ІНДЕКС МАСИ ТІЛА ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ ТА СПОСОБИ ЙОГО КОРЕКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i3.14070Ключові слова:
ожиріння, тривалість життя, індекс маси тіла, коморбідністьАнотація
РЕЗЮМЕ. Мета – відслідкувати динаміку змін поглядів на ожиріння, проаналізувати світовий досвід останнього десятиліття в пошуках ефективного лікування цього захворювання.
Матеріал і методи. Здійснення системного аналізу було виконано шляхом використання пошукових систем наукової інформації, зокрема PubMed, Medscape, ScienceDirect, Google Scholar, UpToDate. Застосовано метод інформаційного пошуку та аналітико-порівняльний метод.
Результати. Ожиріння пов’язане з численними ускладненнями: метаболічними, механічними, психічними. Доведено, що із збільшенням ІМТ зменшується тривалість життя.
ІМТ є найкориснішим показником надмірної ваги та ожиріння, оскільки він однаковий для обох статей і для всіх вікових груп дорослих.
Схуднення на 5–10 % від початкової маси знижує частоту виникнення цукрового діабету 2-го типу; серцево-судинної смертності; веде до покращення ліпідного профілю крові; нормалізації артеріального тиску; зменшення тяжкості обструктивного апное уві сні; покращення якості життя, пов’язаного із здоров’ям.
Ожиріння має величезний вплив на очікувану тривалість життя. Розраховано, що до 70 років доживатимуть майже 80 % осіб, які мали нормальний ІМТ у віці 35 років; проте при ІМТ 30–35 кг/м2 ця частка зменшується до близько 70 %; при ІМТ 35–40 кг/м2 до ~62 %; при ІМТ 40–50 кг/м2 доживає до 70 років тільки половина.
Зниження ваги на 5–10 % приводить до значного клінічного ефекту при наступних патологічних станах: остеоартриті, нетриманні сечі, гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, синдромі полікістозних яєчників.
Висновки. Ожиріння, за визначенням Асоціації медицини ожиріння, справді є хронічним рецидивним багатофакторним нейроповедінковим захворюванням, при якому збільшення жиру в організмі сприяє дисфункції жирової тканини та аномальній фізичній силі жирової маси, що призводить до несприятливих метаболічних, біомеханічних та психосоціальних наслідків для організму. Навіть незначне зниження маси тіла достовірно покращує загальний стан пацієнта, позитивно впливаючи на перебіг супутніх захворювань, покращує лабораторні показники та подовжує тривалість життя пацієнта. Доведено, що лише комбінований індивідуальний підхід до пацієнта з активним залученням його до лікування дає позитивний і, найголовніше, тривалий ефект.
Посилання
Stengel, A., Goebel-Stengel, M., Teuffel, P., Hofmann, T., Buße, P., Kobelt, P., ... & Klapp, B.F. (2014). Obese patients have higher circulating protein levels of dipeptidyl peptidase IV. Peptides, 61, 75-82. DOI: https://doi.org/10.1016/j.peptides.2014.09.006
Sell, H., Blüher, M., Klöting, N., Schlich, R., Willems, M., Ruppe, F., ... & Eckel, J. (2013). Adipose dipeptidyl peptidase-4 and obesity: correlation with insulin resistance and depot-specific release from adipose tissue in vivo and in vitro. Diabetes care, 36(12), 4083-4090. DOI: https://doi.org/10.2337/dc13-0496
Lee, S.A., Kim, Y.R., Yang, E.J., Kwon, E.J., Kim, S.H., Kang, S.H., ... & Lee, D.H. (2013). CD26/DPP4 levels in peripheral blood and T cells in patients with type 2 diabetes mellitus. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 98(6), 2553-2561. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2012-4288
Mulvihill, E.E., Varin, E.M., Gladanac, B., Campbell, J.E., Ussher, J.R., Baggio, L.L., ... & Drucker, D.J. (2017). Cellular sites and mechanisms linking reduction of dipeptidyl peptidase-4 activity to control of incretin hormone action and glucose homeostasis. Cell metabolism, 25(1), 152-165. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cmet.2016.10.007
Mortier, A., Gouwy, M., Van Damme, J., Proost, P., & Struyf, S. (2016). CD26/dipeptidylpeptidase IV – chemokine interactions: double-edged regulation of inflammation and tumor biology. Journal of Leucocyte Biology, 99(6), 955-969. DOI: https://doi.org/10.1189/jlb.3MR0915-401R
Allison, S.E., Von Wahlde, L., Shockley, T., & Gabbard, G.O. (2006). The development of the self in the era of the internet and role-playing fantasy games. American Journal of Psychiatry, 163(3), 381-385. DOI: https://doi.org/10.1176/appi.ajp.163.3.381
American Diabetes Association: Clinical practice recommendations (2023). Diabetes Care, 25, 33-50.
