ХАРАКТЕР МОФРОЛОГІЧНИХ ЗМІН НЕФРОНА ТА ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ЙОГО РЕПАРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА УМОВ КЛІТИННОГО ЗНЕВОДНЕННЯ

Анотація

РЕЗЮМЕ. Мета роботи – оцінити в експериментальних умовах вплив клітинного зневоднення різного ступеня на характер структурних змін нефрона та особливості динаміки репаративних процесів у відновлювальний період.

Матеріал і методи. Дослідження проводилося на 70 молодих білих щурах-самцях лінії Vistar, які були розділені на 2 групи – інтактні та адаптовані до зневоднення. Забір матеріалу для мікроскопічного та електронно-мікроскопічного досліджень нирки проводили згідно з загальноприйнятими правилами. Морфометричні та кількісні дослідження проводили, використовуючи систему візуального аналізу гістологічних препаратів.

Результати. Проведені мікроскопічні та морфометричні дослідження виявили зв'язок між терміном дії зневоднення та глибиною ушкоджень як компонетів фільтраційного бар'єру, так і структур, які беруть участь у процесах реабсорбції. Вивчення особливостей і закономірностей щодо реадаптаційних процесів організму на дію екстремальних факторів за умов адаптації дало можливість встановити, що першими індикаторами порушень клубочково-канальцевої системи є базальні мембрани в складі стінок судин мікроциркуляторного русла, мембранні формування епітелію. В міру збільшення впливу зневоднюючого фактора виникають дистрофічні та атрофічні зміни структур нефрона, що спричиняє порушення їх функції. Процес реадаптації включає комплекс компенсаторних змін, які забезпечують пристосування до умов. Позитивні зміни щодо структурної організації кіркової речовини нирки, які відбуваються вже на 3-му тижні реадаптації після клітинного зневоднення, та канальців нефрона на 6-му тижні свідчать, що процеси реадаптації у тварин, адаптованих до клітинного зневоднення, відбуваються активніше і швидше у всіх структурних компонентах нефрона. Після важкого ступеня клітинного зневоднення репаративні процеси відбуваються повільніше, проте, призводять до повної нормалізації структур нефрона.

Висновки. Дослідження структурної організації нефрона за умов впливу на нього клітинного зневоднення, а також вивчення характеру впливу і механізму адаптації встановило, що структурні компоненти нефрона миттєво реагують на порушення водно-електролітного обміну організму зміною їх структурної організації. Ці зміни значні при важкому ступені клітинного зневоднення, для їх відновлення потрібен тривалий час, проте, вплив несприятливого фактора спричинив активізацію компенсаторно-пристосувальних реакцій, а процес реадаптації виникає швидше в адаптованого до зневоднення організму.