ДЕТЕРМІНАНТИ ЯКОСТІ СНУ У ХВОРИХ НА ОЖИРІННЯ У ПОЄДНАННІ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОЇ КИШКИ З ЗАПОРМИ

В. Г. Міщук; Г. В. Григорук; М. І. Бацур

doi:10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12810

Автор(и)

В. Г. Міщук Івано-Франківський національний медичний університет
Г. В. Григорук Івано-Франківський національний медичний університет
М. І. Бацур Івано-Франківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12810

Ключові слова:

коморбідна патологія, ожиріння, артеріальна гіпертензія, синдром подразненої кишки з запорами, сомнологічний анамнез, Епвортська шкала сну, синдром нічного апное сну

Анотація

РЕЗЮМЕ. Одним з можливих патогенетичних, потенційно модифікованих факторів ризику розвитку ожиріння, артеріальної гіпертензії та синдрому подразненої кишки з запорами можуть бути порушення тривалості та якості сну і поява епізодів нічного апное, хоча їх вираження та глибина при коморбідності цих трьох захворювань не вивчалася.

Мета – вивчити характер змін якості сну у хворих на ожиріння, артеріальну гіпертензію у поєднанні з синдромом подразненої кишки з запорами.

Матеріал і методи. Обстежено 52 хворих на СПКз, 18 – на артеріальну гіпертензію без супутньої патології, II ступеня, II стадії з нормальною масою тіла, та 120 хворих із коморбідністю ожиріння різного ступеня у поєднанні з АГ та СПКз. Для оцінки якості сну збирали сомнологічний анамнез, хворі заповнювали анкету бальної оцінки суб’єктивних характеристик сну, анкету скринінгу синдрому денної сонливості (Епвортської шкали) та скринінгу синдрому апное під час сну.

Результати. Аналіз симптомів суб’єктивної оцінки якості сну свідчить про зниження даного показника у хворих із коморбідною патологією у 1,9 раза, порівняно зі здоровими, в 1,7 раза у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та у 1,59 раза у обстежених із СПКз. Результати оцінки показників Епвортської шкали сну свідчать, що сонливість в денний час у хворих з коморбідною патологією відмічалась у 2,4 раза (Р<0,01) частіше, ніж у пацієнтів з АТ та СПКз без супутньої патології. Найбільше вираження проявів синдрому обструктивного апное під час сну у хворих з поєднанням ожиріння, артеріальної гіпертензії та СПКз була у 4,3 раза вираженішою, ніж у здорових, а при АТ – у 2,8, тоді, як при СПКз менше у 1,4 раза.

Висновки. Отримані дані дослідження свідчать, що недостатня якість та тривалість нічного сну, зростання числа і вираження епізодів нічного апное сну властиві як для хворих на СПКз і АГ, так і особливо для хворих з їх поєднанням з ожирінням різного ступеня, що може бути потенційно модифікованим фактором прогресування коморбідної патології та потребує медикаментозної корекції.

Посилання

Zawisza, K., Tobiasz-Adamczyk, B., Gabas, A., Jablonska, K., & Grodzicki, T. (2021). Changes s Body Vass Index and Quality of Life-Population-Based Follow-up-Study Courage and COURAGE-POLFUS Poland. Appl. Res. Qual Life, 16, 501-520.

Muscogiuri G., Tuccinardi D., Nicastro V., Barrea L., Colao A., & Savastano S. (2020). Slep disturbances, jne of the culprits of obesity-related cardiovasculare risk? Int. J. Obes. Suppl., 10(1), 62-72. DOI: 10.1038/s41367-020-0019-z.

Chaput, J.P., & Dutil, C. (2016). Lask of sleep as a contributor to obesity in adolescents: impacts on aeting and activity behaviors. Int. J. Behav. Nutr. Phys. Act., 13(1), 103. DOI: 10.1186/s12966-016-0428-0.

Sa, J., Choe, S., Cho, B.Y., Chaput, J.P., Kim, G., Park, C.H., ..., & Kim, Y. (2020). Relationship between sleep and Obesity among U.S and South Korean college students. BMC Public Health, 20(1), 96. DOI: 10.1186/s12889-020-8182-2.

Baguet, J.P., Barone-Rochette, G., & Pépin, J.L. (2009). Hypertension and obstructive sleep apnoea syndrome: current perspectives. J. Hum. Hypertens., 23(7), 431-43. DOI: 10.1038/jhh.2008.147.

Carey, R.M., Calhoun, D.A., Bakris, G.L., Brook, R.D., Daugherty, S.L., Dennison-Himmelfarb, C.R., …, & White, W.B. (2018). Resistant hypertension: detection, evaluation, and management: a scientific statement from the American Heart Association. Hypertension, 72(5), e53-e90. DOI: 10.1161/HYP.0000000000000084.

