АКТИВНІСТЬ СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА РІВЕНЬ ЛЕПТИНУ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА ТА РІЗНОЮ МАСОЮ ТІЛА
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i1.14394Ключові слова:
інфаркт міокарда, С-реактивний протеїн, лептин, надмірна маса тіла, ожирінняАнотація
РЕЗЮМЕ. В осіб з ожирінням гормон лептин визначається в крові у надмірній кількості. Відомо, що він сприяє розвитку ендотеліальної дисфункції. Лептин зумовлює зниження синтезу NO та збільшення кількості моноцитарного хемотаксичного протеїну-1, що, в свою чергу, призводить до вазоконстрикції, а також адгезії лейкоцитів до судинної стінки.
Метою дослідження було з’ясувати активність системного запалення та рівень лептину в пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) за наявності надмірної маси тіла (НМТ) та ожиріння.
Матеріал і методи. Було обстежено 44 пацієнти, у яких визначали концентрацію лептину (імуноферментний набір ELISA з використанням аналізатора і тест-системи DBC) та C-реактивний протеїн (СРП) (тест-система hs СРБ AccuBind® ІФА) у сироватці при поступленні в стаціонар і на 30-ту добу захворювання. Пацієнтів було поділено на 3 групи залежно від індексу маси тіла (ІМТ).
Результати. При поступленні у стаціонар вміст лептину у сироватці крові пацієнтів із STEMI за нормальної маси тіла становив (6,65±0,55) нг/мл, в осіб зі STEMI за наявності НМТ – (16,01±1,73) нг/мл, а в пацієнтів зі STEMI та ожирінням І–ІІІ ст. – (38,64±3,1) нг/мл. У пацієнтів з НМТ та ожирінням значення цього показника були достовірно вищими від рівня лептину в осіб з нормальною масою тіла. Рівні СРП були достовірно вищими у пацієнтів з ускладненнями, порівняно з особами без ускладнень, – як при госпіталізації ((15,12±1,12) мг/л проти (5,17±0,45) мг/л, р<0,001), так і на 30-ту добу спостереження ((5,63±0,71) мг/л проти (2,6±0,36) мг/л, р<0,001).
Висновок. Збільшення маси тіла пацієнтів асоціюється з достовірно вищими значеннями лептину, а серед осіб з ожирінням показник лептинорезистентності (Л/ТГ) достовірно вищий, ніж у хворих з нормальною та надмірною масою тіла.
Рівні СРП були достовірно вищими у пацієнтів з ускладненнями, порівняно з хворими без ускладнень. Одночасно у пацієнтів з ускладненнями було виявлено тенденцію до вищих рівнів лептину.
Посилання
Si, Y., Liu, J., Shan, W., Zhang, Y., Han, C., Wang, R., & Sun, L. (2020). Association of lymphocyte-to-monocyte ratio with total coronary plaque burden in patients with coronary artery disease. Coronary artery disease, 31(7), 650-655. DOI: 10.1097/MCA.0000000000000857. DOI: https://doi.org/10.1097/MCA.0000000000000857
Yermolenko, N.O., Zarudna, O.I., & Holyk, I.V. (2016). Ozhyrinnia–problema suchasnosti [Obesity is a modern problem]. Medsestrynstvo – Nursing, 1, 23-26 [in Ukrainian].
Hebebrand, J., Holm, J.C., Woodward, E., Baker, J.L., Blaak, E., Durrer Schutz, D., … & Yumuk, V. (2017). A Proposal of the European Association for the Study of Obesity to Improve the ICD-11 Diagnostic Criteria for Obesity Based on the Three Dimensions Etiology, Degree of Adiposity and Health Risk. Obesity facts, 10(4), 284-307. DOI: 10.1159/ 000479208. DOI: https://doi.org/10.1159/000479208
Pathak, R.K., Middeldorp, M.E., Meredith, M., Mehta, A.B., Mahajan, R., Wong, C.X., … & Sanders, P. (2015). Long-Term Effect of Goal-Directed Weight Management in an Atrial Fibrillation Cohort: A Long-Term Follow-Up Study (LEGACY). Journal of the American College of Cardiology, 65(20), 2159-2169. DOI: 10.1016/j.jacc.2015.03.002. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2015.03.002
Chen, G.C., Arthur, R., Iyengar, N.M., Kamensky, V., Xue, X., Wassertheil-Smoller, S., … & Qi, Q. (2019). Association between regional body fat and cardiovascular disease risk among postmenopausal women with normal body mass index. European heart journal, 40(34), 2849-2855. DOI: 10.1093/eurheartj/ehz391. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz391
Sahakyan, K.R., Somers, V.K., Rodriguez-Escudero, J.P., Hodge, D.O., Carter, R.E., Sochor, O., … & Lopez-Jimenez, F. (2015). Normal-Weight Central Obesity: Implications for Total and Cardiovascular Mortality. Annals of internal medicine, 163(11), 827-835. DOI: 10.7326/M14-2525. DOI: https://doi.org/10.7326/M14-2525
