АКТИВНІСТЬ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ЩУРІВ ІЗ ТОКСИЧНИМ ПАРАЦЕТАМОЛОВИМ ГЕПАТИТОМ ТА ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ГРИБІВ РЕЙШИ

І. І. Герасимець; Л. С. Фіра; І. І. Медвідь; Р. І. Цицюра

doi:10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12517

Автор(и)

І. І. Герасимець Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Л. С. Фіра Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
І. І. Медвідь Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Р. І. Цицюра Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12517

Ключові слова:

гриби рейши, парацетамол, гепатит

Анотація

Зважаючи на те, що гострий гепатит може призвести до тяжких наслідків, існує необхідність максимально ранньої його діагностики та застосування ефективних гепатопротекторів для лікування та запобігання ускладненням.

Мета – дослідити протизапальні властивості сухого екстракту з грибів рейши в експерименті на щурах із токсичним гепатитом.

Матеріал і методи. Експеримент виконано на 60 білих щурах-самцях, рандомізованих на 10 груп по 6 тварин у кожній. Гострий гепатит моделювали шляхом введення парацетамолу (ацетамінофену) інтрагастрально у дозі 1250 мг/кг 1 раз на добу у вигляді суспензії в 2 % розчині крохмального гелю протягом 2 діб. Для корекції токсичного ураження вводили сухий екстракт грибів рейши інтрагастрально за 2 години до введення ацетамінофену та щоденно після ураження в дозі 100 мг/кг маси тіла тварини. Як препарат порівняння було обрано Силібор (виробник – ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я»), який вводили за тією ж схемою, що й екстракт рейши, в дозі 20 мг/кг маси тіла щура. Евтаназію здійснювали на 3-тю, 7-му та 10-ту добу від початку ураження. Для досліджень брали гомогенат печінки та сироватку крові. Динаміку запальних процесів вивчали за вмістом про-, протизапальних цитокінів, С-реактивного протеїну у сироватці крові тварин із парацетамоловим гепатитом, а також після коригуючого впливу екстракту з грибів рейши та препарату порівняння.

Результати. Вивчено вміст прозапальних, протизапальних цитокінів та С-реактивного протеїну у сироватці крові щурів за умов парацетамолового гепатиту. Встановлено, що сухий екстракт грибів рейши достовірно зменшує рівень прозапального IL-6 та С-реактивного протеїну, підвищує рівень протизапального IL-4 в сироватці крові щурів за умов токсичного ураження.

Висновки. Отримані результати свідчать про пригнічення запальних процесів під впливом сухого екстракту з грибів рейши за умов парацетамолового гепатиту у щурів. Протизапальні властивості досліджуваного екстракту є одним із механізмів його стресадаптогенної та гепатопротекторної дії.

Посилання

Voloshyna, N.B., Osypenko, M.F., & Lytvynova, N.V. (2016). Fulminantnyi paratsetamolovyi gepatyt [Fulminant paracetamol hepatitis]. Eksperimentalnaya i klinicheskaya gastroenterologiya – Eksperimental and Clinical Hastroenterology, 9, 103-106 [in Russian].

Kalko, K.O., & Drohovoz, S.M. (2017). Tsyrkadianna zalezhnist hepatoprotektornoi aktyvnosti antralyu na modeli hostroho paratsetamolovoho hepatytu u shchuriv [Circadian dependence of antral hepatoprotective activity in a model of acute paracetamol hepatitis in rats]. Farmakolohiya ta likarska toksykolohiya – Pharmacology and Drug Toxicology, 2 (54), 62-68 [in Ukrainian].

Klekot, О.О., & Yakovleva, O.O. (2016). Bezpeka zastosuvannia paratsetamolu v klinichnii praktytsi [Safety of paracetamol use in clinical practice]. Pain Medicine Journal, 3 (3), 41-48 [in Ukrainian].

Bunyatyan, N.D., Kalko, E.A., & Drogovoz, S.M. (2018). Hronofarmakologicheskie osobennosti dejstviya gepatoprotektorov v eksperimente [Chronopharmacological features of the action of hepatoprotectors in the experiment]. Biul. eksperiment. biologii i mediciny – Bul. Experiment. Biology and Medicine, 6, 712-715. DOI: https://doi.org/10.1007/s10517-018-4258-8 [in Russian].

Herasymets, I.I., Fira, L.S., & Medvid, I.I. (2019). Vyznachennia hepatoprotektornykh vlastyvostei sukhoho ekstraktu hrybiv reishy [Determination of hepatoprotective properties of dry reishi mushroom extract]. Ukrainskyi biofarmatsevtychnyi zhurnal – Ukrainian Biopharmaceutical Journal, 4, 28-34. DOI: https://doi.org/10.24959/ubphj.19.232. [in Ukrainian].

Kyslichenko, V.S, Harnyk, T.P., & Zhuravel I.O. (2013). Hryby yak perspektyvna syrovyna dlya zastosuvannia v medytsyni [Mushrooms as a promising raw material for use in medicine]. Fitoterapiya. Chasopys – Phitotherapy. Magazine, 1, 31-35. [in Ukrainian].

Veljovićetal, S. (2017). Chemical composition, antiproliferative andantioxidant activity of differently processed Ganoderma lucidum ethanol extracts. Journal of Food Science and Technology, 54, (5), 1312-1320. DOI: https://doi.org/10.1007/s13197-017-2559-y.

Zengetal, P. (2018). Chemical, biochemical, preclinical and clinical studies of Ganoderma lucidum polysaccharide as anapproved drug for treating myopathy and other diseases in China. Journal of Cellular and Molecular Medicine, 22, (7), 3278-3297. DOI: https://doi.org/10.1111/jcmm.13613.

Gross, D, & Tolba, R. (2015). Ethics in Animal-Based Research. Eur. Surg. Res., 55(1-2), 43-57. https://doi.org/10.1159/000377721

Herasymets, I.I., Fira, L.S., & Medvid I.I. (2020). Vstanovlennia umovno terapevtychnoi dozy sukhoho ekstraktu z hrybiv reishy na modeli toksychnoho hepatytu [Establishing a conditionally therapeutic dose of dry extract of Reishi mushrooms on a model of toxic hepatitis]. Danish Scientific Journal, 38, 12-16. [in Ukrainian].

Rybolovlev, Y.R., & Rybolovlev, R.S. (1979). Dozirovanie veshchestv dlya mlekopitayushchikh po konstantam biologicheskoi aktivnosti [Dosing of substances for mammals according to the constants of biological activity]. Doklady AN SSSR – Reports of the USSR Academy of Sciences, 247 (6), 1513-1516 [ in Russian].

Lau, W.K., Mak, J.C., & Chan, K.H. (2012). Cigarette smoke-induced cerebral cortical interleukin-6 elevation is not mediated through oxidative stress. Neurotoxicity Research, 22(2), 170-176.

Altynbaeva, Y.I., & Teplova, S.N. (2011). Cell damage markers, cytokines and terminal stable metabolites of nitric oxide in saliva in smoking patients in the early stages of chronic obstructive pulmonary disease. Cytokines and inflammation, 4, 15-22.

Alybaeva, K.M., Berdyyarova, N.A, & Mukhamedzhanova, N.K. (2015). Analysis of the quantitative determination of the level of C-reactive protein and procalcitonin in patients with infectious diseases. Bulletin of AGIUV, 1-2, 36-40. DOI: https://doi.org/10.5546/aap.2015.36.

Zhou, B., Shu, B., & Yang, J. (2014). C-reactive protein, interleukin-6 and the risk of colorectal cancer: a meta-analysis. Cancer Causes Control, 25(10), 1397-1405. DOI: https://doi.org/10.1007/s10552-014-0445-8

Shelamova, M.A., Insarova, N.I., & Lieshchienko, V.H. (2010). Statisticheskii analiz miediko-biologichieskikh dannykh s ispolzovaniiem programmy EXCEL [Statistical analysis of biomedical data using the EXCEL program]. Minsk: BGMU [in Russian].

Jannot, A.S., Agoritsas, T., & Gayet-Ageron, A. (2013). Citation bias favoring statistically significant studies was present in medical research. J. Clin Epidemiol, 66(3), 296-301. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclinepi.2012.09.015

Heikkilä, K., Harris, R., Lowe, G. (2009). Associations of circulating C-reactive protein and interleukin-6 with cancer risk: findings from two prospective cohorts and a meta-analysis. Cancer Causes Control, 20, 15-26. DOI: https://doi.org/10.1007/s10552-008-9212-z.

Nam, J., Park, K., Park, E., Lee, Y.B., Lee, H.G., Baik, H.H. (2012). Interleukin-13/-4-induced oxidative stress contributes to death of hippocampal neurons in a1-42-treated hippocampus in vivo. Antioxid. Redox. Signal, 16(12), 1369-1383. DOI: https://doi.org/10.1089/ars.2011.4175.