ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 1 ТИПУ

Анотація

РЕЗЮМЕ. Цукровий діабет (ЦД) 1 типу є серйозним метаболічним захворюванням, яке ускладнюється діабетичною полінейропатією та надмірною масою тіла, що значно погіршує якість життя пацієнтів. Це дослідження спрямоване на оцінку ефективності інтеграції фізичної активності у комплексних реабілітаційних програмах для покращення метаболічних показників і функціонального стану пацієнтів.

Мета – оцінка ефективності комплексних реабілітаційних програм у пацієнтів із ЦД 1-го типу, діабетичною полінейропатією та надмірною масою тіла, з акцентом на їхній вплив на контроль глікемії, індекс маси тіла та невропатичні прояви.

Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 42 пацієнти з ЦД 1-го типу, діабетичною полінейропатією та надмірною масою тіла, яких поділили на три групи залежно від схеми реабілітації, що включала дозовану ходьбу, вправи Buerger–Allen та заняття з використанням танцювального килимка. Ефективність втручань оцінювали за рівнем глікозильованого гемоглобіну (HbA1c), індексом маси тіла (ІМТ) та наявністю невропатичного болю (опитувальник DN4).

Результати. Результати дослідження показали, що через 3 місяці після реабілітації в домашніх умовах рівень HbA1с знизився у всіх групах, але найбільше зниження (у середньому на 2,3 одиниці) було зафіксовано в групі, де використовувалось три види фізичної активності (p<0,05).

У дослідженні порівнювали вплив трьох реабілітаційних програм на рівень HbA1c, ІМТ та прояви невропатичного болю у пацієнтів із ЦД 1-го типу. Найкращі результати за всіма показниками були зафіксовані у 3-й групі, в якій застосовували дозовану ходьбу, вправи Buerger–Allen і танцювальний килимок, що забезпечило статистично достовірне покращення (p<0,05). Дослідження підтвердило ефективність комплексного підходу до реабілітації.

Висновки. Комплексні реабілітаційні програми домашньої реабілітації, які включають три види фізичної активності, а саме дозовану ходьбу, вправи на танцювальному килимку і методику Buerger–Allen, показали значне покращення глікемічного контролю, зниження ІМТ та зменшення невропатичного болю у пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу та діабетичною периферійною нейропатією. Впровадження таких програм у стандартне лікування дозволяє значно підвищити ефективність реабілітації.