ЗМІНИ НУТРИТИВНОГО СТАТУСУ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПАНКРЕАТИТІ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2-ГО ТИПУ ТА ОЖИРІННЯ ПРИ ВЕРТЛЮГОВИХ ПЕРЕЛОМАХ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i4.15016Ключові слова:
вертлюговий перелом стегнової кістки, цукровий діабет 2-го типу, хронічний панкреатит, зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози, ожиріння, індекс маси тіла, нутритивний статус, остеопорозАнотація
РЕЗЮМЕ. Визначення особливостей трофологічного статусу у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу та ожиріння, особливо при поєднанні із хронічним панкреатитом (ХП), у хворих із вертлюговим переломом стегнової кістки (ВПСК) є актуальним питанням у хворих з метаболічно-асоційованими захворюваннями.
Мета – дослідити особливості нутритивного статусу у хворих на ЦД 2-го типу, ожиріння та ХП при ВПСК.
Матеріал і методи. Обстежено 52 хворих на ЦД 2-го типу та ожиріння у поєднанні з ХП та ВПСК. Усім обстеженим пацієнтам проведено загальноклінічні дослідження, а також біоімпедансометрію.
Результати. Результати дихальних тестів, а також зміна концентрації фекальної еластази-1 (ФЕ-1) підтверджують зовнішньосекреторну недостатність підшлункової залози (ЗСН ПЗ) у обстежених хворих. Рівень ФЕ-1 у пацієнтів становив (73,7±4,3) мкг Е1/г фекалій і вказував на сильну екзокринну недостатність ПЗ. Оцінка трофологічного статусу у хворих на ЦД 2-го типу, ожиріння та ХП при біоімпедансному дослідженні вказує на зниження кісткової та м’язової маси в організмі. При чому, зменшення кісткової маси тіла у хворих на ЦД 2 типу та ХП при ожирінні прямо залежить від вираження ЗСН ПЗ за даними дихальних тестів та рівня ФЕ-1 (r=0,91; р<0,01 та r=0,88; р<0,01 відповідно).
Висновки. При визначенні компонентного складу тіла у хворих на ЦД 2-го типу та ожиріння у поєднанні з ХП при ВПСК установлено дефіцит м’язової та кісткової маси у поєднанні із збільшенням жирової маси та рідинного компонента, що прямо залежить від зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози.
Посилання
Babinec, L.S., Nazarchuk, N.V., Bocjuk, N.Ye., & et al. (2015). Trophologichnij status chvorich na chronichnij pancteatit biliarhogo genezu [Trophological status of patients with chronic pancreatitis of biliary genesis]. Zdobutky klinichnoji ta eksperimentaljnoyi medycyny - Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 1, 142-143. [in Ukrainian].
Hristich, T.M., & Hontsariuk, D.O. (2018). Ethiologichni factori, cho formujuth chronichnij pancreatit [Etiological factors which from the chronical pancreatitis]. Zdobutki klinichnoji ta eksperimentaljnoyi medycyny - Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 3, 20-27. [in Ukrainian]. DOI: 10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9221 DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9221
Radlinger, B., Ramoser, G., & Kaser, S. (2020). Exocrine Pancreatic Insufficiency in Type 1 and Type 2 Diabetes. Curr Diab Rep., 1, 20 (6), 18. DOI: 10.1007/s11892-020-01304-0. DOI: https://doi.org/10.1007/s11892-020-01304-0
Zhuravlyova, L.V., & Shekhovtsova, Yu.O. (2014). Curovij diabet 2-go tipu ta chronichnij pancteatit: odna zaloza – dvi problemy [The Diabetes Mellitus Type 2 and Chronic Pancreatitis: One Gland – Two Problems]. Liky Ukraini - Drugs of Ukraine, 9 (185), 11-14. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pan.2014.05.631
Bae, G., Kim, E., Kwon, H.Y., An, J., Park, J., & Yang, H. (2019) Disability Weights for Osteoporosis and Osteoporotic Fractures in South Korea. J Bone Metab., 26 (2): 83-88. DOI: 10.11005/jbm.2019.26.2.83. DOI: https://doi.org/10.11005/jbm.2019.26.2.83
Hoffa, M.T., Furdock, R.J., Moon, T.J., Bacharach, A., Heimke, I.M., & Vallier, H.A. (2024). Fractures in Patients With Diabetes Mellitus: Findings From a 20-year Registry at a Single Level 1 Trauma Center. J Am Acad Orthop Surg Glob Res Rev., 8 (5), e23.00166. DOI: 10.5435/JAAOSGlobal-D-23-00166. PMID: 38768051; PMCID: PMC11068150. DOI: https://doi.org/10.5435/JAAOSGlobal-D-23-00166
Tebé, C., Martínez-Laguna, D., Carbonell-Abella, C., & et al. (2019). The association between type 2 diabetes mellitus, hip fracture, and post-hip fracture mortality: a multi-state cohort analysis. Osteoporos Int., 30(12), 2407-2415. DOI: 10.1007/s00198-019-05122-3. Epub, PMID, 31444526. DOI: https://doi.org/10.1007/s00198-019-05122-3
Long, A., Xie, Z., Wang, X., Zhang, Y., & Han, D. (2022) The impact of perioperative glucose variability on outcomes after hip fracture. Medicine (Baltimore), 101 (4), e28728. DOI: 10.1097/MD.0000000000028728. PMID: 35089246; PMCID: PMC8797594. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000028728
Di Giovanni, P., Di Martino, G., Zecca, I.A.L., Porfilio, I., Romano, F., & Staniscia, T. (2022). Predictors of Prolonged Hospitalization and In-Hospital Mortality After Hip Fracture: A Retrospective Study on Discharge Registry. Ann Ig., 34 (5), 467-477. DOI: 10.7416/ai.2021.2493. PMID: 34882166.
Frenkel Rutenberg, T., Vintenberg, M., Khamudis, A., Rubin, T., Rutenberg, R., Bdeir, A., & Shemesh, S. (2021). Outcome of fragility hip fractures in elderly patients: Does diabetes mellitus and its severity matter? Arch Gerontol Geriatr, 93, 104297. DOI: 10.1016/j.archger.2020. 104297. PMID: 33248319. DOI: https://doi.org/10.1016/j.archger.2020.104297
Munigala, S., Agarwal, B., Gelrud, A., & Conwell, D.L. (2016). Chronic Pancreatitis and Fracture: A Retrospective, Population-Based Veterans Administration Study. Pancreas, 45 (3), 355-61. DOI: 10.1097/MPA.0000000000000381. PMID: 26199986. DOI: https://doi.org/10.1097/MPA.0000000000000381
