КОГНІТИВНІ ПОРУШЕННЯ У ДІТЕЙ З ОЖИРІННЯМ ТА ПОРУШЕННЯМ ЛІПІДНОГО І ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ПРИ СOVID-19
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i4.15018Ключові слова:
діти, ожиріння, інсулінорезистентність, цукровий діабет 2-го типу, неалкогольна жирова хвороба печінки, синдром дефіциту уваги та гіперактивності, когнітивні порушення, діагностика (ліпідний обмін, вуглеводний обмін), COVID-19, рекурентні респіраторні захворюванняАнотація
РЕЗЮМЕ. Дослідження особливостей когнітивної поведінки у дітей з метаболічно-асоційованими захворюваннями при COVID-19 є актуальним завданням медицини.
Мета дослідження – вивчити особливості когнітивних порушень у дітей з ожирінням та порушенням вуглеводного обміну в поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) при COVID-19.
Матеріали та методи. В дослідження включено 76 дітей з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) на фоні НАЖХП та ожиріння при COVID-19. Дітей поділено на дві клінічні групи залежно від форми порушення вуглеводного обміну: до І групи (n=36) увійшли діти із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД), а ІІ групу склали 40 дітей з інсулінорезистентністю (ІР). Когнітивні порушення у дітей з НАЖХП та ожирінням при COVID-19 визначали за допомогою опитувальника симптомів Conners-3.
Результати. Виявлено статистично достовірне підвищення показника глюкози, інсуліну, С-пептиду, індексу НОМА-IR у дітей ІІ групи, порівняно із такими даними у дітей І групи. Встановлено достовірне збільшення всіх показників ліпідного обміну у сироватці крові у дітей з ожирінням та НАЖХП при COVID-19 та СДУГ, незалежно від форми порушення вуглеводного обміну. У дітей І групи рівень загального холестерину (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) в 1,2 (р<0,05), в 1,6 (р<0,05), в 1,3 (р<0,05) та в 2,1 (р<0,01) раза перевищували такі дані у дітей ІІ групи. Зміна когнітивних функцій у дітей з метаболічно-асоційованими захворюваннями тісно корелює із вираженістю порушень функціонального стану печінки, показниками ліпідного й вуглеводного обміну, що слід враховувати при діагностуванні СДУГ у дітей з метаболічно порушеним фоном, особливо при COVID-19.
Висновки. У дітей з ожирінням при НАЖХП після COVID-19 вираження СДУГ залежить від порушень функціонального стану печінки, показників вуглеводного та ліпідного обміну.
Посилання
Storebø, O.J., Elmose Andersen, M., Skoog, M., Joost Hansen, S., Simonsen, E., Pedersen, N., Tendal, B., Callesen, H.E., Faltinsen, E., Gluud, C. (2019). Social skills training for attention deficit hyperactivity disorder (ADHD) in children aged 5 to 18 years. Cochrane Database Syst Rev., 6(6), CD008223. DOI: 10.1002/14651858.CD008223.pub3. PMID: 31222721; PMCID: PMC6587063. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD008223.pub3
Thomas, R., Sanders, S., Doust, J., Beller, E., Glasziou, P. (2015). Prevalence of attention-deficit/hyperactivity disorder: a systematic review and meta-analysis. Pediatrics, 135(4), e994-e1001. DOI: 10.1542/peds.2014-3482; PUBMED: 25733754 DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2014-3482
Froehlich, T.E., Anixt, J.S., Loe, I.M., Chirdkiatgumchai, V., Kuan, L., Gilman, R.C. (2011). Update on environmental risk factors for attention-deficit/hyperactivity disorder. Current Psychiatry Reports, 13 (5), 33-44. DOI: https://doi.org/10.1007/s11920-011-0221-3
Koisaari, T., Michelsson, K., Holopainen, J.M., Maksimainen, R., Päivänsalo, J., Rantala, K., et al. (2015). Traffic and criminal behavior of adults with attention deficit-hyperactivity with a prospective follow-up from birth to the age of 40 years. Traffic Injury Prevention, 16 (8), 824-30. DOI: 10.1080/15389588.2015.1029068; PUBMED: 25837647 DOI: https://doi.org/10.1080/15389588.2015.1029068
Cortese, S., Moreira-Maia, C.R., Fleur, D., Morcillo-Peñalver, C., Rohde, L.A., Faraone, S.V. (2016). Association between ADHD and obesity: a systematic review and meta-analysis. American Journal of Psychiatry, 173 (1), 34-43. DOI: 10.1176/appi.ajp.2015.15020266; PUBMED: 26315982 DOI: https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2015.15020266
Moore, J.B. (2022). COVID-19, childhood obesity, and NAFLD: colliding pandemics. Lancet Gastroenterol Hepatol.,7(6), 499-501. DOI: 10.1016/S2468-1253(22) 00100-5. PMID: 35550045; PMCID: PMC9084622. DOI: https://doi.org/10.1016/S2468-1253(22)00100-5
Browne, N.T., Snethen, J.A., Greenberg, C.S., Frenn, M., Kilanowski, J.F., Gance-Cleveland, B., Burke, P.J., Lewandowski, L. (2021). When Pandemics Collide: The Impact of COVID-19 on Childhood Obesity. J Pediatr Nurs, 56, 90-98. DOI: 10.1016/j.pedn.2020.11.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pedn.2020.11.004
Ai, Y., Zhao, J., Liu, H., Li, J., Zhu, T. (2022). The relationship between diabetes mellitus and attention deficit hyperactivity disorder: A systematic review and meta-analysis. Front Pediatr., 10, 936813. DOI: 10.3389/fped.2022. 936813. PMID: 36245747; PMCID: PMC9560781. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2022.936813
Akmatov, M.K., Ermakova, T., Bätzing, J. (2021). Psychiatric and nonpsychiatric comorbidities among children with ADHD: An exploratory analysis of nationwide claims data in Germany. J Atten Disord., 25, 874-84. DOI: 10.1177/1087054719865779 DOI: https://doi.org/10.1177/1087054719865779
Li, Y.J., Xie, X.N., Lei, X., Li, Y.M., Lei, X. (2020). Global prevalence of obesity, overweight and underweight in children, adolescents and adults with autism spectrum disorder, attention-deficit hyperactivity disorder: A systematic review and meta-analysis. Obes Rev., 21, e13123. DOI: 10.1111/obr.13123 DOI: https://doi.org/10.1111/obr.13123
Sakhr, H.M., Mohammed, H.H., Desoky, T. (2020) Possible associations of disturbed neurometals and ammonia with glycaemic control in type 1 diabetic children with attention deficit hyperactivity disorder. Biol Trace Elem Res., 198, 68-76. DOI: 10.1007/s12011-020-02063-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s12011-020-02063-5
