ЧАСТОТА ТА ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕННЯ ВЕРХНІХ ВІДДІЛІВ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ У ХВОРИХ ІЗ ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТА ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЮ АНЕМІЄЮ ЖИТЕЛІВ ЗАКАРПАТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i4.14307Ключові слова:
H.pylori, ураження верхніх відділів, ГЕРХ, хронічний гастрит, ерозії, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, лімфопроліферативні захворювання, анемія, залізо, гірські та низинні райони, ЗакарпаттяАнотація
РЕЗЮМЕ. Актуальною проблемою сучасної клінічної медицини є лікування хворих на лімфопроліферативні захворювання, які супроводжуються ураженнями гастроезофагеальної зони, особливо на фоні лікування хіміотерапевтичними препаратами. Серед причин виникнення залізодефіцитної анемії (ЗДА) у дорослого населення хронічні крововтрати із травного тракту займають провідне місце. Насамперед, ЗДА може виникати внаслідок тривалих крововтрат при ерозивно-виразкових ураженнях гастродуоденальної зони (ЕВУГЗ), виразковій хворобі (ВХ), гастроезофагеальній рефлюксній хворобі (ГЕРХ).
Мета – виявити особливості клініко-метаболічних порушень при наявності ЗДА у хворих із різного роду гастропатіями на фоні лімфопроліферативних захворювань у жителів гірських та низинних районів Закарпатської області для оптимізації діагностики і лікувальної тактики.
Матеріал і методи. Обстежено 80 хворих на лімфопроліферативні захворювання з різними формами уражень гастроезофагеальної зони. Хворих на лімфопроліферативні захворювання було поділено на 2 групи: в 1 групу увійшло 40 хворих дифузною В-великоклітинною лімфомою (ДВКЛ), а 2 групу склали 40 пацієнтів з мієломною хворобою (МХ). Усім обстеженим пацієнтам проведено загальноклінічні дослідження. Залежно від місцевості проживання хворих поділено на підгрупи: пацієнти 1.1 підгрупи (n=20) та 2.1 підгрупи (n=20) жителі високогірних районів, а пацієнти 1.2 підгрупи (n=20) та 2.2 підгрупи (n=20) – жителі низинних районів.
Результати. Аналіз отриманих даних клінічної картини та діагностики вказує, що у хворих на лімфопроліферативні захворювання з ураженням гастроезофагеальної зони, що проживають у низинних районах Закарпаття, як клінічні симптоми, так і результати додаткових методів обстеження у вигляді ФЕГДС, гірші, ніж у пацієнтів із гірських районів.
Висновки. Ураження гастроезофагеальної зони у хворих на множинну мієлому та дифузну В-великоклітинну лімфому з низинних районів клінічно частіше проявляється стравохідною симптоматикою, тоді як у хворих із гірських районів такі симптоми визначаються рідше. Ураження гастроезофагеальної зони у вигляді гастроезофагеального рефлюксу було найчастішим у обох досліджуваних групах, незалежно від місця проживання хворого. Хворі, які проживають у гірському районі, незалежно від основної патології, мають кращі показники клінічної картини та результати ендоскопічних досліджень, порівняно із пацієнтами, що мешкають у низинних районах Закарпаття. Порушення метаболізму заліза в організмі хворих із ЕВУГЗ відображають участь компенсаторно-адаптаційних систем в умовах анемічної гіпоксії, сидеропенії та метаболічної інтоксикації, що потрібно враховувати при патогенетичному обґрунтуванні терапії.
Посилання
Kodadek, L.M., & Jones, C. (2018). Stress Gastritis and Stress Ulcers: Prevention and Treatment. Surgical Critical Care Therapy, 231-239. DOI: 10.1007/978-3-319-71712-8_21. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-71712-8_21
Weiss, G., Ganz, T., & Goodnungh, L.T. (2019). Anemia of inflammation. Blood, 133(1), 40-50. DOI: 10.1182/blood-201806-856500. DOI: https://doi.org/10.1182/blood-2018-06-856500
Romanenko, T.G., Morozova, O.V., & Sulimenko, O.M. (2020). Prophilaktika ta likuvannya zalizodefizytnoi anemii pry bagatoplidnij vagitnosti [Prevention and treatment of iron deficiency anemia during multiple pregnancy]. Zdorovia zhinky – Health of Woman, 4(150), 51–56 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15574/HW.2020.150.51
Rukavitsyn, O.A. (Ed.). (2016). Аnemii [Anemias]. Мoskwa: Geotar-Media [in Russian].
Rukavitsin, O.A. (Ed.). (2015). Gematologija: nazional’noe rukovodstvo [Hematology: National Guidelines]. Мoskwa: Geotar-Media [in Russian].
Rumjantsev, A.G. (Ed.). (2015). Detskaja gematologija: klinitcheskie rekomendazii [Pediatric hematology: Clinical recommendations]. Мoskwa: Geotar–Media [in Russian].
