ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЗМІН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ПАЦІЄНТІВ З COVID-19 НА ФОНІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ІІ ТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i1.14492Ключові слова:
COVID-19, цукровий діабет, серцево-судинна патологія, електрокардіограмаАнотація
Актуальність обраної теми не викликає сумніву, оскільки захворюваність на цукровий діабет та серцево-судинна патологія посідають провідні місця у структурі захворюваності в Україні і в світі, а пандемія COVID-19 погіршила прогноз для таких пацієнтів. Метою нашої роботи було проаналізувати вітчизняний та закордонний досвід у вивченні взаємних впливів змін, котрі виникають у серцево-судинній системі при ЦД 2 типу на фоні COVID-19, а також проаналізувати результати електрокардіограми стаціонарних пацієнтів з респіраторними синдромами, спричиненими SARS-CoV-2 у коморбідності з патологією серцево-судинної системи та ЦД 2 типу.
Матеріали і методи. Огляд літератури було виконано з використанням таких баз даних, як PubMed, Google Scholar, та ресурси в реальному часі (наприклад, звіти МОЗ України, ВООЗ). Проаналізовано історії хвороби 39 пацієнтів з ЦД 2 типу, що перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ускладненого перебігу COVID-19. Аналіз проводили у порівнянні із 14 пацієнтами, що перебували на стаціонарному лікуванні з приводу аналогічної патології, але не страждали на ЦД.
Результати. Пацієнти з ЦД 2 типу і серцево-судинними захворюваннями мають вищу схильність до ускладнень при інфікуванні SARS-CoV-2, ніж ті, хто страждає лише на одну з цих патологій. Результати аналізу ЕКГ у пацієнтів з ЦД 2 типу виявляли вдвічі частіше блокаду однієї з ніжок пучка Гіса, синусову брадикардію та екстрасистолію на відміну від хворих без діабету. Втричі частіше у них зареєстровано ознаки гіпертрофії шлуночків (20,5 % проти 7,14 %), дифузні зміни міокарду та інфаркти різної локалізації, чого не було у хворих без ЦД 2 типу. Загалом кількість пацієнтів з нормальною ЕКГ у дослідній групі склала 30,81 % у контрольній - 42,86 %, незважаючи на те, що у контрольній групі також провідною була патологія серцево-судинної системи.
Висновки. Пацієнти з ЦД, коли інфікуються COVID-19 мають вищий ризик розвитку серцево-судинних змін, що орієнтовно відображаються на ЕКГ та потребують більш детального дослідження функціонального стану серцево-судинної системи з застосуванням лабораторних та інструментальних методів діагностики.
Посилання
Gupta, A., Madhavan, M.V., Sehgal, K., Nair, N., Mahajan, S., & Sehrawat, T.S. (2020). Extrapulmonary manifestations of COVID-19. Nat. Med., 26, 1017-1032. DOI: 10. 1038/s41591-020-0968-3.
Siddiqi, H.K., & Mehra, M.R. (2020). COVID-19 illness in native and immunosuppressed states: A clinical-therapeutic staging proposal. J. Heart Lung Transplant. : Off. Publication Int. Soc. Heart Transplant, 39, 405-407. DOI: 10.1016/j.healun.2020.03.012.
Madjid, M., Safavi-Naeini, P., Solomon, S.D., & Vardeny, O. (2020). Potential effects of coronaviruses on the cardiovascular system: a review. JAMA Cardiol., 5, 831-840. DOI: 10.1001/jamacardio.2020.1286.
Puntmann, V.O., Carerj, M.L., Wieters, I., Fahim, M., Arendt, C., & Hoffmann, J. (2020). Outcomes of cardiovascular magnetic resonance imaging in patients recently recovered from coronavirus disease 2019 (COVID-19). JAMA Cardiol., 5, 1265. DOI: 10.1001/jamacardio.2020.3557.
Li, X., Guan, B., Su, T., Liu, W., Chen, M., & Bin Waleed, K. (2020). Impact of cardiovascular disease and cardiac injury on in-hospital mortality in patients with COVID-19: a systematic review and meta-analysis. Heart, 106, 1142. DOI: 10.1136/heartjnl-2020-317062.
Wu, Z., & McGoogan, J.M. (2020). Characteristics of and important lessons from the coronavirus disease 2019 (COVID-19) outbreak in China: summary of a report of 72 314 cases from the chinese center for disease control and prevention. JAMA, 323, 1239. DOI: 10.1001/jama. 2020.2648.
Chatrath, N., Kaza, N., Pabari, P. A., Fox, K., Mayet, J., & Barton, C. (2020). The effect of concomitant COVID-19 infection on outcomes in patients hospitalized with heart failure. ESC Heart Fail., 7, 4443-4447. DOI: 10.1002/ehf2.13059.
Einarson, T.R., Acs, A., Ludwig, C., & Panton, U.H. (2018). Prevalence of cardiovascular disease in type 2 diabetes: a systematic literature review of scientific evidence from across the world in 2007–2017. Cardiovasc. Diabetol., 17, 83. DOI: 10.1186/s12933-018-0728-6.
Guariguata, L., Whiting, D.R., Hambleton, I., Beagley, J., Linnenkamp, U., & Shaw, J.E. (2014). Global estimates of diabetes prevalence for 2013 and projections for 2035. Diab. Res. Clin. Practice, 103, 137-149. DOI: 10.1016/j.diabres.2013.11.002.
Piva, S. (2020). Clinical presentation and initial management critically ill patients with severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) infection in Brescia, Italy. J. Crit. Care, 58, 29-33.
Myers, L.C., Parodi, S.M., Escobar, G.J. & Liu, V.X. (2020). Characteristics of hospitalized adults with COVID-19 in an integrated health care system in California. JAMA, 323, 2195-2198.
Szekely, Y., Lichter, Y., Taieb, P., Banai, A., Hochstadt, A., Merdler, I. (2020). Spectrum of cardiac manifestations in COVID-19: a systematic echocardiographic study. Circulation, 142, 342-353. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA. 120.047971.
Argulian, E., Sud, K., Vogel, B., Bohra, C., Garg, V.P., & Talebi, S. (2020). Right ventricular dilation in hospitalized patients with COVID-19 infection. JACC: Cardiovasc. Imag., 13, 2459-2461. DOI: 10.1016/j.jcmg.2020.05.010.
Teuwen, L.A., Geldhof, V., Pasut, A. & Carmeliet, P. (2020). COVID-19: the vasculature unleashed. Nat. Rev. Immunol., 20, 389-391.
Imai, Y. (2008). Identification of oxidative stress and Toll-like receptor 4 signaling as a key pathway of acute lung injury. Cell, 133, 235-249.
Chen, I.Y., Moriyama, M., Chang, M.F. & Ichinohe, T. (2019). Severe acute respiratory syndrome coronavirus viroporin 3a activates the NLRP3 inflammasome. Front. Microbiol., 10, 50.
Kuba, K., Imai, Y. & Penninger, J.M. (2006). Angiotensin-converting enzyme 2 in lung diseases. Curr. Opin. Pharmacol., 6, 271-276.
Huang, C. (2020). Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China. Lancet, 395, 497-506.
Tang, X. (2020). Comparison of hospitalized patients with ARDS caused by COVID-19 and H1N1. Chest, 158, 195-205.
Vaduganathan, M. (2020). Renin-angiotensin-aldosterone system inhibitors in patients with Covid-19. N. Engl. J. Med., 382, 1653-1659.
Sestan, M. (2018). Virus-induced interferon-γ causes insulin resistance in skeletal muscle and derails glycemic control in obesity. Immunity, 49, 164177.e6.
Luther, J.M. & Brown, N.J. (2011). The renin-angiotensin-aldosterone system and glucose homeostasis. Trends Pharmacol. Sci., 32, 734-739.
Schwartz, S. S. (2016). The time is right for a new classification system for diabetes: rationale and implications of the β-cell-centric classification schema. Diabetes Care, 39, 179-186.
Teuwen, L.A., Geldhof, V., Pasut, A. & Carmeliet, P. (2020). COVID-19: the vasculature unleashed. Nat. Rev. Immunol., 20, 389-391.
Imai, Y. (2005). Angiotensin-converting enzyme 2 protects from severe acute lung failure. Nature, 436, 112-116.
Kuba, K. (2005). A crucial role of angiotensin converting enzyme 2 (ACE2) in SARS coronavirus-induced lung injury. Nat. Med., 11, 875-879.
Hebbard, C., Lee, B., Katare, R., & Garikipati, V.N.S. (2021). Diabetes, heart failure, and COVID-19: An update. Front. Physiology, 12, 706185. DOI: 10.3389/fphys.2021. 706185.
Retrieved from: https://www.medscape.com/viewarticle/picture-covid-19-europe-complex-2024a10001qs?ecd=WNL_trdalrt_pos1_240124_etid6264827&uac=425126HR&impID=6264827.
Zhou, F. (2020). Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. Lancet, 395, 1054-1062.
Chen, G. (2020). Clinical and immunological features of severe and moderate coronavirus disease 2019. J. Clin. Invest., 130, 2620-2629.
Marwick, T.H. (2008). Diabetic heart disease. Postgraduate Med. J., 84, 188-192. DOI: 10.1136/hrt.2005. 067231.
Lew, J.K.S., Pearson, J.T., Schwenke, D.O., & Katare, R. (2017). Exercise mediated protection of diabetic heart through modulation of microRNA mediated molecular pathways. Cardiovasc. Diabetol., 16, 10. DOI: 10.1186/s12933-016-0484-4.
Freaney, P.M., Shah, S.J., & Khan, S.S. (2020). COVID-19 and heart failure with preserved ejection fraction. JAMA, 324, 1499-1500. DOI: 10.1001/jama.2020.17445.
Li, B., Yang, J., Zhao, F., Zhi, L., Wang, X., & Liu, L. (2020). Prevalence and impact of cardiovascular metabolic diseases on COVID-19 in China. Clin. Res. Cardiol., 109, 531-538. DOI: 10.1007/s00392-020-01626-9.
Barron, E., Bakhai, C., Kar, P., Weaver, A., Bradley, D., & Ismail, H. (2020). Associations of type 1 and type 2 diabetes with COVID-19-related mortality in England: a whole-population study. Lancet Diab. Endocrinol., 8, 813-822. DOI: 10.1016/S2213-8587(20)30272-2.
Abe, T., Egbuche, O., Igwe, J., Jegede, O., Wagle, B., & Olanipekun, T. (2021). Cardiovascular complications in COVID-19 patients with or without diabetes mellitus. Endocrinol. Diab. Metab., 4, e00218. DOI: 10.1002/edm2.218.
Freaney, P.M., Shah, S.J., & Khan, S.S. (2020). COVID-19 and heart failure with preserved ejection fraction. JAMA, 324, 1499-1500. DOI: 10.1001/jama.2020.17445.
