ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ КОМОРБІДНОСТІ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ І ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2-ГО ТИПУ НА ТЛІ ПЕРВИННОГО ОСТЕОАРТРОЗУ

I. M. Halabitska; L. S. Babinets; T. R. Petrunko

doi:10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11506

Автор(и)

I. M. Halabitska Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
L. S. Babinets Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
T. R. Petrunko Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11506

Ключові слова:

первинний остеоартроз, хронічний панкреатит, цукровий діабет 2-го типу

Анотація

РЕЗЮМЕ. Дослідження останніх років встановили значимий вплив стану підшлункової залози на перебіг коморбідної патології у пацієнтів із первинним остеоартрозом (ОА).

Мета – дослідити стан функціональної спроможності підшлункової залози (ПЗ) у пацієнтів із коморбідним перебігом хронічного панкреатиту (ХП) і цукрового діабету 2-го типу (ЦД 2) на тлі первинного остеоартрозу (ОА).

Матеріал і методи. Обстежено 117 пацієнтів із ХП на тлі первинного ОА із супутнім ЦД 2 та без нього. Основну групу склали 92 амбулаторних хворих з ХП тлі первинного ОА у поєднанні із ЦД 2 у фазі стійкої або нестійкої ремісії, групу порівняння – 25 хворих на ізольований ХП на тлі первинного ОА, а контрольну групу – 30 практично здорових осіб.

Результати. При коморбідності ХП і ЦД 2 на тлі первинного ОА екскреторна недостатність ПЗ була статистично значимо тяжчою, ніж у групі пацієнтів з ізольованим ХП, за вмістом фекальної α-еластази – відповідно (110,35±1,81) мкг/г і (159,56±4,15) мкг/г, що відповідало середньому і легкому ступеням екзокринної недостатності ПЗ відповідно, а за бальним показником копрограми – відповідно (5,60±0,10) і (3,89±0,16) балів (p<0,05).

Висновки. При поєднаному перебігу ХП і ЦД 2 на тлі ОА кореляційний зв’язок між фекальною α-еластазою-1 і глікозильованим гемоглобіном був статистично значимо сильнішим, ніж у групі пацієнтів з ізольованим ХП, що свідчить про взаємообтяжувальний вплив ХП і ЦД 2.

Посилання

Babinets, L.S., & Halabitska, I.M. (2020). Chronic inflammatory process and bone tissue changes in patients with osteoarthritis and exocrine pancreatic insufficiency. Lekarsky Obzor, 69 (1), 7-10.

Kothari, D., Ketwaroo, G., Freedman, S.D., & Sheth, S.G. (2017). The Impact of risk factors of chronic pancreatitis on secretin pancreatic function testing: results of a 20-year study. Pancreas, 46 (7), 887-890. DOI: 10.1097/MPA.0000000000000871.

Levy, P., Dominguez-Munoz, E., Imrie, C., Lohr, M., & Maisonneuve, P. (2014). Epidemiology of chronic pancreatitis: burden of the disease and consequences. United Eur. Gastroenterol. J., 2 (5), 345-54. DOI: 10.1177/2050640614548208.

Lew, D., Afghani, E., & Pandol, S. (2017). Chronic pancreatitis: current status and challenges for prevention and treatment. Dig. Dis. Sci., 62 (7), 1702-1712. DOI: 10.1007/sl0620- 017-4602-2.

Lohr, J.M., Oliver, M.R., & Frulloni, L. (2013). Synopsis of recent guidelines on pancreatic exocrine insufficiency. United Eur. Gastroenterol. J., l (2), 79-83. DOI: 10.1177/2050640613476500.