СТАН ЗГОРТАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПЛАЗМИ КРОВІ ПРИ НЕОПЛАСТИЧНІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ НА ФОНІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ФЛЕБОТРОМБОЗУ

П. Я. Боднар; І. М. Кліщ; Я. Я. Боднар; Т. В. Боднар; Ю. В. Сорока

doi:10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12202

Автор(и)

П. Я. Боднар Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
І. М. Кліщ Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Я. Я. Боднар Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Т. В. Боднар Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Ю. В. Сорока Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12202

Ключові слова:

експериментальна хронічна неопластична інтоксикаціяекспериментальна хронічна неопластична інтоксикація, ендогенна інтоксикація, згортальна система крові, фібриноген, плазма крові

Анотація

Погіршення реологічних властивостей крові значно впливає на утворення тромбів та розвиток гіпоксії тканин. Найчастіше клінічно наявні порушення саме на кінцевому етапі фібрино- та тромбіногенезу. Прикладами можуть бути ДВЗ-синдром, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, інсульт головного мозку, тромбоз глибоких вен та тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА). Вивчення механізмів флеботромбозу при неопластичній інтоксикації дозволить запобігати ускладненням та покращить лікування багатьох видів патологій.

Мета – вивчення стану та морфофункціональних змін згортальної системи плазми крові щурів при моделюванні неопластичної інтоксикації на фоні експериментального флеботромбозу з подальшим проведенням статистичного аналізу для запобігання негативним змінам у системі гемостазу.

Матеріал і методи. Експеримент виконано на 25 статевозрілих нелінійних щурах. Хронічну неопластичну інтоксикацію моделювали шляхом введення несиметричного 1,2-диметилгідразин гідрохлориду (ДМГ) підшкірно в міжлопаткову ділянку в дозі 7,2 мг/кг 1 раз на тиждень упродовж 30 тижнів, відповідно до маси тварини – з розрахунку 0,1 мл розчину ДМГ на 10 г маси тіла щура. Тромбоз глибоких вен тазової кінцівки моделювали за методом S. Wessler і співавт. (1959): поєднання венозного застою (лігування вени) і гіперкоагуляції за рахунок введення активованого фактора згортання (тромбіну). Дослідження гемостазіологічного стану плазми крові включало визначення протромбінового часу за Квіком, протромбінового індексу, активованого часткового тромбопластинового часу, фібриногену А та фібрин-мономерного комплексу.

Результати. Проведений статистичний аналіз підтверджує активізацію згортальної системи крові.

Висновок. Доведено взаємозв’язок флеботромбозу з неопластичною інтоксикацією та виражених змін у системах згортання крові.

Посилання

Davie, E.W., & Ratnoff, O.D. (1964). Waterfall sequence for intrinsic blood clotting. Science, 145(3638), 1310-1312.

Owen C.A., Nichols W.L., & Bowie E. J. W. (2001). A history of blood coagulation. Mayo Foundation for Medical Education and Research.

Pan, V.I., Gordeev, N.A., Mjasnikova, M.O., & Morozov, V.P. (2017). Ostryi jembologennyi flebotromboz v sisteme nizhnei poloi veny v svete otdalennyh rezultatov [Acute embologenous phlebothrombosis in the inferior vena cava system in the light of long-term results]. Regionarnoe krovoobrashhenie i mikrocirkuljacija – Regional Blood Circulation and Microcirculation, 16 (2), 50-53 [ in Russian].

Kozhemiakin, Yu.M., Khromov, O.S., Filonenko, M.A., & Saifetdinova, H.A. (2002). Naukovo-praktychni rekomendatsii z utrymannia laboratornykh tvaryn ta roboty z nymy [Scientific and practical recommendations for keeping laboratory animals and working with them]. Kyiv: Avitsena [in Ukrainian].

Lugovskoy, E.V., Kolesnikova, I.N., Gritsenko, P.G., Zolotareva, E.N., Gaffney, P., Nieuwenhuizen, W., & Komisarenko, S.V. (2002). A neoantigenic determinant in the D-dimer fragment of fibrin. Thrombosis research, 107 (3-4), 151-156.

Wessler, S., Reimer, S.M., & Sheps, M.C. (1959) Biological assay of a thrombosis inducing activity in human serum. J. Appl. Physiol., 14, 943-946.