ОЦІНКА ВПЛИВУ ІМУНОТРОПНОГО ЗАСОБУ НА СТАН КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ ХВОРИХ ІЗ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ НА АМБУЛАТОРНОМУ ЕТАПІ ЛІКУВАННЯ

Автор(и)

  • Ю. Ю. Шаповалова ДЗ «Луганський державний медичний університет»
  • С. А. Усатов ДЗ «Луганський державний медичний університет»

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12221

Ключові слова:

нуклеїнат, черепно-мозкова травма, показники клітинного імунітету, амбулаторний етап

Анотація

Одним із найтяжчих видів травматизму на сучасному етапі є черепно-мозкова травма (ЧМТ). Вона часто призводить до фатальних наслідків, ускладнюється травматичною хворобою мозку, яка має хронічний і, нерідко, прогредієнтний перебіг. Стан імунної системи на сьогодні розглядають як визначальний у механізмах хронізації та ушкодження морфології і основних функцій головного мозку постраждалих.

Мета дослідження – вивчити показники клітинного імунітету у постраждалих від ЧМТ середньої тяжкості під час амбулаторного спостереження під впливом нуклеїнату.

Матеріал і методи. Обстежено 57 пацієнтів, які перенесли ЧМТ середньої тяжкості – забій головного мозку середньої тяжкості після оперативного втручання з приводу гематоми або вдавленого перелому кісток черепа, які перебували під амбулаторним спостереженням. У пацієнтів досліджували стан клітинного імунітету із застосуванням тесту з моноклональними антитілами класів CD3+, CD4+, CD8+ і CD22+ (НВЦ «МедБиоСпектр», Москва, РФ) у цитотоксичному тесті перед виписуванням та після одного місяця амбулаторного нагляду.

Результати. Всі хворі, що перенесли ЧМТ, які були під наглядом невролога на амбулаторному етапі, мали, за даними імунологічного дослідження, ознаки вторинного імунодефіциту. Через 1 місяць після виписування зі стаціонару на тлі тритижневого лікування із доповненням нуклеїнатом визначено суттєве поліпшення всіх показників клітинного імунітету. Додавання нуклеїнату до традиційних нейропротекторних засобів на амбулаторному етапі відобразилося на динаміці імунорегуляторного індексу CD4/CD8, який в основній групі став вищим, ніж у групі порівняння, на 29,8 % (р<0,05). Значення CD22+-лімфоцитів не змінювалися впродовж періоду спостереження.

Висновки. При додаванні препарату «Нуклеїнат» на амбулаторному етапі спостереження в осіб із перенесеною ЧМТ відбувалося суттєвіше, ніж у групі порівняння, зростання загальної популяції Т-лімфоцитів, підвищення вмісту CD4+-клітин та зростання показника CD4/CD8. Часткове відновлення показників клітинного імунітету відбулося у 31 пацієнта (54,4 %).

Посилання

Mushkudiani, N.A., Engel, D.C., Steyerberg, E.W., Butcher, I., Lu, J., Marmarou, A., & Maas, A.I.R. (2007). Prognostic value of demographic characteristics in traumatic brain injury: results from the IMPACT study. J. Neurotrauma, 24 (2), 259-269. DOI:10.1089/neu.2006.0028

Faul, M. & Coronado, V. (2013). Epidemiology of traumatic brain injury. Handbook of Clin. Neurol., 127, 3-13.

Spolarics, Z., Siddiqi, M., Siegel, J.N.H., Garcia, Z.C., Stein, D.S., Denny T., et al. (2003). Depressed interleukin-12 – producing activity by monocytes with adverse clinical course and a shift toward Th2 type lymphocyte pattern in severely injured male trauma patients. Crit. Care Med., 6 (3), 1722-1729. DOI: 10.1097/01.CCM.0000063579.43470.AA

Lisianyi, M.I., Bielska, L.M., Palamarova, A.V., & Potapova, A.H. (2020) Osoblyvosti porushen imunnoi systemy pry eksperymentalnii lehkii cherepno-mozkovii travmi u shchuriv [Features of disorders of the immune system in experimental mild traumatic brain injury in rats]. Imunolohiia ta alerholohiia: nauka i praktyka – Immunology and Allergology: Science and Practice, 1, 58-63 [in Ukrainian]. DOI:10.37321/immunology.2020.01-08

Drannik, G.N. (2003). Klinicheskaya immunologiya i allergologiya [Clinical immunology and allergology]. Moscow: Medicinskoe informacionnoe agenstvo. [in Russian].

Wang, J.W., Li, J.P., Song, Y.L., & Zhao, Q.H. (2017). Humoral and cellular immunity changed after traumatic brain injury in human patients. Ann. Clin. Lab. Sci., 47 (1), 10-16.

Jimenez, L. Lee, & Davis, F. (2004). Traumatic brain injury and stroke. Nutrition Support for the Critically III Patient: a Guide to Practice, 32, 529-540.

Priluckij A.S., Sergienko A.S., & Lesnichenko D.A. (2008). Primenenie nukleinata v kompleksnoj terapii recidiviruyushchej gerpeticheskoj infekcii [The use of nucleinate in the complex therapy of recurrent herpes infection]. Novosti mediciny i farmacii – News of Medicine and Pharmacy, 256, 19-21 [in Russian].

Frolov, V.M., Gajdash, I.S. & Peresadin, N.A. (1989). Monoklonalnye antitela v izuchenii pokazatelej kletochnogo immuniteta u bolnyh rozhej [Monoclonal antibodies in the study of parameters of cellular immunity in patients with erysipelas]. Laboratornoe delo – Laboratory Work, 6, 71-72 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-28

Як цитувати

Шаповалова, Ю. Ю., & Усатов, С. А. (2021). ОЦІНКА ВПЛИВУ ІМУНОТРОПНОГО ЗАСОБУ НА СТАН КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ ХВОРИХ ІЗ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ НА АМБУЛАТОРНОМУ ЕТАПІ ЛІКУВАННЯ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (2), 174–177. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12221

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження