АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЕНДОТОКСИКОЗУ У ХВОРИХ НА ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ ТА ДИСБІОЗОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i3.13966Ключові слова:
цироз печінки, ендотоксикоз, метаболічний синдром, дисбіоз кишечникаАнотація
РЕЗЮМЕ. У розвитку та прогресуванні ендотоксикозу при цирозі печінки доведена роль метаболічного синдрому та дисбіозу кишечника.
Мета – дослідити окремі показники ендотоксикозу, вираження його дисбалансу у хворих на ЦП з дисбіозом кишечника при наявності метаболічного синдрому.
Матеріал і методи. Було обстежено 101 хворого на ЦП різної етіології. Верифікацію діагнозу проводили на основі анамнестичних, клінічних, лабораторних (біохімічних, серологічних) даних, визначали сироваткові маркери вірусів гепатиту В та С, результатів ультразвукового дослідження печінки за допомогою уніфікованих методик, затверджених МОЗ України.
Результати. Аналіз показників ЕІ у хворих на ЦП різної етіології виявив вірогідне підвищення рівня маркерів у всіх етіологічних групах. У жінок з ЦП алкогольної етіології спостерігали більш виражений рівень ІЕІЕ порівняно із чоловіками. Спостерігалося вірогідне зростання маркерів ендотоксикозу при декомпенсації ЦП. Аналіз маркерів ендотоксикозу у хворих на ЦП при наявності метаболічного синдрому виявив вірогідне підвищення всіх показників у групі М, порівняно з групою Ц.
Висновки. У хворих на ЦП з дисбіозом спостерігається виражений ендотоксикоз. Рівень ІЕІЕ був вищим за контрольний в 2,3 раза, СМП1 – в 1,7 раза, СМП2 – в 2,0 раза (p<0,05), що є показником виражених проявів ендотоксикозу при ЦП. Рівень маркерів ендотоксикозу виявився достовірно вищим у хворих на ЦП при наявності метаболічного синдрому, що призводить до поглиблення процесів фіброгенезу.
Посилання
Radu, F., Potcovaru, C.-G., Salmen, T., Filip, P.V., Pop, C., & Fierbințeanu-Braticievici, C. (2023). The Link between NAFLD and Metabolic Syndrome. Diagnostics, 13, 614. DOI: 3390/diagnostics13040614.
Acharya, C., & Bajaj, J.S. (2019). Altered Microbiome in Patients with Cirrhosis and Complications. Clin. Gastroenterol. Hepatol., 17, 307-321. DOI: 10.1016/j.cgh.2018.08.008.
Fan, Y., & Pedersen, O. (2020). Gut microbiota in human metabolic health and disease. Nat. Rev. Microbiol., 19, 55-71. DOI: 10.1038/s41579-020-0433-9.
Durack, J., & Lynch, S.V. (2019). The gut microbiome: Relationships with disease and opportunities for therapy. J. Exp. Med., 216, 20-40. DOI: 10.1084/jem.20180448.
Grundy, S.M., Cleeman, J.I., Daniels, S.R., Donato, K.A., Eckel, R.H., & Franklin, B.A. (2005). Diagnosis and management of the metabolic syndrome: An American Heart Association/National Heart, Lung, and Blood Institute scientific statement. Circulation, 112, 2735-2752.
Hagström, H. (2021). Etiologies and outcomes of cirrhosis in a large contemporary cohort. Scand. J. Gastroenterol., 56, 727-732. DOI: 10.1080/00365521.2021.1912167.
Wang, R., Tang, R., Li, B., Ma, X,; Schnabl, B., & Tilg, H. (2021). Gut microbiome, liver immunology, and liver diseases. Cell Mol. Immunol., 18(1), 1-14. DOI: 10.1038/s41423-020-00592-6.
Lee, N.Y., & Suk, K.T. (2021). The Role of the Gut Microbiome in Liver Cirrhosis Treatment. Int. J. Mol. Sci., 22, 199. DOI: 10.3390/ijms22010199.
Yankovsky, D.S., Shirobokov, V.P., & Dyment, G.S. (2018). Mikrobiom u fiziolohiyi lyudyny [Microbiome in human physiology]. Infektsiyni khvoroby – Infectious diseases, 3(93), 5-17. DOI: 10.11603/1681-2727.2018.3.9407 [in Ukrainian].
Integrative, H. M., Proctor, P., & Creasy, H. H. (2019). The Integrative Human Microbiome Project. Nature., 569(7758), 641-648. DOI: 10.1038/s41586-019-1238-8.
