ДОСЛІДЖЕННЯ КОГНІТИВНОЇ СФЕРИ У ПАЦІЄНТІВ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЕНЦЕФАЛОПАТІЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i2.13895Ключові слова:
когнітивні порушення, післятравматична енцефалопатія, алкогольна енцефалопатія, післяінфекційна енцефалопатія, судинна енцефалопатія, шкала MoCAАнотація
РЕЗЮМЕ. Когнітивні порушення, як домінуючий фактор соціально-психологічної інвалідизації пацієнтів, можуть залежати від комбінації етіологічних, структурно-морфологічних чинників енцефалопатії, а також численних характеристик пацієнта: віку, статі, антропометричних показників, тривалості захворювання, загальноклінічних даних, рівня освіти та професії.
Мета – вивчення особливостей когнітивних порушень при найпоширеніших енцефалопатіях.
Матеріал і методи. Проведено комплексне обстеження 520 хворих, з них пацієнтів з ПТЕ було 145, з СЕ при ХІМ – 145, з АЕ – 102 та ПІЕ – 128. Враховували стать, вік, катамнез, рівень освіти, наявність або ж відсутність супутніх патологій. Застосовували клініко-неврологічне обстеження, Монреальський когнітивний тест (Montreal Cognitive Assessment МОСА), а також статистичні методи (Statistica 10.0).
Результати. Результат MoCA-тесту в обстежуваних був наступним: у хворих з ПТЕ – (23,99±2,40) бала, у хворих з СЕ – (21,26±4,06) бала, при АЕ – (21,74±4,24) бала, при ПІЕ – (23,48±3,33) бала. Встановлено когнітивні порушення на рівні легких у хворих усіх досліджуваних груп. При цьому статистично значимі відмінності виявлено між групами пацієнтів з ПТЕ та СЕ і АЕ; СЕ та ПІЕ; АЕ та ПІЕ. Легкий когнітивний дефект виявлено у 68,28 % пацієнтів з ПТЕ, 72,41 % пацієнтів з СЕ, 66,67 % пацієнтів з АЕ та 53,13 % пацієнтів з ПІЕ. Помірний дефіцит виявляли у 3,45 % пацієнтів з ПТЕ, 8,28 % з СЕ, 12,75 % з АЕ та 6,25 % з ПІЕ. Виражені когнітивні порушення виявлено лише у 1,38 % пацієнтів з СЕ та 0,98 % із АЕ. При цьому статистично значимі відмінності стосовно когнітивних порушень виявлено між пацієнтами з ПТЕ відносно усіх інших груп та пацієнтами з ПІЕ у порівнянні з іншими групами хворих.
Висновки. Когнітивні порушення траплялися при всіх типах енцефалопатій: у 82,07 % хворих з СЕ, у 80,39 % – з АЕ, у 71,72 % – з ПТЕ, у 59,37 % – з ПІЕ, і проявлялись в основному легким когнітивним дефіцитом. При цьому статистично достовірні відмінності встановлювали між групами пацієнтів з ПТЕ та СЕ і АЕ; СЕ та ПІЕ; АЕ та ПІЕ. Не було встановлено достовірного впливу гендерного, вікового, а також фактора катамнезу на ступінь вираженості когнітивних проявів. Проте встановлено вірогідний вплив фактора катамнезу у пацієнтів з ТЕ (c2=13,44; р=0,037).
Посилання
McKee, A.C., Stein, T.D., Huber, B.R., Crary, J.F., Bieniek, K., Dickson, D., ... Daneshvar, D.H. (2023). Chronic traumatic encephalopathy (CTE): criteria for neuropathological diagnosis and relationship to repetitive head impacts. Acta Neuropathologica, 145(4), 371-394. DOI: https://doi.org/10.1007/s00401-023-02540-w
Muyitdinovna, X.S. (2022). The role of hyperhomocyteinemia in the development of cognitive disorders in chronic brain ischemia. Web of Scientist: International Scientific Research Journal, 3(8), 442-453.
Jahongirovich, M.J. (2022). Lesions of the Central Nervous System in Chronic Alcohol Intoxication. European Journal of Innovation in Nonformal Education, 2(12), 31-37.
