ВПЛИВ L-ОРНІТИНУ L-АСПАРТАТУ НА ВМІСТ TNF-A ТА TGF-ß У ПЕЧІНЦІ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦИРОЗІ НА ФОНІ БЛОКАДИ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ ТА ПОЛІАМІНІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13286Ключові слова:
TNF-α, TGF-β, CCL4, фіброз, зірчасті клітини печінки, цироз, LOLA, L-NAME, NO-синтаза, DFMOАнотація
РЕЗЮМЕ. Мета – провести імуногістохімічне дослідження вмісту трансформуючого фактора росту β (TGF-β) та фактора некрозу пухлин α (TNF-α) в печінці та дослідити структуру органа при експериментальному CCL4--індукованому цирозі й ефективність застосування L-орнітину L-аспартату за умови блокади синтезу оксиду азоту та поліамінів.
Матеріал і методи. Експериментальний цироз печінки моделювали шляхом перорального введення білим щурам лінії Вістар 50 % олійного розчину CCL4 впродовж 12 тижнів. З метою корекції використовували L-орнітину L-аспартат (LOLA) в дозі 200 мг/кг, а також LOLA у комбінації із неселективним блокатором синтезу азоту L-NAME у дозі 10 мг/кг та блокатором синтезу поліамінів DFMO у дозі 25 мг/кг. Проводили гістологічне та імуногістохімічне дослідження печінки тварин із визначенням фактора росту (TGF-β) та фактора некрозу пухлин (TNF-α).
Результати. Виявили формування CCL4 індукованого цирозу із формуванням вираженого фіброзу за ходом портальних трактів, дистрофічними та дистрофічно-некротичними змінами в гепатоцитах, значною лімфо-гістіоцитарною інфільтрацією фіброзних полів, появою TNF-α та TGF-β факторів на мембранах клітин переважно в просвітах синусоїдів. Спостерігається достовірне збільшення даних показників при впливі неселективного блокатора NO-синтаз L-NAME та інгібітора метаболізму поліамінів DFMO.
Висновки. Застосування LOLA при експериментальному цирозі печінки різко знижує активацію TNF-α та TGF-β на мембранах клітин в просвітах синусоїдів та частково знижує кількість лімфогістіоцитарної інфільтрації переважно в паренхімі печінки, покращує структуру печінки. Блокада синтезу оксиду азоту, а особливо поліамінів, на фоні застосування LOLA нівелює позитивний вплив останнього, що вказує на важливу роль синтезу NO та поліамінів у механізмі дії LOLA.
Посилання
Wallace, H.M., Fraser, A.V., & Hughes, A.A (2003). Perspective of polyamine metabolism. Biochem. J., 376(1), 1-14.
Mohsen, Naghavi (2020). The global, regional, and national burden of cirrhosis by cause in 195 countries and territories, 1990–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet Gastroenterol. Hepatol., 5, 245-266. DOI: 10.1016/ S2468-1253(19) 30349-8
Zhou, W.C., Zhang, Q.B., & Qiao, L. (2014). Pathogenesis of liver cirrhosis. World J. Gastroenterol., 20(23), 7312-7324. DOI: 10.3748/wjg.v20.i23.7312. PMID: 24966602; PMCID: PMC4064077.
Dooley, S, & ten Dijke, P. (2012). TGF-β in progression of liver disease. Cell Tissue Res., 347(1), 245-256. DOI: 10.1007/s00441-011-1246-y. Epub 2011 Oct 19. PMID: 22006249; PMCID: PMC3250614.
Richard, W. Cartun, Taylor, R. Clive, & Dabbs, J. David Techniques of immunohistochemistry: principles, pitfalls, and standardization. Diagnostic Immunohistochemistry, 1, 1-46.
Horalskyi, L. Khomych, V. Kononskyi, O. (2011). Osnovy histolohichnoi tekhniky I morfofunktsionalni metody doslidzen u normi ta pry patolohii [Histological techniques and methods of morphological studies in normal and pathological conditions]. Zhytomyr : Polissia. Retrieved from: http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/3788
Liu, Y. (2013).Animal models of chronic liver diseases. Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. 304, G449-468
Fortea, J.I., Fernández-Mena, C., Puerto, M. (2018). Comparison of Two Protocols of Carbon Tetrachloride-Induced Cirrhosis in Rats – Improving Yield and Reproducibility. Sci. Rep., 8, 9163. Retrieved from: https://doi.org/ 10.1038/s41598-018-27427-9
Oleshchuk, O.M. (2014). Vplyv moduliatoriv syntezy oksydu azotu na boikhimichni pokaznyky stanu pechinky shchuriv [The Impact of Modulator of Nitric Oxide Synthesis on Biochemical Indices of Liver in Rats]. ISSN 0201-8489. Fiziol. Zhurn. – Phyziol. Jour., 60, 2.
Takigawa, M., Enomoto, M., & Nishida, Y. (2014). Tumorangiogenesis and polyamines: α-Difluoromethylornithine, an irreversible inhibitor of ornitine decarboxylase, inhibits B16 melanoma-induced angiogenesis in ovo and the proliferation of vascular endothelial cell in vitro. Cancer Rec.,50(13), 4131-4138.
Verma, A.K. (1990). Inhibition of tumor promotion by dl-α-difluoromethylornithine, specific irreversible inhibitor of ornithine decarboxylase. Basic Life Sci., 52, 195-204. DOI: 10.1007/978-1-4615-9561-8_16.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Здобутки клінічної і експериментальної медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.