ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В МЕДИЦИНІ: СИЛЬНІ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ

Автор(и)

  • С. Г. Котюжинська Одеський національний медичний університет
  • І. П. Шмакова Одеський національний медичний університет
  • Л. В. Гончарова Одеський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.12006

Ключові слова:

дистанційна форма навчання, медична освіта, компетентнісний підхід, дистанційні технології

Анотація

Питання про застосування дистанційної форми навчання в медичних навчальних закладах залишається дискусійним. З одного боку, перевагами дистанційної освіти є можливість навчання відразу великої кількості студентів та, виходячи з компетентнісного підходу в підготовці лікарів, передбачає нову роль студента в освітньому процесі: з пасивного споживача знань він повинен стати їх активним творцем, здатним критично мислити, планувати свою самостійну роботу, виявляти ініціативу, формулювати проблеми і знаходити шляхи їх вирішення, в тому числі в нестандартних ситуаціях. З іншого боку, освоєння практичних навичок, які є головною складовою при навчанні майбутніх медичних працівників, таким шляхом неможливе.

Мета – аналіз можливостей і перспектив використання дистанційної форми навчання в медичній освіті.

Основна частина. Особливостями сучасної медичної освіти є збільшення відсотка самостійної роботи студентів в процесі навчання, широке використання його інтерактивних форм. Глибоке вивчення тематичного матеріалу диктує необхідність застосування сучасних електронних технологій, що дозволяють надати студентам повний і вільний доступ до великого обсягу довідкових даних, моніторування змін змісту матеріалу відповідно до нових наукових досягнень світового масштабу.

До основних переваг дистанційного навчання можна віднести гнучкість, модульність, паралельність, далекодію, асинхронність, масовість, рентабельність, соціальність, інтернаціональність.

Застосування, поряд із традиційною формою навчання, елементів дистанційного навчання, сприяє вдосконаленню професійного рівня як викладачів, так і студентів. При цьому відбувається творчий та професійний розвиток особистості майбутнього лікаря. В результаті відбувається переорієнтація традиційного навчання на принципово новий рівень, де змінюється роль учня: він стає активним учасником освітнього процесу.

Висновки. Впровадження нових інноваційних підходів з елементами дистанційного навчання дозволяє перевести процес навчання на якісно вищий рівень, зробити його більш наочним, підвищити рівень компетентності у студентів та спонукати їх до активної участі в освітньому процесі.

Слід зазначити, що активний процес впровадження дистанційних технологій навчання з заміною очних форм доцільніший на етапі післядипломної освіти медиків, у структурі додипломної освіти ця форма може бути додатковою до практичних та семінарських занять.

Посилання

Andreev, A.A., & Soldatkin, V.I. (2013). Distantsionnoye obucheniye i distantsionnyye obrazovatelnyye tekhnologii [Distance learning and distance educational technologies]. Cloud of Science, 1. Retrieved from: https://cyberleninka.ru/article/n/distantsionnoe-obuchenie-i-distantsionnye-brazo-vatelnye-tehnologii [in Russian].

Antonovich, M.Yu., & Lyubchenko, M.Yu. (2019). Distantsionnoye obrazovaniye v meditsine [Distance education in medicine]. Meditsina i ekologiya – Medicine and Ecology, 1 (90), 119-122. Retrieved from: https://cyberleninka.ru/article/n/distantsionnoe-obrazovanie-v-meditsine-2 [in Russian].

Balan, L.A., & Braikov, A.V. (2016). Opyt vnedreniya distantsionnykh obrazovatelnykh tekhnologiy v uchebnyy protsess vuza po ochnoy forme obucheniya [Experience of introducing distance learning technologies into the educational process of a university in full-time education]. Nauchnyy almanakh – Scientific Almanac, 2 (16), 38-43. DOI: 10.17117/na.2016.02.02. 038 [in Russian].

Marukhno, V.M. (2021). Distantsionnoye obrazovaniye v meditsine [Distance education in medicine]. Mezhdunar. zhurn. eksperim. obrazovaniya – Int. J. Exp. Educ., 4-2, 154-156. Retrieved from: http://www.expeducation.ru/ru/article/view?id=4005 [in Russian].

Melnikova, I.Yu., & Romantsov M.G. (2013). Osobennosti meditsinskogo obrazovaniya i rol prepodavatelya vuza v obrazovatelnom protsesse na sovremennom etape [Features of medical education and the role of a university teacher in the educational process at the present stage]. Mezhdunar. zhurn. eksperim. obrazovaniya – Int. J. Exp. Educ., 11-2, 47-52 [in Russian].

Kazakov, V.N., Klimovitsky, V.G., & Vladzimirsky, A.V. (2005). Distantsionnoye obucheniye v meditsine [Distance learning in medicine]. Donetsk: OOO "Nord" [in Russian].

Ibragimov, I.M. (2005). Informatsionnyye tekhnologii i sredstva distantsionnogo obucheniya [Information technology and distance learning tools]. Moscow: Izdatelskiy tsentr «Akademiya» [in Russian].

Grinkiv, Ya.O., Zalizka, O.M., & Sichkoriz, O.E. (2018). Opyt i perspektivy distantsionnogo obucheniya provizorov-internov v sisteme nepreryvnogo obrazovaniya [Experience and perspectives of distance learning for internship pharmacists in the system of continuing education]. Farmatsevticheskiy zhurnal – Pharmaceutical Journal, 5-6, 37-47. DOI: https://doi.org/10.32352/0367-3057.5-6.18.03 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-29

Як цитувати

Котюжинська, С. Г., Шмакова, І. П., & Гончарова, Л. В. (2021). ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В МЕДИЦИНІ: СИЛЬНІ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (1), 147–151. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.12006

Номер

Розділ

Погляд на проблему