Anand, S.K., Ahmad, M.H., Sahu, M.R., Subba, R., & Mondal, A.C. (2022). Detrimental Effects of Alcohol-Induced Inflammation on Brain Health: From Neurogenesis to Neurodegeneration. Cellular and Molecular Neurobiology, 1-20. DOI: https://doi.org/10.1007/s10571-022-01308-2
Davé, V.A., & Klein, R.S. (2023). The multitaskers of the brain: Glial responses to viral infections and associated post-infectious neurologic sequelae. Glia, 71(4), 803-818. DOI: https://doi.org/10.1002/glia.24294
Zhang, Q., Fan, W., Sun, J., Zhang, J., & Yin, Y. (2023). Review of Neurofilaments as Biomarkers in Sepsis-Associated Encephalopathy. Journal of Inflammation Research, 161-168. DOI: https://doi.org/10.2147/JIR.S391325
Atherton, K., Han, X., Chung, J., Cherry, J. D., Baucom, Z., Saltiel, N., ... Mez, J. (2022). Association of APOE genotypes and chronic traumatic encephalopathy. JAMA Neurology, 79(8), 787-796. DOI: https://doi.org/10.1001/jamaneurol.2022.1634
Stoian, A., Stoian, M., Bajko, Z., Maier, S., Andone, S., Cioflinc, R.A., ... & Balasa, R. (2022). Autoimmune encephalitis in COVID-19 infection: our experience and systematic review of the literature. Biomedicines, 10(4), 774. DOI: https://doi.org/10.3390/biomedicines10040774
Kudokotseva, O.V., Lomakin, I.I., & Babiichuk, V.H. (2022). Khronichna arterialna hipertenziia yak odna z prychyn rozvytku dystsyrkuliatornoi entsefalopatii [Chronic arterial hypertension as one of the causes of the development of dyscirculatory encephalopathy]. Multidisciplinary Academic Research, Innovation and Results, 13, 379 [in Ukrainian].
Babiichuk, V., Lomakin, I., Kudokotseva, O., Babiichuk, L., & Aidarova, V. (2021). Dystsyrkuliatorna entsefalopatiia. Suchasni aspekty etiopatohenezu [Dyscirculatory encephalopathy. Modern aspects of etiopathogenesis]. Scientific Collection “InterConf”, 51, 271-277 [in Ukrainian].
Ushakova, A. (2019). Zalezhnist vyrazhenosti kohnityvnykh porushen vid morfolohichnykh zmin holovnoho mozku za danymy mrt u khvorykh na dystsyrkuliatornu entsefalopatiiu II stadia – Dependence of severity of cognitive disorders on morphological changes of the brain according to MRI data in patients with dyscirculatory encephalopathy stage II. Proceedings of the XXIII International Med. congress of students and young scientists. Ternopil: TNMU «Ukrmedknyha» [in Ukrainian].
Salii, Z.V. (2020). Khronichna posttravmatychna entsefalopatiia. Pohliad na problemu [Chronic post-traumatic encephalopathy. A view of the problem]. Visnyk medychnykh i biolohichnykh doslidzhen – Bulletin of Medical and Biological Research, 3, 167-174 [in Ukrainian].
Sun, Y., Bai, L., Niu, X., Wang, Z., Yin, B., Bai, G., ... Zhang, M. (2019). Elevated serum levels of inflammation-related cytokines in mild traumatic brain injury are associated with cognitive performance. Frontiers in Neurology, 10, 1120. DOI: https://doi.org/10.3389/fneur.2019.01120
de Freitas Cardoso, M.G., Faleiro, R.M., De Paula, J.J., Kummer, A., Caramelli, P., Teixeira, A.L., ... Miranda, A.S. (2019). Cognitive impairment following acute mild traumatic brain injury. Frontiers in Neurology, 10, 198. DOI: https://doi.org/10.3389/fneur.2019.00198
Gorgoraptis, N., Zaw-Linn, J., Feeney, C., Tenorio-Jimenez, C., Niemi, M., Malik, A., ... Sharp, D.J. (2019). Cognitive impairment and health-related quality of life following traumatic brain injury. NeuroRehabilitation, 44(3), 321-331. DOI: https://doi.org/10.3233/NRE-182618
Schneider, A.L., Huie, J.R., Boscardin, W.J., Nelson, L., Barber, J.K., Yaffe, K., ... TRACK-TBI Investigators (2022). Cognitive outcome 1 year after mild traumatic brain injury: results from the TRACK-TBI study. Neurology, 98(12), e1248-e1261. DOI: https://doi.org/10.1212/WNL.0000000000200041
Lai, J.Q., Shi, Y.C., Lin, S., & Chen, X.R. (2022). Metabolic disorders on cognitive dysfunction after traumatic brain injury. Trends in Endocrinology & Metabolism. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tem.2022.04.003
Xu, W., Yue, S., Wang, P., Wen, B., & Zhang, X. (2022). Systemic inflammation in traumatic brain injury predicts poor cognitive function. Immunity, Inflammation and Disease, 10(3), e577. DOI: https://doi.org/10.1002/iid3.577
