ВРОДЖЕНІ ВАДИ РОЗВИТКУ ОРГАНА СЛУХУ

Автор(и)

  • І. І. Сапіжак Державна установа «Інститут отоларингології імені професора О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»
  • А. В. Рудь Державна установа «Інститут отоларингології імені професора О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i2.13888

Ключові слова:

вади розвитку, зовнішнє вухо, середнє вухо, завитки, класифікація, протезування

Анотація

РЕЗЮМЕ. У роботі наведено огляд наукових джерел, які стосуються вроджених вад розвитку зовнішнього вуха, що включають в себе зміну розміру, положення, структури вушної раковини тощо.

Мета – дослідити механізм формування вад розвитку зовнішнього вуха, їх класифікацію і методи діагностики та лікування.

Матеріал і методи. У роботі використані бібліосистематичний та аналітичний методи пошуку та аналізу наукової інформації, отриманої з доступних наукових публікацій.

Результати. Вроджені вади розвитку можуть бути складними і різноманітними, їх уніфікації приділена значна увага. У статті описані типові вади горбків, комбіновані вади, їх класифікація за тяжкістю і локалізацією. Висвітлено широкий спектр клінічних та інструментальних методів дослідження, які використовують для діагностики вад слуху, а також методи лікування вад вуха.

Висновки. Вади розвитку органа слуху – це складна патологія, що потребує ретельної уваги та високої кваліфікації лікаря. Лікування пацієнтів з цією патологією є складним, багатоетапним та дороговартісним. Проведення імплантаційного протезування може забезпечити пацієнтам повноцінний слух.

Посилання

Aguilar, E.A., & Bailey, B.J. (Eds.) (2001). Head and neck surgery – otolaryngology. III Congenital auricular malformation. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins.

Altmann, F. (1955). Congenital aural atresia of the ear in men and animals. Ann. Otol. Rhinol. Laryngol., 64, 824-858. DOI: https://doi.org/10.1177/000348945506400313

Aretz, S., Propping, P., & Nöthen, M.M. (2006). Indikationen zur molekulargenetischen Diagnostik bei erblichen Krankheiten. Dt. Ärzteblatt, 103(9), 473-481.

Conway, H. & Wagner, K., (1965). Congenital anomalies of the head and neck. Plast. Reconstr. Surg., 36, 71-79. DOI: https://doi.org/10.1097/00006534-196507000-00010

Eavey, R.D. (1995). Microtia and significant auricular malformation. Arch. Otolaryngol., 121, 57-62. DOI: https://doi.org/10.1001/archotol.1995.01890010045008

Fekete, D.M., & Wu, D.K. (2002). Revisiting cell fate specification in the inner ear. Curr. Opin. Neurobiol., 12, 35-42. DOI: https://doi.org/10.1016/S0959-4388(02)00287-8

Greess, H. Baum, U., Römer, W., Tomandl, B., & Bautz, W. (2002). CT und MRT des Felsenbeins. HNO, 50, 906-919. DOI: https://doi.org/10.1007/s00106-002-0729-2

Hadrys, T. Braun, T., Rinkwitz-Brandt, S., Arnold, H.H., & Bober, E. (1998). Nkx5- 1 controls semicircular canal formation in the mouse inner ear. Development, 125(1), 33-39. DOI: https://doi.org/10.1242/dev.125.1.33

Helms, J. (1994). Oto-Rhino- Laryngologie in Klinik und Praxis. Bd. 1. Mittelohrmissbildungen. Stuttgart: Thieme.

Ishimoto, S., Ito, K., Yamasoba T., Kondo, K., Karin, S., Takegoshi, H., & Kaga, K. (2005). Correlation between microtia and temporal bone malformation evaluated using grading system. Arch. Otolaryngol. Head Neck Surg., 131, 326-329. DOI: https://doi.org/10.1001/archotol.131.4.326

Isogai, N., Kusuhara, H., Ikada, Y., Ohtani, H., Jacquet, R., Hillyer, J., Lowder, E., & Landis, W.J. (2006). Comparison of different chondrocytes for use in tissue engineering of cartilage model structures. Tissue Eng., 12(4), 691-703. DOI: https://doi.org/10.1089/ten.2006.12.691

Isogai, N., Morotomi, T., Hayakawa, S., Munakata, H., Tabata, Y., Ikada, Y., & Kamiishi, H. (2005). Combined chondrocyte-copolymer implantation with slow release of basic fibroblast growth factor for tissue engineering of an auricular cartilage construct. J. Biomed. Mater. Res., 74(3), 408-418. DOI: https://doi.org/10.1002/jbm.a.30343

Jackler, R.K., & De La Cruz, A. (1989). The large vestibular aqueduct syndrome. Laryngoscope, 99, 1238-1243. DOI: https://doi.org/10.1288/00005537-198912000-00006

Jackler, R.K., Luxford, W.M., & House, W.F. (1987). Congenital malformations of the inner ear: a classification based on embryogenesis. Laryngoscope, 97, 1-14. DOI: https://doi.org/10.1288/00005537-198703001-00001

Jahrsdoerfer, R., & Kim, J.H.N. (2004). Weerda. Chirurgie des missgebildeten Mittelohres. Technik und Ergebnisse, 240-249.

