СТОСОВНО ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ЛІКАРІВ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ-СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

Анотація

РЕЗЮМЕ. Безперервне професійне навчання лікарів потребує державної та громадської підтримки щодо забезпечення гідного надання медичної допомоги населенню. Застосування сучасних методів діагностики та лікування потребує постійного удосконалення знань та навичок, які надаються лікарям на факультетах післядипломної освіти вищих навчальних медичних закладів. Проведення курсів тематичного удосконалення та симуляційних тренінгів зі застосуванням чинних вітчизняних клінічних рекомендацій, міжнародних клінічних протоколів, створених за принципом дотримання вимог доказової медицини, дозволяє підтримувати належну компетентність і професійну кваліфікацію.

Самооцінка і відповідальність лікарів, що є ознакою доброчесності, потребує постійного навчання. Завдяки складанню портфоліо – як звіту, аналізується клінічний досвід, успішність навчання, ефективність засвоєння інформації, визначення якості оформлення документів. Удосконалення системи науково-методичних підходів до розробки навчальних моделей і педагогічних технологій потребує належного рівня підготовки від викладачів клінічних кафедр, їх наукова та лікувальна діяльність сприятимуть вдосконаленню алгоритмів діагностики і лікування.

З метою оцінки ефективності навчального процесу проведений аналіз впливу циклів додаткового професійного навчання та рівень самооцінки лікарів загальної практики-сімейної медицини в процесі БПР. За результатами анкетування 37 лікарів, які проходили курси тематичного удосконалення «Гематологічні аспекти у практиці лікаря загальної практики – сімейної медицини» – 14 осіб, тренінг з оволодінням практичними навичками «Клініко-гематологічний скринінг лабораторних показників у практиці лікаря загальної практики – сімейного лікаря» – 10 осіб, курс тематичного удосконалення і тренінг – 13 осіб. Мотивацією щодо проходження навчання були: отримання балів – 5 осіб (13 %); зацікавленість – 7 осіб (20 %); зацікавленість з отриманням балів – 25 осіб (67 %).

Покращення знань (абсолютний приріст самооцінки у %) оцінено у 1-й групі – 20 %, у 2-й – 50 %, а в 3-й – 35 %. Усі респонденти визнали необхідність послідовного проведення курсів удосконалення і тренінгів з відпрацюванням практичних навичок. Висловлені побажання продовження тривалості курсів з послідовним проведенням тренінгів з відпрацюванням практичних навичок, підключення та систематизація знань до навичок ICPC, проблем геронтології, мотиваційного консультування, паліативної допомоги. Перевагами проведення циклів респонденти вважали навчання малими групами, наявність здебільшого практичного компонента, застосування сучасних методик навчання; відповідний культурно-освітній рівень викладачів. Викладачі клінічної кафедри повинні застосовувати новітні настанови, співпрацювати з фахівцями суміжних спеціальностей. Взаємозвʼязок між БПР і оцінюванням професіональної гідності за даними портфоліо – найбільш об’єктивний і ефективний. Державні та громадські організації мають забезпечувати можливість фахівцям охорони здоровʼя отримувати сучасні знання щодо забезпечення гідного рівня надання медичної допомоги населенню.