ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО СИНДРОМУ ТРИВАЛОГО СТИСНЕННЯ

Я. І. Юрик; Я. Я. Боднар; А. С. Сверстюк; І. І. Юрик

doi:10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12223

Автор(и)

Я. І. Юрик Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Я. Я. Боднар Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
А. С. Сверстюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
І. І. Юрик Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12223

Ключові слова:

ендогенна інтоксикація, щури, синдром тривалого стиснення

Анотація

Розвиток генералізованої токсемії є однією з ключових ланок патогенезу синдрому тривалого стиснення.

Мета – вивчити динаміку змін показників ендогенної інтоксикації у крові та серці білих лабораторних щурів за умов експериментального синдрому тривалого стиснення.

Матеріал і методи. Дослідження проведено на 68 білих лабораторних щурах вагою 240–270 грам, яких поділили на такі групи: 1 – інтактні тварини (14 особин); 2 – 1-ша доба спостереження (14 особин); 3 – 3-тя доба спостереження (12 особин); 4 – 7-ма доба спостереження (16 особин) та 5 – 14-та доба спостереження (12 особин). Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1, 3, 7 та 14 діб дослідження. Токсичність крові оцінювали за еритроцитарним індексом інтоксикації та за вмістом молекул середньої маси. У гомогенаті тканини серця та крові визначали концентрації малонового діальдегіду. Кількісні показники обробляли статистично.

Результати. При проведенні досліджень установлено, що за умов експериментального СТС зростають показники ендогенної інтоксикації. Вміст МСМ зростав через 24 години спостереження і набував максимальних значень через три доби, з наступним зменшенням через 7 та 14 діб. Еритроцитарний індекс інтоксикації зростав з першої доби дослідження у 2,7 раза й утримувався на такому ж рівні через три доби з наступним зменшенням через 7 та 14 діб. При зіставленні динаміки змін вмісту малонового діальдегіду в крові та тканині серця встановлено, що максимальних значень вони набувають у ранньому посткомпресійному періоді з переважанням у тканині серця через 24 години, а через три доби і до закінчення експерименту цей показник був вищим у сироватці крові.

Висновки. У посткомпресійному періоді СТС розвивається ендотоксикоз, що підтверджує значне зростання вмісту МСМ та ЕІІ у період між першою та третьою добами експерименту з максимумом на третю добу, що відповідає ранньому посткомпресійному періоді. Компресійна травма м’язів за умов СТС призводить до активації пероксидного окиснення ліпідів, маркером якого є зростання рівня МДА в сироватці крові та тканині серця.

Посилання

Miziev, I.A., Makhov, M.Kh., Zhigunov, A.K., Khatshukov, A.Kh., Dabagov, O.Yu., Akhkubekov, R.A., & Kardanov, A.V. (2014). Individualnyj prognoz ostrogo povrezhdeniya pochek u bol'nyh s sochetannoj travmoj [Personal prognosis of acute kidney injury in patients with concomitant trauma]. Mediсina katastrof–Disaster Medicine, 88 (4), 18–20. [in Russian].

Zimmerman, J.L., & Shen, M.C. (2013). Rhabdomyolysis. Chest, 144(3), 1058-1065.

Manson, J., Thiemermann, C., & Brohi, K. (2012). Trauma alarmins as activators of damage-induced inflammation. The British Journal of Surgery, 99 (1), 12-20.

Koryukina, I.P. (2012). Laboratornaya diagnostika sindroma endogennoj intoksikacii (Metodychni rekomendatsiі) [Laboratory diagnosis of endogenous intoxication syndrome ((Methodical recommendations)]. Perm [in Russian].

Chaykovskaya, I.V., & Yavorskaya, L.V. (2012). Sindrom endogennoy intoksikatsii i yego rol pri patologicheskikh protsessakh [Endogenous Intoxication Syndrome and its role in pathological processes]. Pytannya eksperymentalnoi ta klinichnoi meditsyny –Questions Experimental and Clinical Medicine : collection of articles. Donetsk [in Ukrainian].

Nechaev, E.A., Revskoy, A.K., & Savitsky, G.G. (1993). Sindrom dlitelnogo sdavleniya (rukovodstvo dlya vrachey) [Prolonged pressure syndrome (guide for doctors)]. Moscow: Medycyna [in Russian].

Dalgatova, A.A., & Saidov, M.Z. (2016). Immunopatogenez sindroma dlitel'nogo sdavleniya [Immunopathogenesis of long-term compression syndrome]. Problemy ekologicheskoy meditsiny – Environmental medicine problems : materialy VI Respublikanskoy nauk.-prakt. konf., 238-248. [in Russian].

Togaybaev, A.A., Kurguzkin, A.V., & Rikun, I.V. (1988). Sposob diagnostiki endogennoо intoksikaсii [Method for the diagnosis of endogenous intoxication]. Laboratornoe delo – Laboratory Work, 9, 22-24. [in Russian].

Gabrielyan, N.I., Levitsky, E.R., & Dmitriev, A.A. (1985). Skrinigovyj metod opredeleniya srednih molekul v biologicheskih zhidkostyah (Metodychni rekomendatsiі) [Screening method for the determination of medium molecules in biological fluids ( methodological recommendations). Moscow [in Russian].

Nikolaychik, V.V., Kirkovskiy, V.V., & Main, V.M. (1989). Sredniye molekuly – obrazovaniye i sposoby opredeleniya [Medium molecules – formation and methods of determination]. Laboratornoe delo – Laboratory Work, 8, 31-33. [in Russian].

Vladimirov, Yu.A., & Archakov, A.I. (1972). Perekisnoe okislenie lipidov v biologicheskih membranah [Lipid peroxidation in biological membranes]. Moscow : Medycyna [in Russian].

Directive 2010/63/EU of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes [Electronic resource] (2010). Official Journal of the European Union, L276, 33-79. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32010L0063

Guide for the care and use of laboratory animals (2011). 8th ed. Washington: The National Academies Press.

Shano, V.P., & Kucher, E.A. (2011). Sindrom endogennoj intoksikacii [Endogenous intoxication syndrome]. Ostrye i neotlozhnye sostoyaniya v praktike vracha– Acute and emergency conditions in a doctor's practice, 1, 3-8. [in Ukrainian].