ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКСУ АЛЬГІНАТУ І ГІАЛУРОНОВОЇ КИСЛОТИ В СКЛАДІ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНУ РЕФЛЮКСНУ ХВОРОБУ ТА УРАЖЕННЯ ХРЕБТА ДЕГЕНЕРАТИВНО-ДИСТРОФІЧНОГО ТА ЗАПАЛЬНОГО ҐЕНЕЗУ

Є. С. Сірчак; С. А. Цьока; Я. Ф. Філак; А. С. Чобей; Е. Й. Архій

doi:10.11603/1811-2471.2022.v.i1.12999

Автор(и)

Є. С. Сірчак ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
С. А. Цьока ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Я. Ф. Філак ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
А. С. Чобей ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Е. Й. Архій ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i1.12999

Ключові слова:

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, остеохондроз, спондилоартрит, лікування, альгінати, гіалуронова кислота

Анотація

РЕЗЮМЕ. Пошук альтернативних схем лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ), особливо у поєднанні із захворюваннями, що вимагають тривалого прийому засобів з групи нестероїдних протизапальних препаратів, є актуальною проблемою сучасної клінічної медицини.

Мета – визначити особливості динаміки клінічного перебігу ГЕРХ у хворих на ураження хребта дегенеративного-дистрофічного та запального ґенезу на фоні комплексної терапії із використанням комплексу альгінату і гіалуронової кислоти.

Матеріали та методи. Обстежено 164 хворих на ГЕРХ з різними формами ураження хребта. Хворих на ГЕРХ поділено на 2 групи: в 1 групу увійшли 84 хворих з остеохондрозом (ОХ) шийного та грудного відділів хребта, а 2 групу склали 80 пацієнтів з спондилоартритом (СА) хребта. Усім обстеженим пацієнтам проведено загальноклінічні дослідження. Залежно від методу лікування хворих у групах було поділено на підгрупи: пацієнти 1.2 підгрупи (n=44) та 2.2 підгрупи (n=40) отримували лише базисну терапію (БТ), а пацієнтам 1.2 підгрупи (n=44) та 2.2 підгрупи (n=40) додатково до БТ призначали комплекс альгінату і гіалуронової кислоти протягом 1 місяця.

Результати. У хворих на ОХ та СА більш ефективнішою за впливом на клінічні прояви ГЕРХ виявилась комплексна терапія із застосуванням препарату на основі альгінату і гіалуронової кислоти, що призводило до зменшення вираження стравохідних проявів ГЕРХ (печія, відрижка кислим, дисфагія), а також атипових клінічних ознак рефлюксної хвороби (стоматологічної, отоларингологічної, бронхолегеневої та кардіологічної). Також додаткове призначення альгінату і гіалуронової кислоти сприяло зменшенню вираження ендоскопічних змін слизової оболонки стравоходу (СОС), а саме зменшення кількості хворих в 1.2 та 2.2 підгрупах з LA-D та LA-C, що супроводжувалось збільшенням LA-A (р<0,05).

Висновки. ГЕРХ у хворих на остеохондроз шийного та грудного відділів хребта клінічно частіше проявляється стравохідною симптоматикою, тоді як у хворих зі спондилоартритом – позастравохідними ознаками (стоматологічні, отоларингологічні, кардіологічні, бронхолегеневі прояви). Ураження СОС при ендоскопічному дослідженні у хворих на дегенеративно-дистрофічні зміни хребта частіше відповідає LA-B, ніж у хворих зі спондилоартритом – LA-С (особливо у пацієнтів з атиповим клінічним перебігом ГЕРХ). Комплексна терапія із використанням препарату на основі альгінату і гіалуронової кислоти (Гіалера) є більш ефективним за впливом на динаміку клінічної симптоматики та прояви ураження СОС при ендоскопічному дослідженні, ніж БТ, що включає інгібітор протонної помпи та ітоприду гідрохлорид.