Bajdurin, S.A. (2018). Klinicheskaja gematologija: rukovodstvo dlja vrachej [Clinical hematology: A guide for doctors]. Каraganda: «АКНYP» [in Russian].
Greer, J.P., Arber, D.A., & Glader, B. (Eds.). (2014). Wintrobe's clinical hematology (13th ed.). Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins.
Melnyk, D.V. (2018). Vyrazkova chvoroba dvanadzyatypaloii kyshky u ditej shkilnogo viku (ogljad literatury) [Peptic ulcer disease of the duodenum in school-age children (literature review)]. Simeina Medycyna – Family medicine, 3(77), 125-128 [in Ukrainian].
Mukhin, N.A. (2016). Аnemii: kratkoje rukovodstvo [Anemias: A brief guide]. Мoskwa: Geotar-Media [in Russian].
Novak, V.L., Masljak, Z.V., Buzerak, N.F., Berg, L.E., Primak, S.V., & Gutor, T.G. (2015). Pokaznyky diyalnosti gematologichnoji sluzby ukrayiny v 2014 rozi [The performance of the hematology service of Ukraine in 2014]. Lviv [in Ukrainian].
Vydyborets, S.V. (2022). Metabolizm zaliza i zalizodefizytni stany: monographija [Iron metabolism and iron deficiency states: A monograph]. Boston: Published by Primedia eLaunch. DOI: 10.46299/979-8-88831-932-1 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.46299/979-8-88831-932-1
Levina, A.A., Kazyukova, T.V., Tsvetaeva, N.V., Sergeeva, A.I., Mamukova, Y.I., & Romanova, E.A (2008). Gepsidin kak regulator gomeostasa zheleza [Hepcidin as a regulator of iron homeostasis]. Pediatriya – Pediatrics, 87(1), 67-74 [in Russian].
Vydyborets, S.V., & Andriiaka, A.O. (2017). Fiziologichna rol gepsydynu jak zentralnogo regulatora metabolizmu zaliza (ogljad literatury) [The physiological role of hepcidin as a central regulator of iron metabolism (literature review)]. Simeina Medycyna – Family medicine, 1(69), 154-157 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.30841/2307-5112.1(69).2017.103346
Vydyborets, S., & Borysenko, D. (2019). Diagnostychna zinnistj doslidzhennja transferynu na riznych stadijach rozvytku anemii zlojakisnogo novoutvorennja u pazientiv iz urutelialnym rakom setchovogo mihura [Diagnostic value of transferrin in different stages of anemia associated with malignant neoplasms in patients with urothelial bladder cancer]. World Science, 12(52), 1(dec), 25-31. DOI: 10.31435/rsglobal_ws/30122019/6827 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30122019/6827
Vydyborets, S., & Borysenko, D. (2019). Gepsydyn, transferyn, ferytyn: fiziologichna rol jak zentralnych reguljatoriv obminu zaliza v organizmi [Hepcidin, transferrin, ferritin: The physiological role as central regulators of iron metabolism in the body]. Science Review, 10(27), 8-15. DOI: 10.31435/rsglobal_sr/30122019/6862 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_sr/30122019/6862
WHO Recommendation. (2020). Assesment of iron status in the human body by serum ferritin level. Genewa. Retrieved from: https://www.who.int/publications/i/item/ 9789240000124.
Fadeenko, G.D., & Gridnev, A.E. (2014). Hastroezofahalnyy refleks ta khelikobakter pilori [Gastroesophageal reflux disease and Helicobacter pylori]. Suchasna Gastroenterologia – Modern Gastroenterology, 1(75), 93-95 [in Ukrainian].
Szircsák, E., Sztán, M., Picskár, J., & Kurcsák, N. (2019). Changes in cholecystokinin level in patients with gastroesophageal reflux disease on the background of type 2 diabetes on the background of ursodeoxycholic acid. Abstracts of lectures and posters. Magyar Gasztroenterológiai Társaság 61. Nagygyűlése. Siófok, 183, 156.
Burdulin, N.M., & Tadtayeva, D.Ya. (2012). Influence of intravenous laser therapy on the dynamics of prostaglandins E2 and F2a and the state of microcirculation in patients with GERD. Issues of Balneology, Physiotherapy and Therapeutic Physical Culture, 6, 17-20.
Morozov, S.V., & Kucherjavij, Yu.A. (2013). Treatment of patients with non-erosive form of gastroesophageal reflux disease. Modern view of the problem. Therapist, 7, 32-41.
Cicala, M., Emerenziani, S., Guarino, M.P., & Ribolsi, M. (2013). Proton pump inhibitor resistance, the real challenge in gastroesophageal reflux disease. World J. Gastroenterol, 19(39), 6529-6535. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v19.i39.6529