Zhang, C., Rexrode, K.M., van Dam, R.M., Li, T.Y., & Hu, F.B. (2008). Abdominal obesity and the risk of all-cause, cardiovascular, and cancer mortality: sixteen years of follow-up in US women. Circulation, 117(13), 1658-1667. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.107.739714. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.107.739714
Karpe, F., & Pinnick, K.E. (2015). Biology of upper-body and lower-body adipose tissue--link to whole-body phenotypes. Nature reviews. Endocrinology, 11(2), 90-100. DOI: 10.1038/nrendo.2014.185 DOI: https://doi.org/10.1038/nrendo.2014.185
Stefan, N., Schick, F., & Häring, H.U. (2017). Causes, Characteristics, and Consequences of Metabolically Unhealthy Normal Weight in Humans. Cell metabolism, 26(2), 292-300. DOI: 10.1016/j.cmet.2017.07.008. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cmet.2017.07.008
Lakka, H.M., Lakka, T.A., Tuomilehto, J., & Salonen, J.T. (2002). Abdominal obesity is associated with increased risk of acute coronary events in men. European heart journal, 23(9), 706-713. DOI: 10.1053/euhj.2001.2889. DOI: https://doi.org/10.1053/euhj.2001.2889
Korakas, E., Ikonomidis, I., Kousathana, F., Balampanis, K., Kountouri, A., Raptis, A., Palaiodimou, L., Kokkinos, A., & Lambadiari, V. (2020). Obesity and COVID-19: immune and metabolic derangement as a possible link to adverse clinical outcomes. American journal of physiology. Endocrinology and metabolism, 319(1), E105-E109. DOI: 10.1152/ajpendo.00198.2020. DOI: https://doi.org/10.1152/ajpendo.00198.2020
Ritter, A., Kreis, N.N., Louwen, F., & Yuan, J. (2020). Obesity and COVID-19: Molecular Mechanisms Linking Both Pandemics. International journal of molecular sciences, 21(16), 5793. DOI: 10.3390/ijms21165793. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms21165793
Anzai, A., Ko, S., & Fukuda, K. (2022). Immune and Inflammatory Networks in Myocardial Infarction: Current Research and Its Potential Implications for the Clinic. International journal of molecular sciences, 23(9), 5214. DOI: 10.3390/ijms23095214. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms23095214
Sokolenko, A.A., Sydorchuk, L.P., & Sokolenko, M.O. (2014). Zminy sekretornoi aktyvnosti adypotsytiv ta vmistu lipidiv pid vplyvom likuvannia khvorykh na arterialnu hipertenziiu i ozhyrinnia. Rol polimorfizmu heniv [Changes in secretory activity of adipocytes and lipid content under the influence of treatment of patients with arterial hypertension and obesity. The role of gene polymorphism]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovyna Medical Herald, 18(4), 141-147 [in Ukrainian].
Strilchuk, L.M. (2017). Osoblyvosti adypotsytokinovoi rehuliatsii v osib iz hipertonichnoiu khvoroboiu ta pidvyshchenoiu masoiu tila [Peculiarities of adipocytokine regulation in persons with hypertension and increased body weight]. Arterialna hipertenziia – Arterial hypertension, 3(53). Retrieved from: http://www.mif-ua.com/archive/article_print/44841 [in Ukrainian].
Dziedzic, E.A., Gąsior, J.S., Tuzimek, A., Dąbrowski, M., & Jankowski, P. (2022). Neutrophil-to-Lymphocyte Ratio Is Not Associated with Severity of Coronary Artery Disease and Is Not Correlated with Vitamin D Level in Patients with a History of an Acute Coronary Syndrome. Biology, 11(7), 1001. DOI: 10.3390/biology11071001. DOI: https://doi.org/10.3390/biology11071001
Fonseca, F.A., & Izar, M.C. (2022). Role of Inflammation in Cardiac Remodeling After Acute Myocardial Infarction. Frontiers in physiology, 13, 927163. DOI: 10.3389/fphys.2022.927163. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2022.927163
Vanhaverbeke, M., Veltman, D., Pattyn, N., De Crem, N., Gillijns, H., Cornelissen, V., Janssens, S., & Sinnaeve, P.R. (2018). C-reactive protein during and after myocardial infarction in relation to cardiac injury and left ventricular function at follow-up. Clinical cardiology, 41(9), 1201-1206. DOI: 10.1002/clc.23017. DOI: https://doi.org/10.1002/clc.23017
