ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОРОТКИХ ПРОТОКОЛІВ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ЗАПЛІДНЕННЯ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА ХРОНІЧНОГО ЕНДОМЕТРИТУ

Автор(и)

  • А. С. Хміль Досвальд Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Л. М. Маланчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12816

Ключові слова:

безпліддя, синдром полікістозних яєчників, хронічний ендометрит, запальні захворювання сечостатевої системи, контрольована оваріальна стимуляція

Анотація

РЕЗЮМЕ. Орієнтовно 80–90 % жінок із ановуляцією, які звертаються в клініку, мають СПКЯ. За різними даними, хронічний ендометрит розпізнається від дуже низької до дуже високої частоти, зокрема, у 2,8 % – 67,6 % пацієнтів із безпліддям та невдалою імплантацією, що обґрунтовує доцільність вивчення особливостей безпліддя на фоні СПКЯ та хронічного ендометриту.

Мета – вивчити особливості оогенезу, запліднення, настання вагітностей в програмах ЕКЗ у пацієнток із ендокринним безпліддям на фоні СПКЯ та на тлі коморбідності синдрому полікістозних яєчників і хронічного ендо­метриту.

Матеріали та методи. Зроблено ретроспективний аналіз медичних карт 110 жінок із ендокринним безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників та коморбідністю СПКЯ і хронічного ендрометриту, а також 30 жінок, які склали контрольну групу. Пацієнтки були поділені на 3 групи. Першу дослідну групу склали 52 жінки з ендокринним безпліддям на тлі СПКЯ, другу – 58 жінок із безпліддям на фоні СПКЯ та хронічного ендометриту (в цю групу були включені пацієнтки із невдалими спробами ЕКЗ та/або вагітністю, яка перервалася на ранніх термінах), а також 30 пацієнток з безпліддям, пов’язаним із чоловічим фактором, які склали групу порівняння (контроль).

Нами проведено порівняльний аналіз загальноклінічних показників пацієнток з ендокринним безпліддям на тлі СПКЯ та коморбідністю СПКЯ і хронічного ендометриту. Проаналізовано отримані результати ефективності коротких протоколів ЕКЗ з антагоністом ГнРГ у цих пацієнток, такі як характеристика фолікулогенезу, отриманих ооцитів та ембріонів, клінічні результати настання вагітності та пологів.

Результати. На основі проведеного ретроспективного аналізу оперативних втручань у пацієнток із коморбідністю СПКЯ та хронічного ендометриту виявлено у більшої кількісті жінок вишкрібання стінок порожнини матки у 24,14 % та ВМС у 20,69 % в анамнезі, що могло бути одним із причинних факторів виникнення хронічного ендо­метриту. При оцінці результатів стимуляції суперовуляції виявлено більшу тривалість днів стимуляції, вищу загальну дозу гонадотропінів, меншу кількість виходу бластоцист, а також нижчий відсоток настання вагітності. Це дозволило в подальшому визначити пріоритетні методи підготовки пацієнток дослідних груп до кріопротоколу з метою реалізації їх репродуктивної функції.

Висновки. У пацієнток із ендокринним безпліддям на фоні коморбідності СПКЯ і хронічного ендометриту, у порівнянні з групою жінок із безпліддям на тлі СПКЯ, для стимуляції суперовуляції необхідна вища загальна доза рФСГ, тривалість введення антагоніста ГнРГ, тривалість КОС та достовірно нижча кількість отриманих ооцитів, запліднених яйцеклітин та бластоцист, а також нижчий відсоток настання вагітності.

Посилання

Broekmans, F.J., Knauff, E.A., Valkenburg, O., Laven, J.S., Eijkemans, M.J., & Fauser, B.C. (2006). PCOS according to the Rotterdam consensus criteria: Change in prevalence among WHO-II anovulation and association with metabolic factors. BJOG, 113(10), 1210-1217.

DOI: 10.1111/j.1471-0528.2006.01008.x.

Baumgarten, M., Polanski, L., Campbell, B., & Raine-Fenning, N. (2013). Do dopamine agonists prevent or reduce the severity of ovarian hyperstimulation syndrome in women undergoing assisted reproduction? A systematic review and meta-analysis. Hum. Fertil., 16(3), 168-174. DOI: 10.3109/14647273.2013.833348.

Kumar, P., Nawani, N., Malhotra, N., Malhotra, J., Patil, M., Jayakrishnan, K., ..., & Mahajan, N. (2013). Assis­ted reproduction in polycystic ovarian disease: A multi­centric trial in India. J. Hum. Reprod. Sci., 6(1), 49-53.

DOI: 10.4103/0974-1208.112382.

Siristatidis, C.S., Vrachnis, N., Creatsa, M., Mahesh­wari, A., & Bhattacharya, S. (2013). In vitro maturation in sub­fertile women with polycystic ovarian syndrome undergoing assisted reproduction. Cochrane Database Syst. Rev., 10, CD006606. DOI: 10.1002/14651858.CD006606.pub3.

Coffler, M.S., Patel, K., Dahan, M.H., Malcom, P.J., Kawashima, T., Deutsch, R., & Chang, R.J. (2003). Evidence for abnormal granulosa cell responsiveness to follicle-stimulating hormone in women with polycystic ovary syndrome. J. Clin. Endocrinol. Metab., 88(4), 1742-1747.

DOI: 10.1210/jc.2002-021280.

Coffler, M.S., Patel, K., Dahan, M.H., Yoo, R.Y., Malcom, P.J., Chang, R.J. (2003). Enhanced granulosa cell responsiveness to follicle-stimulating hormone during insulin infusion in women with polycystic ovary syndrome treated with pioglitazone. J. Clin. Endocrinol. Metab., 88(12), 5624-5631. DOI: 10.1210/jc.2003-030745.

Doronzo, G., Russo, I., Mattiello, L., Anfossi, G., Bosia, A., & Trovati, M. (2004). Insulin activates vascular endothelial growth factor in vascular smooth muscle cells: influence of nitric oxide and of insulin resistance. Eur. J. Clin. Invest., 34(10), 664-673. DOI: 10.1111/j.1365-2362. 2004.01412.x.

Jayaprakasan, K., Chan, Y., Islam, R., Haoula, Z., Hopkisson, J., Coomarasamy, A., & Raine-Fenning, N. (2012). Prediction of in vitro fertilization outcome at different antral follicle count thresholds in a prospective cohort of 1,012 women. Fertil. Steril., 98(3), 657-663. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2012.05.042.

Ocal, P., Sahmay, S., Cetin, M., Irez, T., Guralp, O., & Cepni, I. (2011). Serum anti-Müllerian hormone and antral follicle count as predictive markers of OHSS in ART cycles. J. Assist. Reprod. Genet., 28(12), 1197-1203.

DOI: 10.1007/s10815-011-9627-4.

Sigala, J., Sifer, C., Dewailly, D., Robin, G., Bruyneel, A., Ramdane, N., ..., & Decanter, C. (2015). Is polycystic ovarian morphology related to a poor oocyte quality after controlled ovarian hyperstimulation for intracytoplasmic sperm injection? Results from a prospective, comparative study. Fertil. Steril., 103(1), 112-118. DOI: 10.1016/ j.fertnstert.2014.09.040.

Stern, J.E., Brown, M.B., Wantman, E., Kalra, S.K., & Luke, B. (2013). Live birth rates and birth outcomes by diagnosis using linked cycles from the SART CORS database. J. Assist. Reprod. Genet., 30(11), 1445-1450.

DOI: 10.1007/s10815-013-0092-0.

Heijnen, E.M., Eijkemans, M.J., Hughes, E.G., La­ven, J.S., Macklon, N.S., & Fauser, B.C. (2006). A meta-analysis of outcomes of conventional IVF in women with polycystic ovary syndrome. Hum. Reprod. Update., 12(1), 13-21. DOI: 10.1093/humupd/dmi036.

Nastri, C.O., Teixeira, D.M., Moroni, R.M., Lei­tao, V.M., & Martins, W.P. (2015). Ovarian hyperstimulation syndrome: pathophysiology, staging, prediction and prevention. Ultrasound. Obstet. Gynecol., 45(4), 377-393.

DOI: 10.1002/uog.14684.

Kollmann, M., Martins, W.P., Lima, M.L.S., Craciu­nas, L., Nastri, C.O., Richardson, A., & Raine-Fenning, N. (2016), Strategies for improving outcome of assisted reproduction in women with polycystic ovary syndrome: systematic review and meta-analysis. Ultrasound. Obstet. Gynecol., 48(6), 709-718. DOI: 10.1002/uog.15898.

Features of Chronic Endometritis in Women of Reproductive Age with Polycystic Ovary Syndrome / Sharifulin E.M., Igumnov I.A., Krusko O.V., Atalyan A.V., Suturina L.V // Acta biomedica scientifica. – 2020. – Vol. 5(6). –

P. 27-36. DOI: 10.29413/ABS.2020-5.6.3.

Kowalska, I., Kinalski, M., & Wolczynski, S. (2016). The influence of obesity on ovarian function. II. Plasma leptin concentration in women with polycystic ovary syndrome. J. Ginecol. Pol., 70(6), 428-432.

Okohue, J.E., Onuh, S.O., & Ikimalo, J.I. (2013). Comparison of IVF/ICSI outcome in patients with polycystic ovarian syndrome or tubal factor infertility. Niger. J. Clin. Pract., 16(2), 207-210. DOI: 10.4103/1119-3077.110164.

Chang, Y., Li, J., Wei, L.N., Pang, J., Chen, J., & Liang, X. (2019). Autologous platelet-rich plasma infusion improves clinical pregnancy rate in frozen embryo transfer cycles for women with thin endometrium. Medicine (Baltimore), 98 (3), e14062. DOI: 10.1097/MD.0000000000014062

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-25

Як цитувати

Хміль Досвальд, А. С., & Маланчук, Л. М. (2022). ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОРОТКИХ ПРОТОКОЛІВ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ЗАПЛІДНЕННЯ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА ХРОНІЧНОГО ЕНДОМЕТРИТУ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (4), 166–174. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12816

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження