ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ТЕЛЕРЕАБІЛІТАЦІЇ

Автор(и)

  • Т. Г. Бакалюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Н. Р. Макарчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Г. О. Стельмах Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • О. Р. Рибчанська Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i1.13717

Ключові слова:

цукровий діабет, телереабілітація, якість життя

Анотація

РЕЗЮМЕ. Цукровий діабет (ЦД) є поширеним захворюванням, створює велику медико-соціальну проблему через свій хронічний перебіг, ускладнення та  погіршення якості життя хворих.

Мета. Оцінка впливу телереабілітації на якість життя  у пацієнтів з цукровим діабетом після стаціонарного лікування.

Матеріал і методи. Обстежений 41 пацієнт з  ЦД 2-го типу. Після стаціонарного етапу пацієнти продовжили лікування на амбулаторному етапі, їм було призначено медикаментозне лікування ЦД 2-го типу згідно з протоколом, аеробні вправи і вправи Buerger – Allen для зміцнення нижніх кінцівок. Усім пацієнтам було запропоновано вести щоденник самоконтролю. Методом рандомізації пацієнти були поділені на 2 групи: контрольна група (КГ) – 20 пацієнтів, які самостійно виконували і контролювали фізичні навантаження; 21 пацієнту експериментальної групи (ЕГ) додатково проводили контроль ефективності та виконання вправ за допомогою програми телереабілітації протягом 1 місяця.

Фізичну активність визначали за допомогою Міжнародного опитувальника фізичної активності (International Physical Activity Questionnaire – IPAQ). Оцінку якості життя проводили за допомогою опитувальника EQ-5D-3L до лікування, через 1 та 6 місяців після проведеної терапії.

Результати. До лікування у пацієнтів із ЦД, згідно з даними опитувальника IPAQ, фізична активність (ФА) була низькою (менше 17 балів), а після застосування запропонованих методів фізичної терапії ФА у КГ залишилася низькою, а в ЕГ збільшилась до середнього рівня (до 20 балів). У всіх досліджуваних пацієнтів через 1 місяць після застосування методів фізичної терапії відбулися позитивні зміни якості життя. Застосування телереабілітації у пацієнтів з ЦД 2-го типу сприяє достовірно позитивній динаміці показників якості життя та подовжує тривалість клінічного ефекту до 6 місяців, на відміну від пацієнтів КГ (p<0,05). Про це свідчить достовірна позитивна динаміка суб'єктивних симптомів ЕГ, порівняно з КГ, таких як покращення звичайної повсякденної активності (в 3 рази, p<0,05), зменшення частоти дискомфорту та болю (у 3,2 раза, p<0,05), а також зменшення тривоги та депресії (у 6,3 раза, p<0,05).

Висновки. Використання телереабілітації у комплексному лікуванні пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу сприяє покращенню якості життя пацієнтів на довготривалий період.

Посилання

Tronko, M., Bolshova, O. & Sokolova, L. (2021). Tsukrovyi diabet 1-ho typu: etiolohiia, patohenez, klinika, diahnostyka ta likuvannia [Type 1 diabetes mellitus: etiology, pathogenesis, clinic, diagnosis and treatment]. Praktykuiuchyi likar – Practitioner, 3, 26-35 [in Ukrainian].

Сlassification and diagnosis of diabetes:standards of medical care in diabetes – 2022. (2021). Diabetes Care, 45(1). DOI: 10.2337/dc22-s002.

Nathan, D.M. (2021). Realising the long-term promise of insulin therapy: the DCCT/EDIC study. Diabetologia, 64(5), 1049-1058. DOI: 10.1007/s00125-021-05397-4.

Herasymchuk, P.O., Fira, D.B., & Pavlyshyn, A.V. (2021). Otsinka yakosti zhyttia, poviazanoi iz zdoroviam u medytsyni [Evaluation of health-related quality of life in medicine]. Visnyk medychnykh i biolohichnykh doslidzhen – Herald of Medical and Biological Research, 1(7), 112-122 [in Ukrainian].

Matei, D., Buculei, I., Luca, C., Corciova, C.-P., Andritoi, D., Fuior, R., Iordan, D.-A., & Onu, I. (2022). Impact of Non-Pharmacological Interventions on the Mechanisms of Atherosclerosis. International Journal of Molecular Sciences, 23(16), 9097. DOI: 10.3390/ijms23169097.

Duruturk, N. (2020). Telerehabilitation intervention for type 2 diabetes. World Journal of Diabetes, 11(6), 218-226. DOI: 10.4239/wjd.v11.i6.218.

Peretti, A., Amenta, F., Tayebati, S. K., Nittari, G., & Mahdi, S.S. (2017). Telerehabilitation: Review of the State-of-the-Art and Areas of Application. JMIR Rehabilitation and Assistive Technologies, 4(2), e7. DOI: 10.2196/rehab.7511.

Telerehabilitation: enabling the remote delivery of healthcare, rehabilitation, and self management. Studies in Health Technology and Informatics, 145, 231-248.

(2012). Unifikovanyy klinichnyy protokol pervynnoyi ta vtorynnoyi (spetsializovanoyi) medychnoyi dopomohy – tsukrovyy diabet 2 typu. Nakaz MOZ Ukrayiny № 118 vid 21.12.2012 – Unified clinical protocol of primary and secondary (specialized) medical care - type 2 diabetes. Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 1118 dated 12.21.2012. Retrieved from: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20090805_574.html [in Ukrainian].

Zhang, Y., Wu, J., Chen, Y., & Shi, L. (2020). EQ-5D-3L Decrements by Diabetes Complications and Comorbidities in China. Diabetes Therapy, 11(4), 939-950. DOI: 10.1007/s13300-020-00788-z.

Jankowska, A., Młyńczak, K., & Golicki, D. (2021). Validity of EQ-5D-5L health-related quality of life questionnaire in self-reported diabetes: evidence from a general population survey. Health and Quality of Life Outcomes, 19(1). DOI: 10.1186/s12955-021-01780-2.

Teni, F.S., Rolfson, O., Devlin, N., Parkin, D., Nauclér, E., & Burström, K. (2022). Longitudinal study of patients’ health-related quality of life using EQ-5D-3L in 11 Swedish National Quality Registers. BMJ Open, 12(1), e048176. DOI: 10.1136/bmjopen-2020-048176.

EQ-5D. Retrieved from: https://euroqol.org/.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-30

Як цитувати

Бакалюк, Т. Г., Макарчук, Н. Р., Стельмах, Г. О., & Рибчанська, О. Р. (2023). ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ТЕЛЕРЕАБІЛІТАЦІЇ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (1), 32–37. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i1.13717

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження