ВПЛИВ ЕНТЕРОСГЕЛЮ ТА ХАРЧОВОЇ ДОБАВКИ КАРБОЛАЙН (АКТИВОВАНЕ ВУГІЛЛЯ) НА МІКРОФЛОРУ КИШЕЧНИКА

A. R. Malyarchuk; D. B. Koval; D. O. Koshovska

doi:10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11605

Автор(и)

A. R. Malyarchuk ТНМУТернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
D. B. Koval Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
D. O. Koshovska Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11605

Ключові слова:

мікрофлора товстого кишечника, ентеросорбенти, ентеросгель, «еферентні» методи лікування, карболайн

Анотація

РЕЗЮМЕ. Сьогодні в практичній медицині велика увага надається так званим «еферентним» методам лікування, які дозволяють очищати внутрішнє середовище та виводити з організму хворої людини чужорідні речовини.

Мета – порівняти вплив ентеросорбентів на мікрофлору товстого кишечника.

Матеріал і методи. Досліди проводили на щурах лінії Вістар із початковою масою тіла 200–220 г, яких утримували у стандартних умовах віварію. Тварини були поділені на 2 групи (по 18 самців і 18 самок у кожній). І – контрольна група, ІІ – дослідна. Першу групу склали інтактні щури, годування яких було стандартним, другу – щури, які при звичайному годуванні отримували ентеросгель та харчову добавку Карболайн (активоване вугілля).

Результати. У випорожненнях білих щурів, які отримували Ентеросгель протягом 7-и днів, вміст біфідобактерій зростав на 11 %, лактобактерій – на 25 %. Карболайн збільшував кількість лактобактерій і біфідобактерій у перший термін дослідження (7-й день) на 14 %. У товстому кишечнику тварин, які отримували Ентеросгель протягом 14 днів, вміст біфідобактерій збільшився до (8±0,2) lg КУО/г (26,98 %), вміст лактобактерій – до (7,8±0,3) lg КУО/г (27,86 %).

Висновки. При дослідженні складу мікрофлори шлунково-кишкового тракту ми, виявили що прийом ентеросгелю і карболайну супроводжувався незначним поліпшенням мікробіоценозу товстого кишечника, що проявлялося збільшенням біфідо- і лактобактерій, непатогенної кишкової палички і зменшенням кількості протея.

Посилання

Mazur, O.O., Plaksyvyi, O.H., Pashkovska, N.V., & Bilooka, I.O. (2016). Stan mikrobioty porozhnyny tovstoho kyshechnyka u khvorykh na tsukrovyi diabet 1-ho typu zalezhno vid viku ta tryvalosti zakhvoriuvannia [The state of the microbiota of the large intestinal cavity in patients with type 1 diabetes mellitus depending on the age and duration of the disease]. Mizhnar. endokrynol. zhurnal – Int. Endocrinol. J., 3 (75), 19-24 [in Ukrainian].

Havrylenko, O.M., Layko, A., & Holovnya, O.M. (2014). Mikrobiotsenoz pidnebinnykh myhdalykiv u ditei, khvorykh na tsukrovyi diabet 1-ho typu, z naiavnistiu khronichnoho tonzylitu [Microbiocenosis of the tonsils in children with type 1 diabetes mellitus, with the presence of chronic tonsillitis]. Zhurnal vushnykh, nosovykh i horlovykh khvorob – Journal of Ear, Nose and Throat Diseases, 5, 49-54 [in Ukrainian].

Conlon, M., & Bird, A. (2014). The impact of diet and lifestyle on gut microbiota and human health. Nutrients, 7, 17-44.

Mejía–León, M.E., & de la Barca, C. (2015). Diet, microbiota and immune system in type 1 diabetes development and evolution. Nutrients, 7 (11), 9171-9184.

Vainshtein, S.G., Masik, A.M., & Zhulkevich, I.V. (1988). Food fiber – research results and outlook. Vopr. Pitan., 6, 8-12.

Vainshtein, S.G., Zhulkevich, I.V., Petropavlovskii, G.A., & Kotelnikova, N.E. (1987). Protective properties of microcrystalline cellulose in experimental diabetes mellitus in rats. Biull. Eksp. Biol. Med., 103 (2), 167-168.

Vainstein, S.G., Zhulkevich, I.V., Dubkin, M.S., & Cherno, N.K. (1987). Food fibers as modifiers of homeostasis in patients with diabetes mellitus. Ter. Arkh., 59 (11), 29-31.

Nikolaev, V.G., Klishch, I.M., Zhulkevych, I.V., Oleshchuk, O.M., Nikolaeva, V.V., & Shevchuk, O.O. (2009). The use of Enterosgel for prophylaxis of oxidative stress in acute hemorrhage. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 1, 72-74.

Shevchuk, O.O. (2020). Efekty enterosorbtsii ta filhrastymu pry subkhronichnii doksorubitsynovii toksychnosti [Effects of enterosorption and filgrastim in subchronic doxorubicin toxicity]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 3, 146-156. DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10510 [in Ukrainian].

Starkel, P., & Leclercq, I.A. (2011). Animal models for the study of hepatic fibrosis. Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol., 25 (2), 319-333.

Cole, N.B., Daniels, M.P., Levine, R.L., & Kim, G. (2010). Oxidative stress causes reversible changes in mitochondrial permeability and structure (Open Access) Exp. Gerontol., 45 (7-8), 596-602.

Weber, L.W.D., Boll, M., & Stampfl, A. (2003). Hepatotoxicity and mechanism of action of haloalkanes: Carbon tetrachloride as a toxicological model Crit. Rev. Toxicol., 33 (2), 105-136.

Hung, G.-D., Li, P.-C., Lee, H.-S., Chang, H.-M., Chien, C.-T., & Lee, K.-L. (2012). Green tea extract supplementation ameliorates CCl4-induced hepatic oxidative stress, fibrosis, and acute-phase protein expression in rat. J. Formos. Med. Assoc., 111.

Wang, T., Zhao, L.-J., Li, P., Jiang, H., Lu, G.-C., Zhang, W.-D., ..., & Yuan, B.-J. (2011) Hepatoprotective effects and mechanisms of dehydrocavidine in rats with carbon tetrachloride-induced hepatic fibrosis. J. Ethnopharmacol., 138 (1), 76-84.

Klaunig, J.E., & Kamendulis, L.M. (2004). the role of oxidative stress in carcinogenesis Ann. Rev. Pharmacol. Toxicol., 44, 239-267.