Hu, H., Li, H., Huang, X., Bao, H., Song, Y., Wang, B., …, & Li, P. (2020). Fssotiation of selfreported sleep duration and quality with BaPWVlevels in hypertensive patients. Hypertens. Res., 43(12), 1392-1402. DOI: 10.1038/s41440-020-0509-y.

Gać, P., Urbanik, D., Macek, P., Martynowicz, H., Mazur, G., & Poręba, R. (2022). Coexistence of cardiovascular risk factors and obstructive sleep apnoea in polysomnography. Respir. Physiol. Neurobiol., 295, 103782. DOI: 10.1016/j.resp.2021.103782.

Khamsai, S., Chootrakool, A., Limpawattana, P., Chindaprasirt, J., Sukeepaisarnjaroen, W., Chotmongkol, V., …, & Sawanyawisuth, K. (2021). Hypertensive crisis in patients with obstructive sleep apnea-indueed hypertension. BMC Cardiovasc. Disord., 21(1), 310. DOI: 10.1186/s12872-021-02119-x.

Yang, P.L., Heitkemper, M.M., & Kamp, K.J. (2021). Irritable bowel syndrome in midlife women: a narrative review. Womens Midlife Health, 7(1), 4. DOI: 10.1186/s40695-021-00064-5.

Sochal, M., Małecka-Panas, E., Gabryelska, A., Talar-Wojnarowska, R., Szmyd, B., Krzywdzińska, M., & Białasiewicz, P. (2020). Determinants of sleep quality in inflammatory bowel diseases. J. Clin. Med., 9(9), 2921. DOI: 103390/jcm. 9092921.

Kushner, R.F., & Ryan, D.H. (2014). Assessment and lifestyle management of patients with obesity clinical recommendations from systematic reviews. JAMA, 3129), 943-952. DOI: 10.1001/jama.2014.10432.

Yumuk, V., Tsigos, C., Fried, M., Schindler, K., Busetto, L., Micic, D., & Toplak, H. (2015). European guidelines for obesity management in adults. Obes. Facts., 8(6), 402-424. DOI: 10.1159/000442721.

Garvey, W.T., Mechanick, J.I., Brett, E.M., Garber, A.J., Hurley, D.L., Jastreboff, A.M., …, & Plodkowski, R. (2016). American Association of Clinical Endocrinologists and American College of Endocrinology comprehensive clinical practice guidelines for medical care of patients with obesityexecutive summary complete guidelines available at https://www.aace.com/publications/guidelines. Endocr. Pract., 22(7), 842-884. DOI: 10.4158/EP161356.ESGL.

Senilitsch, T., Stigler, E.L., Horvath, K., & Siebenhofer, A. (2019). Management of overweight and obesity sn primary care-Asystematic overview of international evidence-based guidelines. Obes. Rev., 20(9), 1218-1230. DOI: 10.1111/obr.12889.

Levin, Ya.I., Kovrov, G.V., & Poluektov, M.T. (2015). Insomniya: sovremennyye diagnosticheskiye i lechebnyye podkhody [Insomnia: modern diagnostic and therapeutic approaches]. Moscow: Eydos Media [in Russian].

Veyn, A.M., Voznesenskaya, T.G., Blubyev, V.P., & Dyukova, G.M. (2002). Depresiya v nevrologicheskoy praktike [Depression in neurological practice]. Moscow: MIA [in Russian].

André, P., Denis, C., Soulas, C., Bourbon-Caillet, C., Lopez, J., Arnoux, T., …, & Vivier, E. (2018). Anti-NKG2A mAb does a checkpoint inhibitor that promotes antitumor immunity by unleashing both and NK cells. Cell, 175(7), 1731-1743. DOI: 10.1016/j.cell.2018.10.014.

Vizir, V.A., Sadomov, A.S., & Demidenko, O.V. (2013). Tryvalist snu yak faktor ryzyku sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan [Sleep duration as a risk factor for cardiovascular disease]. Arterialna hipertenziia – Hypertension, 1(27), 20-27 [in Ukrainian].

Wang, B., Duan, R., & Duan, L. (2018). Prevalence of sleep disorder in irritable bowel syndrome: a systematic review with meta-analysis. Saudi J. Gastroenterol., 24(3), 141-150. DOI: 10.4103/sjg.SJG_603_17.

Patel, A., Hasak, S., Cassell, B., Ciorba, M.A., Vivio, E.E., Kumar, M., ..., & Sayuk, G.S. (2016). Effects of disturbed sleep on gastrointestinal and somatic pain symptoms in irritable bowel syndrome. Aliment. Pharmacol. Ther., 44(3), 246-258. DOI: 10.1111/apt.13677.

Sirenko, Yu.M., Krushynska, N.A., & Rekovets, O.L. (2018). Arterialna hipertenziia, syndrom obstruktyvnoho apnoe snu ta sertsevo-sudynnyi ryzyk [Hypertension, obstructive sleep apnea syndrome and cardiovascular risk]. Arterialna hipertenziia – Hypertension, 1(57), 34-44 [in Ukrainian].