ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТ-ОРІЄНТОВАНОГО СПІЛКУВАННЯ ІЗ ПАЦІЄНТОМ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i4.15024Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, комунікація, комплаєнс, самоконтроль, антигіпертензивна терапія, пацієнт-орієнтована терапіяАнотація
РЕЗЮМЕ. Артеріальна гіпертензія АГ є причиною 13 % усіх смертей у світі. З кожним роком кількість пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском буде зростати. Не дивлячись на велику кількість фармакологічних та не фармакологічних методів лікування АГ, кількість пацієнтів з недостатнім контролем захворювання у всьому світі залишається високим.
Мета – оглянути перелік найновітніших джерел інформації щодо надання пацієнт-орієнтованої медичної допомоги до ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Результати. Лікування АГ є найефективнішим, коли пацієнт співпрацює та повністю бере участь у процесі лікування, що включає дотримання лікування, виконання самоконтролю та моніторинг ознак високого кров’яного тиску. Ряд досліджень виявив особливості впливу спілкування на самообслуговування та прихильність до терапії. Ще одне дослідження виявило, які саме формулювання хоче почути пацієнт при спілкуванні з лікарем щодо питань підвищеного артеріального тиску. Окрім особливостей спілкування на сьогодні є міжнародні регламентуючі документи, які обґрунтовують методи лікування, задля покращення комплаєнсу між пацієнтом та лікарем. Необхідно враховувати кілька факторів: виявлення побічних ефектів, пов’язаних із прийомом препарату, і відповідних рівнів дозування, використання препаратів тривалої дії, які вимагають одноразового дозування, уникнення складних схем дозування, використання комбінацій однієї таблетки, коли це можливо, врахування фінансової спроможності пацієнта заплатити за певний режим у довгостроковій перспективі, якщо це доцільно, або інші відповідні аспекти місцевої або національної систем охорони здоров’я та залучення підтримки члена сім’ї чи іншої соціальної підтримки для поліпшення прихильності до лікування та наполегливості.
Висновки. Необхідно покращити комунікативні навички лікарів та наголошувати на важливості обізнаності пацієнта щодо самодопомоги. Тільки комплексні заходи зможуть забезпечити достатню відповідь на лікування АГ та допоможуть пацієнту мати більш тривале та якісне життя.
Посилання
Sabaté, E. (2003). Adherence to long-term therapies: evidence for action. WHO.
Suligowska, K., Gajewska M., Stokwiszewski J., & Gaciong Z. (2014). Insufficient knowledge of adults in Poland on criteria of arterial hypertension and its complications – results of the NATPOL 2011 survey. Arterial Hypertension, 18(1), 9–18.
World Health Organisation. (2010). Global status report on non communicable diseases 2010. WHO. http://www.who.int/nmh/publications/ncd_report2010/en/
Williams, B., Mancia, G., Spiering, W., Agabiti Rosei, E., Azizi, M., Burnier, M., Clement,, D. L., Coca, A., de Simone, G., Dominiczak, A., Kahan, T., Mahfoud, F., Redon, J., Ruilope, L., Zanchetti, A., Kerins, M., Kjeldsen, S. E., Kreutz, R., Laurent, S., Lip G. Y. H., McManus R., Narkiewicz K., Ruschitzka F., Schmieder R. E., Shlyakhto, E., Tsioufis, C., Aboyans, V., & Desormais, I. (2018). 2018ESC/ESH guidelines for the management of arteria hypertension: the task force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology and the European Society of Hypertension.Journal of Hypertension, 36(10), 1953–2041. DOI: 10. 1097/HJH.0000000000001940 DOI: https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000001961
Dickson, V. V., Lee, C., Yehle, K. S., Abel, W. M., & Riegel, B. (2017). Psychometric testing of the self-care of hypertension inventory. The Journal of cardiovascular nursing, 32(5), 431–438. DOI: 10.1097/JCN.0000000000000364 DOI: https://doi.org/10.1097/JCN.0000000000000364