Jahrsdoerfer, R.A., Yeakley, J.W., Aguilar, E.A., Cole, R.R., & Gray, L.C. (1992). A grading system for the selection of patients with congenital aural atresia. Am. J. Otol., 13(1), 6-12. DOI: https://doi.org/10.1097/00129492-199201000-00004

James, W., Romo, T., Sclafani, A., & Cho, H. (1997). Porous high-density polyethylene implants in auricular reconstruction. Arch. Otolaryngol. Head Neck, 123, 578-583. DOI: https://doi.org/10.1001/archotol.1997.01900060020003

Jörgensen, G. (1972). Missbildungen im Bereich der HNO-Heilkunde. Arch. Klein Exp. Ohren Nasen Kehlkopfheilkd., 202(1), 1-50. DOI: https://doi.org/10.1007/BF00316190

Kamil, S.H., Vacanti, M.P., Vacanti, C.A., & Eavey, R.D. (2004). Microtia chondrocytes as a donor source for tissue-engineered cartilage. Laryngoscope, 114(12), 2187-2190. DOI: https://doi.org/10.1097/01.mlg.0000149455.68135.de

Katzbach, R., Klaiber, S., Nitsch, S., Steffen, A., & Frenzel, H. 2006. Ohrmuschelrekonstruktion bei hochgradiger Mikrotie. HNO, 54, 493-514. DOI: https://doi.org/10.1007/s00106-006-1418-3

Kazahaya, K., & Potsic, W.P. (2004). Congenital cholesteatoma. Curr. Opin. Otolaryngol. Head Neck Surg., 12, 398-403. DOI: https://doi.org/10.1097/01.moo.0000136875.41630.d6

Kiese-Himmel, C, & Kruse, E. (2001). Unilateral hearing loss in childhood. An empirical analysis comparing bilateral hearing loss. Laryngo- Rhino-Otol., 80, 18-22. DOI: https://doi.org/10.1055/s-2001-11025

Kil, S.H., Streit, A., Brown, S.T., Agrawal, N., Collazo, A., Zile, M.H., & Groves, A.K. (2005). Distinct roles for hindbrain and paraxial mesoderm in the induction and patterning of the inner ear revealed by a study of vitamin-A-deficient quail. Dev. Biol., 285(1), 252-271. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ydbio.2005.05.044

Klaiber, S, & Weerda, H. (2002). BAHA bei beidseitiger Ohrmuscheldysplasie und Atresia auris congenita. HNO, 50, 949-959. DOI: https://doi.org/10.1007/s00106-002-0682-0

Kösling, S., Jüttemann, S., Amaya, B., Rasinski, C., Bloching, M., & König, E. (2003). Stellenwert der MRT bei Verdacht auf Innenohrmissbildung. Fortschr. Röntgenstr., 175, 1639-1646. DOI: https://doi.org/10.1055/s-2003-45335

Kösling, S., Schneider-Möbius, C., König, E., & Meister, E.F. (1997). Computertomographie bei Kindern und Jugendlichen mit Verdacht auf eine Felsenbeinmissbildung. Radiologe, 37, 971-976. DOI: https://doi.org/10.1007/s001170050309

Lambert, P.R., & Bailey, B.J. (Ed.). (2001). Congenital aural atresia. Head and neck surgery – otolaryngology. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 1745-1757.

Lehnhardt, E., Koch, T. & Helms, J. (Ed.) (1994). Missbildungen des Innenohres. Hrsg. Oto-Rhino-Laryngologie in Klinik und Praxis. Bd. 1. Stuttgart: Thieme.

Magritz, R, & Siegert, R. (2006). Einzeitige Ohrmuschelrekonstruktion mit einem neuen einteiligen Medporgerüst. Erste klinische Erfahrungen. German Medical Science, Meeting Abstract zur 77. Jahresversammlung der Deutschen Gesellschaft für Hals-Nasen-Ohrenheilkunde, Kopf und Hals-Chirurgie e.V. Mannheim.

Marangos, N. (2002). Dysplasien des Innenohres und inneren Gehörganges. HNO, 50(9), 866-881. DOI: https://doi.org/10.1007/s00106-002-0681-1

Müller, K.H.G., Mödder, U., & Lenz, M. (Eds.). (1991). Missbildungen des Schläfenbeins. In: Hrsg. Klinische Radiologie, Gesichtschädel, Felsenbein, Speicheldrüsen, Pharynx, Larynx, Halsweichteile. Berlin: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-642-71802-1_8

Naumann, A. (2005). Plastische Korrektur bei Ohrdeformitäten. Wie Ohren angelegt, umgeformt und neu aufgebaut werden. MMW Fortschr. Med., 147(33-34), 28-31.

Neumeister, M.W., Wu, T., & Chambers, C. (2006). Vascularized tissueengineered ears. Plast. Reconstr. Surg., 117(1), 116-122. DOI: https://doi.org/10.1097/01.prs.0000195071.01699.ce

Renner, G., & Lane R.V. (2004). Auricular reconstruction: an update. Curr. Opin. Otolaryngol. Head Neck Surg., 12, 277-280. DOI: https://doi.org/10.1097/01.moo.0000133069.44030.86

Romand, R., Dollé, P., & Hashino, E. (2006). Retinoid signalling in inner ear development. J. Neurobiol., 66(7), 687-704. DOI: https://doi.org/10.1002/neu.20244

Romand, R., & Varela-Nieto, I. (Eds.). (2003). The role of retinoic acid during inner ear development. Development of auditory and vestibular systems-3 current topics in developmental biology. San Diego: Elsevier Academic Press. DOI: https://doi.org/10.1016/S0070-2153(03)57009-0

Romo, T. 3rd, Fozo, M.S., & Sclafani, A.P. (2000). Microtia reconstruction using a porous polyethylene framework. Facial Plast. Surg., 16, 15-22. DOI: https://doi.org/10.1055/s-2000-7322

Rotter, N., Haisch, A., & Bucheler, M. (2005). Cartilage and bone tissue engineering for reconstructive head and neck surgery. Eur. Arch. Otorhinolaryngol., 262(7), 539-545. DOI: https://doi.org/10.1007/s00405-004-0866-1

Schloss, M.D., Tewfik, T.L., & Der Kaloustian, V.M. (Eds.). (1997). Congenital anomalies of the external auditory canal and the middle ear. Surgical management. Congenital anomalies of the ear, nose, and throat. New York: Oxford University Press.

Sennaroglu, L., & Saatci, I. (2002). A new classification for cochleovestibular malformations. Laryngoscope, 112, 2230-2241. DOI: https://doi.org/10.1097/00005537-200212000-00019

Siegert, R., Weerda, H., Mayer, T., & Brückmann, H. (1996). Hochauflösende Computertomographie fehlgebildeter Mittelohren. Laryngo-Rhino-Otol., 75, 187-194. DOI: https://doi.org/10.1055/s-2007-997561

Siegert, R., & Weerda, H. (Ed.). 2004. Chirurgie des Mittelohres bei Mikrotie 3. Grades mit Atresia auris congenita. Hrsg. Chirurgie der Ohrmuschel. Stuttgart: Thieme. 249-253.

Siegert, R. (2003). Combined reconstruction of congenital auricular atresia and severe microtia. Laryngoscope, 113, 2021-2027. DOI: https://doi.org/10.1097/00005537-200311000-00031

Sommer, H., Schönweiler, R., & Weerda, H. (Ed.). (2004). Hörgeräteversorgung bei Atresia auris congenita. Hrsg. Chirurgie der Ohrmuschel. Stuttgart: Thieme.

Swartz, J.D., & Faerber, E.N. (1985). Congenital malformations of the external and middle ear: high-resolution CT findings of surgical import. AJR, 144, 501-506. DOI: https://doi.org/10.2214/ajr.144.3.501

Tanzer, RC. (1975). The constricted cup and lop ear. Plast. Reconstr. Surg., 55, 406-415. DOI: https://doi.org/10.1097/00006534-197555040-00003

Thorn, L., & Helms J. (Ed.). (1994). Entwicklung des Ohres (einschließlich Entstehung von Missbildungen, experimentelle Embryologie und In-vitro-Studien). Hrsg. Oto-Rhino-Laryngologie in Klinik und Praxis. Bd. 1. Stuttgart: Thieme.

Togo, T., Utani, A., Naitoh, M., Ohta, M., Tsuji, Y., Morikawa, N., Nakamura, M., & Suzuki, S. (2006). Identification of cartilage progenitor cells in the adult ear perichondrium: utilization for cartilage reconstruction. Lab. Invest., 86(5), 445-457. DOI: https://doi.org/10.1038/labinvest.3700409

Torres, M., & Giraldez, F. (1998). The development of the vertebrate inner ear. Mech. Dev., 71(1-2), 5-21. DOI: https://doi.org/10.1016/S0925-4773(97)00155-X

Weerda, H., & Siegert, R. (1999). Klassifikation und Behandlung der Ohrmuschelmissbildungen. Dt Ärzteblatt, 96(36), 1795-1797.

Weerda, H., & Helms, J. (Ed.). (1994). Anomalien des äußeren Ohres. In: Hrsg. Oto-Rhino-Laryngologie in Klinik und Praxis. Bd. 1. Stuttgart: Thieme.

Weerda, H. (2004). Chirurgie der Ohrmuschel. Verletzungen, Defekte und Anomalien. Stuttgart: Thieme. DOI: https://doi.org/10.1055/b-002-8313

Zoll, B., Wendler, J, Seidner, W, & Eysholdt, U. (Eds.). (2005). Genetische Grundlagen. Hrsg. Lehrbuch der Phoniatrie und Pädaudiologie. Stuttgart: Thieme. DOI: https://doi.org/10.1055/b-0033-583

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-01

Як цитувати

Сапіжак, І. І., & Рудь, А. В. (2023). ВРОДЖЕНІ ВАДИ РОЗВИТКУ ОРГАНА СЛУХУ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (2), 11–20. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i2.13888

Номер

Розділ

Огляд літератури