Knowler, W.C. (2002). Diabetes Prevention Program Research Group: Reduction in the incidence of type 2 diabetes with life-style intervention or metformin. N. Engl. J. Med., 346, 393-403.
Dixon, J.B. (2016). Assessment of obesity and its associated comorbidities. Obesity reviews., 7, 2, 2.
Flegal, K.M., Carroll, M.D., Ogden, C.L., & Johnson, C.L. (2002). Prevalence and trends in obesity among US adults, 1999-2000. Jama, 288(14), 1723-1727. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.288.14.1723
Williams, G., & Frühbeck, G. (2009). Obesity: science to practice. (No Title). DOI: https://doi.org/10.1002/9780470712221
Griffiths, M.D. (2008). Videogame addiction: Further thoughts and observations. International Journal of Mental Health and Addiction, 6, 182-185. DOI: https://doi.org/10.1007/s11469-007-9128-y
Benjamin, E.J., Blaha, M.J., Chiuve, S.E., Cushman, M., Das, S.R., Deo, R., ... & Muntner, P. (2017). Heart disease and stroke statistics – 2017 update: a report from the American Heart Association. Circulation, 135(10), e146-e603. DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000491
James, P.T., Rigby, N., Leach, R., & International Obesity Task Force (2004). The obesity epidemic, metabolic syndrome and future prevention strategies. European Journal of Cardiovascular Prevention & Rehabilitation, 11(1), 3-8. DOI: https://doi.org/10.1097/01.hjr.0000114707.27531.48
Diabetes Prevention Program Research Group. (2022). Reduction in the incidence of type 2 diabetes with lifestyle intervention or metformin. New England journal of medicine, 346(6), 393-403. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa012512
Lee, I.M., Blair, S.N., Allison, D.B., Folsom, A.R., Harris, T.B., Manson, J.E., & Wing, R.R. (2001). Epidemiologic data on the relationships of caloric intake, energy balance, and weight gain over the life span with longevity and morbidity. The Journals of Gerontology Series A: Biological Sciences and Medical Sciences, 56(1), 7-19. DOI: https://doi.org/10.1093/gerona/56.suppl_1.7
Moodie, R., Swinburn, B., Richardson, J., & Somaini, B. (2006). Childhood obesity – a sign of commercial success, but a market failure. International Journal of Pediatric Obesity, 1(3), 133-138. DOI: https://doi.org/10.1080/17477160600845044
Billington, C.J., Epstein, L.H., Goodwin, N.J., Hill, J.O., Pi-Sunyer, F.X., Rolls, B.J., ... & Harrison, B. (2000). Overweight, obesity, and health risk. Archives of Internal Medicine, 160(7), 898-904. DOI: https://doi.org/10.1001/archinte.160.7.898
McDonald, Sarah D. (2017). Management and prevention of obesity in adults and children. CMAJ, 176(8), 1109-1110. DOI: https://doi.org/10.1503/cmaj.070021
Barnett, Tony, & Kumar, Sudhest (2019). Obesity and Diabetes Second edition. UK. Wiley-Blackwell.
Wadden, T.A., Berkowitz, R.I., Womble, L.G., Sarwer, D.B., Phelan, S., Cato, R.K., ... & Stunkard, A.J. (2005). Randomized trial of lifestyle modification and pharmacotherapy for obesity. New England Journal of Medicine, 353(20), 2111-2120. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa050156