Riegel, B., Moser, D. K., Buck, H. G., Dickson, V. V., Dunbar, S. B., Lee, C. S., Lennie, T. A., Lindenfeld, J., Mitchell, J. E., Treat-Jacobson, D. J., Webber, & D. E. (2017). Self-Care for the Prevention and Management of cardiovascular disease and stroke a scientific statement for healthcare professionals from the American Heart Association. Journal of the American Heart Association, 6(9), 006997. DOI: 10.1161/JAHA.117.006997 DOI: https://doi.org/10.1161/JAHA.117.006997
Hu, H., Li, G., & Arao, T. (2013). Prevalence rates of self-care behaviors and related factors in a rural hypertension population: a questionnaire survey. International journal of hypertension, 2013, 526949. DOI: 10.1155/2013/526949 DOI: https://doi.org/10.1155/2013/526949
Bilal, M., Haseeb, A., Lashkerwala, S. S., Zahid, I., Siddiq, K., Saad, M., Dar, M. I., Arshad, M. H., Shahnawaz, W., Ahmed, B., & Yaqub, A. (2016). Knowledge, awareness and self-care practices of hypertension among cardiac hypertensive patients. Global journal of health science, 8(2), 9.DOI: 10.5539/gjhs.v8n2p9 DOI: https://doi.org/10.5539/gjhs.v8n2p9
Zolnierek, K. B., & Dimatteo M. R. (2009). Physician communication and patient adherence to treatment: a meta-analysis. Medical care, 47(8), 826–834. DOI: 10.1097/MLR.0b013e31819a5acc DOI: https://doi.org/10.1097/MLR.0b013e31819a5acc
Lomper, K., Chabowski, M., Chudiak, A., Białoszewski, A., Dudek, K., & Jankowska-Polańska, B. (2018). Psychometric evaluation of the Polish version of the adherence to refills and medications scale (ARMS) in adults with hypertension. Patient preference and adherence, 12, 2661–2670. DOI: 10.2147/PPA.S185305 DOI: https://doi.org/10.2147/PPA.S185305
Choi, H. Y., Oh, I. J., Lee, J. A., Lim, J., Kim, Y. S., Jeon, T. H., Cheong, Y. S., Kim, D. H., Kim, M. C., & Lee, S. Y. (2018). Factors affecting adherence to antihypertensive medication. Korean journal of family medicine, 39(6), 325–332. DOI: 10.4082/kjfm.17.0041 DOI: https://doi.org/10.4082/kjfm.17.0041
Zanatta, F., Nissanova, E., Świątoniowska-Lonc, N., Pierobon, A., Callegari, G., Olmetti, F., Felicetti, G., Karniej, P., Polański, J., Giardini, A., & Jankowska-Polańska, B. (2020). Psychosocial Predictors of Self-Efficacy Related to Self-Reported Adherence in Older Chronic Patients Dealing with Hypertension: A European Study. Patient preference and adherence, 14, 1709–1718. DOI: 10.2147/PPA.S258999 DOI: https://doi.org/10.2147/PPA.S258999
Chaudri, N. A. (2004). Adherence to long-term therapies evidence for action. Annals of Saudi medicine, 24(3), 221–222. DOI: 10.5144/0256-4947.2004.221 DOI: https://doi.org/10.5144/0256-4947.2004.221
Jankowska-Polańska, B., Chudiak, A., Uchmanowicz, I., Dudek, K., & Mazur, G. (2017). Selected factors affecting adherence in the pharmacological treatment of arterial hypertension. Patient preference and adherence, 11, 363–371. DOI: 10.2147/PPA.S127407 DOI: https://doi.org/10.2147/PPA.S127407
Gast, A., & Mathes, T. (2019). Medication adherence influencing factors - an (updated) overview of systematic reviews. Systematic reviews, 8(1), 112. DOI: 10.1186/s13643-019-1014-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s13643-019-1014-8
Epstein, R. M., Fiscella, K., Lesser, C. S., & Stange, K. C. Why the nation needs a policy push on patient-centered health care. Health affairs, 29(8), 1489–1495. DOI: 10.1377/hlthaff.2009.0888 DOI: https://doi.org/10.1377/hlthaff.2009.0888
Keating, N. L., Gandhi, T. K., Orav, E. J., Bates, D. W., & Ayanian, J. Z. (2004). Patient characteristics and experiences associated with trust in specialist physicians. Archives of internal medicine, 164(9), 1015–1020. DOI: 10.1001/archinte.164.9.1015 DOI: https://doi.org/10.1001/archinte.164.9.1015
Świątoniowska-Lonc, N., Polański, J., Tański, W., & Jankowska-Polańska, B. (2020). Impact of satisfaction with physician-patient communication on self-care and adherence in patients with hypertension: cross-sectional study. BMC health services research, 20(1), 1046. DOI: 10.1186/s12913-020-05912-0 DOI: https://doi.org/10.1186/s12913-020-05912-0
Brewer, J., Bartlett, M., Harris, D., & Hui, C. (2021). Improving communication between healthcare providers and pulmonary arterial hypertension patients: a survey of patient preferences. Pulmonary circulation, 11(2), 20458940211015813. DOI: 10.1177/20458940211015813 DOI: https://doi.org/10.1177/20458940211015813
Mancia, G., Kreutz, R., Brunström, M., Burnier, M., Grassi, G., Januszewicz, A., Muiesan, M. L., Tsioufis, K., Agabiti-Rosei, E., Algharably, E. A. E., Azizi, M., Benetos, A., Borghi, C., Hitij, J. B., Cifkova, R., Coca, A., Cornelissen, V., Cruickshank, J. K., Cunha, P. G., Danser, A. H. J., Pinho, R. M., Delles, C., Dominiczak, A. F., Dorobantu, M., Doumas, M., Fernández-Alfonso, M. S., Halimi, J. M., Járai, Z., Jelaković, B., Jordan, J., Kuznetsova, T., Laurent, S., Lovic, D., Lurbe, E., Mahfoud, F., Manolis, A., Miglinas, M., Narkiewicz, K., Niiranen, T., Palatini, P., Parati, G., Pathak, A., Persu, A., Polonia, J., Redon, J., Sarafidis, P., Schmieder, R., Spronck, B., Stabouli, S., Stergiou, G., Taddei, S., Thomopoulos, C., Tomaszewski, M., Van de Borne, P., Wanner, C., Weber, T., Williams, B., Zhang, Z. Y., & Kjeldsen, S. E. (2023). 2023 ESH Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension: Endorsed by the International Society of Hypertension (ISH) and the European Renal Association (ERA). Journal of hypertension, 41(12), 1874–2071. DOI: 10.1097/HJH.0000000000003480 DOI: https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000003480
McEvoy, J. W., McCarthy, C. P., Bruno, R. M., Brouwers, S., Canavan, M. D., Ceconi, C., Christodorescu, R. M., Daskalopoulou, S. S., Ferro, C. J., Gerdts, E., Hanssen, H., Harris, J., Lauder, L., McManus, R. J., Molloy, G. J., Rahimi, K., Regitz-Zagrosek, V., Rossi, G. P., Sandset, E. C., Scheenaerts, B., Staessen, J. A, Uchmanowicz, I., Volterrani, M., & Touyz, R. M. (2024). 2024 ESC Guidelines for the management of elevated blood pressure and hypertension: Developed by the task force on the management of elevated blood pressure and hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and endorsed by the European Society of Endocrinology (ESE) and the European Stroke Organisation (ESO). European Heart Journal, 45(38), 3912–4018. DOI: 10.1093/eurheartj/ehae178 DOI: https://doi.org/10.1093/ehjcvp/pvae084
Houle, S. K., Chatterley, T., & Tsuyuki, R. T. (2014). Multidisciplinary approaches to the management of high blood pressure. Current opinion in cardiology, 29(4), 344–353. DOI: 10.1097/HCO.0000000000000071 DOI: https://doi.org/10.1097/HCO.0000000000000071
Woodham, N. S., Taneepanichskul, S., Somrongthong, R., Kitsanapun, A., & Sompakdee, B. Effectiveness of a multidisciplinary approach intervention to improve blood pressure control among elderly hypertensive patients in rural Thailand: a quasi-experimental study. Journal of multidisciplinary healthcare, 13, 571–580. DOI: 10.2147/JMDH.S254286 DOI: https://doi.org/10.2147/JMDH.S254286
Mattei da Silva, Â. T., de Fátima Mantovani, M., Castanho Moreira, R., Perez Arthur, J., & Molina de Souza, R. (2020). Nursing case management for people with hypertension in primary health care: a randomized controlled trial. Research in nursing & health, 43(1), 68–78. DOI: 10.1002/nur.21994 DOI: https://doi.org/10.1002/nur.21994
He, J., Ouyang, N., Guo, X., Sun, G., Li, Z., Mu, J., Wang, D. W., Qiao, L., Xing, L., Ren, G., Zhao, C., Yang, R., Yuan, Z., Wang, C., Shi, C., Liu, S., Miao, W., Li, G., Chen, C. S., & Sun, Y. (2023). Effectiveness of a non-physician community health-care provider-led intensive blood pressure intervention versus usual care on cardiovascular disease (CRHCP): an open-label, blinded-endpoint, cluster-randomised trial. Lancet, 401(10380), 928–938. DOI: 10.1016/S0140-6736(22)02603-4 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(22)02603-4
Creegan, D., & McEvoy, J. W. (2024). Selected highlights in the updated treatment of hypertension. Trends in cardiovascular medicine, 34(6), 416–420. DOI: 10.1016/j.tcm. 2023.11.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.tcm.2023.11.001
