Мета – вивчити особливості імунної системи у вагітних з постковідним синдромом.
Матеріал і методи. Обстежено 60 вагітних (основна група), які перенесли COVID-19, підтверджений методом ПЛР, протягом вагітності із плацентарною недостатністю з синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку плода (СЗРП) ІІ–ІІІ ступенів (2 група – 30 жінок) та з плацентарною недостатністю без СЗРП (1 група – 30 жінок) у терміні 32–34 тижні вагітності. Контрольну групу склали 30 жінок із неускладненим перебігом вагітності. Жінки з тяжкою екстрагенітальною патологією, імунними конфліктами та гестозом були виключені з дослідження. Концентрацію лейкоцитів, лімфоцитів, CD3+, CD4+, CD8+, CD22+ визначали в 32–34 тижні вагітності методом імунофлуоресценції лімфоцитів крові (НВЛ «Гранум» (Харків)). Статистичний аналіз проведено за допомогою програми «Statistica» (StatSoft Inc.», США).
Результати. В І групі досліджуваний показник становив 116,67 % (6,3±0,3×109/л) від контролю (р>0,05), в ІІ групі рівень лейкоцитів був 6,8±0,6×109/л, 125,93 % у порівнянні з контрольною групою (р>0,05). Середній рівень лімфоцитів у контрольній групі становив 1,7±0,05×109/л, в І групі – 1,60±0,03×109/л (94,12 %), а в ІІ групі – 1,58±0,03×109/л (92,94 %), що було незначно знижено, порівняно з контрольною групою. Зниження рівня Т-лімфоцитів не було статистично значущим (р>0,05), але мало тенденцію до зниження у порівнянні з контрольною групою. Рівень Т-хелперів у І групі становив 86,21 % від контролю, а в ІІ групі – 69,23 %, що достовірно нижче, порівняно з показниками контрольної групи. Порівняння з контрольною групою показало статистично значущі зміни (р<0,05) в рівнях Т-супресорів/кілерів в І та ІІ групах, де цей показник був вищим у І групі в 1,64, а в ІІ групі в 2,10 раза.
Висновки. Серед клітинної ланки імунітету у вагітних з постковідним синдромом та плацентарною недостатністю, затримкою росту плода значущі зміни спостерігалися в рівнях Т-хелперів (CD4+) та В-клітин (CD22+), де в І та ІІ групах рівні показників були нижчими, порівняно з контрольною групою, тоді як рівні Т-супресорів/кілерів (CD8+) в І та ІІ групах були достовірно вищими, що може вказувати на суттєві зміни в імунній відповіді на постковідний синдром у вагітних в ІІІ триместрі. Для лейкоцитів, лімфоцитів, Т-лімфоцитів (CD3+) та співвідношення CD4/CD8 не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами.
Посилання
Aabakke AJM, Petersen TG, Wøjdemann K, Ibsen MH, Jonsdottir F, Rønneberg Е, et al. Risk factors for and pregnancy outcomes after SARS-CoV-2 in pregnancy according to disease severity: A nationwide cohort study with validation of the SARS-CoV-2 diagnosis. Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica, 2023; 102(3):282–293. DOI: 10.1111/aogs.14512
Castro P, Matos AP, Werner H, Lopes FP, Tonni G, Araujo Júnior E. Covid-19 and Pregnancy: An Overview. Covid-19 e gravidez: Uma visão geral. Revista brasileira de ginecologia e obstetricia. 2020; 42(7): 420–426. DOI: 10.1055/s-0040-1713408
Dashraath P, Wong JLJ, Lim MXK, Lim LM, Li S, Biswas A, Choolani M, Mattar C, Su LL. Coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic and pregnancy. American journal of obstetrics and gynecology. 2020; 222(6): 521–531. DOI: 10.1016/j.ajog.2020.03.021
Di Toro F, Gjoka M, Di Lorenzo G, De Santo D, De Seta F, Maso G, et al. Impact of COVID-19 on maternal and neonatal outcomes: a systematic review and meta-analysis. Clinical microbiology and infection, 2021; 27(1):36–46. DOI: 10.1016/j.cmi.2020.10.007
Einarsdóttir K, Swift EM, Zoega H. Changes in obstetric interventions and preterm birth during COVID-19: A nationwide study from Iceland. Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica. 2021; 100(10):1924–1930. DOI: 10.1111/aogs.14231
Peraçoli JC, Rudge MV, Peraçoli MT. Tumor necrosis factor-alpha in gestation and puerperium of women with gestational hypertension and pre-eclampsia. American journal of reproductive immunology. 2007; 57(3):177–185. DOI: 10.1111/j.1600-0897.2006.00455.x
Alijotas-Reig J, Esteve-Valverde E, Ferrer-Oliveras R, Llurba E, Gris JM. Tumor Necrosis Factor-Alpha and Pregnancy: Focus on Biologics. An Updated and Comprehensive Review. Clinical reviews in allergy & immunology. 2017; 53(1):40–53. DOI: 10.1007/s12016-016-8596-x
Forray A, Mayes LC, Magriples U, Epperson CN. Prevalence of post-traumatic stress disorder in pregnant women with prior pregnancy complications. The journal of maternal-fetal & neonatal medicine. 2009; 22(6):522–527. DOI: 10.1080/14767050902801686
Fetisov VS. Paket statystychnoho analizu danykh STATISTICA [Package of statistical data analysis STATISTICA]. Nizhyn: NDU im. M. Hoholia. 2018. Ukrainian.
Burton GJ, Jauniaux E. Pathophysiology of placental-derived fetal growth restriction. American journal of obstetrics and gynecology. 2018; 218(2S): S745–S761. DOI: 10.1016/j.ajog.2017.11.577
Aplin JD, Myers JE, Timms K, Westwood M. Tracking placental development in health and disease. Nature reviews. Endocrinology. 2020; 16(9):479–494. DOI: 10.1038/s41574-020-0372-6
Brosens I, Puttemans P, Benagiano G. Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. American journal of obstetrics and gynecology. 2019; 221(5):437–456. DOI: 10.1016/j.ajog.2019.05.044
Nardozza LM, Caetano AC, Zamarian AC, Mazzola JB, Silva CP, Marçal VM et al. (2017). Fetal growth restriction: current knowledge. Archives of gynecology and obstetrics. 2017; 295(5):1061–1077. DOI: 10.1007/s00404-017-4341-9
Qu H, Khalil RA. Vascular mechanisms and molecular targets in hypertensive pregnancy and preeclampsia. American journal of physiology. heart and circulatory physiology. 2020; 319(3):H661–H681. DOI: 10. 1152/ajpheart. 00202.2020
Zou Z, Forbes K, Harris LK, Heazell AEP. The potential role of the E SRRG pathway in placental dysfunction. Reproduction. 2021; 161(3):R45–R60. DOI: 10. 1530/REP-20-0272