Посилання

Kazakov, T.A. (2014). Gastroezophagealnaja refluxnaja boleznj u boljnich ishemycheskoj boleznju serdca [Gastroesophageal reflux disease in patients with ischemic heart disease]. Vestnyk Rossijskoj vojenno-medicinskij akademii – Bulletin of the Russian Military Medical Academy, 2(46), 101. [in Russian].

Singhal, V., & Khaitan, L. (2014). Gastroesophageal reflux disease: diagnosis and patient selection. Indian Journal of Surgery, 76(6), 453-460.

Bredenoord, A.J. Pandolfino, J.E., & Smout A.J. (2013). Gastroesophageal reflux disease. Lancet, 381, 949.

Viana, A., Viana, B., Pereira, L., & Viana E. (2017). Association Between Obesity and Gastroesophageal Reflux Disease in SUS Patients in the State of Bahia. American Journal of Gastroenterology, 112, S185-S186.

Perry, K. A., Pham, T. H., Spechler S. J. & et al. (2014). 2014 SSAT state-of-the-art conference: advances in diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease. Journal of Gastrointestinal Surgery, 19(3), 458-466.

Babinets, L.S., & Halabitska, I.M. (2020). Otsinka pankreatotropnoyi ta suhlobovoyi efektyvnosti vnutrishnioklitynnoho systemnoho fermenty pry osteoartrozi [Evaluation of pancreatotropic and joint efficiency of intracellular systemic enzyme in osteoarthritis]. Simeina medytsyna – Family Medicine, 5-6 (91-92), 66-69 [in Ukrainian].

Burdulin, N.M., & Tadtayeva, D.Ya. (2012). Vlyjanije vnutrivennoj lazernoj terapii na dinamiku prostaglandinov E2 i F2a a sostojanije mikrocirkulacii u boljnich, stradajuschich GERB [Influence of intravenous laser therapy on the dynamics of prostaglandins E2 and F2a and the state of microcirculation in patients with GERD]. Voprosy kurortologii, phizioteraphii i lechebnoj kultury – Issues of balneology, physiotherapy and therapeutic physical culture, 6, 17-20 [in Russian].

Morozov, S.V. & Kucherjavij, Yu.A. (2013). Lechenije bolnich neerozivnoj phormoj gastroesophagealjnoj rephluxnoj bolezni. Sovremennij vzgljad na problem. [Treatment of patients with non-erosive form of gastroesophageal reflux disease. Modern view of the problem]. Lechaschij vrach – Therapist, 7, 32-41 [in Russian].

Cicala, M., Emerenziani, S., Guarino, M.P., & Ribolsi M. (2013). Proton pump inhibitor resistance, the real challenge in gastroesophageal reflux disease. World J. Gastroenterol, 19(39), 6529-6535.

Lundell, L.R., Dent, J., & Bennett, J.R. (2013). Endoscopic assessment of oesophagitis: clinical and functional correlates and further validation of the Los Angeles classification. Gut., 45(2), 172-180.

Nasonov, Ye.L. (2017). Recomendatsii EULAR po diagnostic I lecheniju ranniego artrita. [The 2016 EULAT guidelines for the diagnosis and treatment of early arthritis]. Nauchno-prachtycheskaja revmathologija – Sci. Pract. Rheumatol., 55(2), 138-150 [in Russian].

WHO (2011). World Health Organization, Global Recommendations on Physical Activity for Health. Retrieved from: http://whqlibdoc.who.int/publications/2010/ 9789241599979_eng.pdf.

Harchenk, N.V., Dzhanelidze, DT., Maruhno, I.S., & Gerasimenko, O.M. (2014). Primeneniye preparatha alghinovoi kisloty v terhapii bolnych s gastreosophagealnoi refluksnoi bolezni [The use of alginic acid preparations in the treatment of patients with gastroesophageal reflux disease]. Suchasna gastroenterologiya – Modern Gastroenterology, 2(76), 47-51 [in Russian].

Reimer, C., Lødrup, A.B., & Smith, G. (2016). Randomised clinical trial: alginate (Gaviscon Advance) vs. placebo as add-on therapy in reflux patients with inadequate response to a once daily proton pump inhibitor. Aliment. Pharmacol. Ther., 43, 899-909.