ХРОНІЧНИЙ БІЛЬ ПРИ ХВОРОБІ ПАРКІНСОНА: РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ РЕГІОНАЛЬНОГО РЕЄСТРУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11341Ключові слова:
хвороба Паркінсона, хронічний біль, діагностикаАнотація
Метою дослідження була оцінка поширеності хронічного болю у хворих на хворобу Паркінсона (ХП) в Одеській області.
Матеріал і методи. Дослідження виконано на базі Обласної клінічної лікарні (м. Одеса). Проведений ретроспективний аналіз реєстру хворих (n=527) на ХП, створеного фахівцями обласного центру екстрапірамідної патології. Додатково проведене проспективне обстеження 50 хворих у віці 50–60 років з верифікованим діагнозом ХП. Оцінювали моторні та немоторні прояви захворювання, особливості його перебігу, приділяючи особливу увагу проявам больового синдрому в залежності від застосованої терапії.
Результати. Сумарна оцінка за шкалами KPPQ склала, в середньому, (26,9±2,0) балів. При цьому найвища інтенсивність больового синдрому спостерігалася при болях, асоційованих з флуктуаціями – (20,5±6,1) балів та при нічних болях – (13,5±2,0) балів. При орофасціальному болю його інтенсивність складала (8,4±3,3) балів, а при корінцевому болю – (7,5±2,7) балів. При набряках та ознаках запалення інтенсивність болю відповідала (9,9±2,4) балів. При оцінці впливу лікування на вираження больового синдрому при проспективному спостереженні встановлено, що інтенсивність болю за ВАШ зменшується через 3 місяці на 30–35 %.
Висновки. У 121 (23,0 %) пацієнта наявний больовий синдром різного ступеня вираженості. Найчастіше зустрічалися нічний біль (21,5 %) та м’язово-скелетний біль, як ізольовані (23,1 %) так і в різних комбінаціях. Біль з флуктуаціями різної локалізації виявлено у 27 (5,1 % від загальної численності осіб у реєстрі (n=527)). Нічний біль зустрічався у 94 (17,8 %) випадків, орофасціальний – у 29 (5,5 %). Біль, пов’язаний із набряками та ознаками запалення, був у 58 (11,0 %), корінцевий біль – у 37 (7,0 %). При застосуванні комбінованої протипаркінсонічної терапії інтенсивність болю за ВАШ зменшується через 3 місяці на 30–35 %.
Посилання
Armstrong, M.J., & Okun, M.S. (2020). Diagnosis and treatment of Parkinson disease: A review. JAMA, 323 (6), 548-560.
Fanning, S., Selkoe, D., & Dettmer, U. (2020). Parkinsons disease: proteinopathy or lipidopathy? NPJ Parkinson's Dis., 6, 3.
Ascherio, A., & Schwarzschild, M.A. (2016). The epidemiology of Parkinson's disease: risk factors and prevention. Lancet Neurol., 15 (12), 1257-1272.
Sahli, H., Seddik, L., & Rémy, P. (2018). Non-motor symptoms of Parkinson disease and their management. Rev. Prat., 68 (5), 508-512.
Gankina, O.A., Vasenina, E.E., Pokhabov, D.D., Voronov, D.B., Zhukova, Y.A., Baytimerov, A.R., ..., & Levin, O.S. (2018). Vozmozhnosti sokhraneniya trudosposobnosti u patsiyentov s boleznyu Parkinsona [Possibilities of preserving working capacity in patients with Parkinson's disease]. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii im. S.S. Korsakova – Journal of Neurology and Psychiatry by S.S. Korsakov, 118, 6-2, 95-98 [in Russian].
Lien, W.H., Lien, W.C., Kuan, T.S., Wu, S.T., Chen, Y.T., & Chiu CJ. (2017). Parkinson disease and musculoskeletal pain: an 8-year population-based cohort study. Pain, 158 (7), 1234-1240.
Geroin, C., Gandolfi, M., Bruno, V., Smania, N., & Tinazzi, M. (2016). Integrated approach for pain management in Parkinson disease. Curr. Neurol. Neurosci. Rep., 16 (4), 2.
Fil, A., Cano-de-la-Cuerda, R., Muñoz-Hellín, E., Vela, L., Ramiro-González, M., & Fernández-de-Las-Peñas, C. (2013). Pain in Parkinson disease: a review of the literature. Parkinsonism Relat. Disord., 19 (3), 285-294.
Camacho-Conde, J.A., & Campos-Arillo, V.M. (2020). The phenomenology of pain in Parkinson's disease. Korean J. Pain., 33 (1), 90-96.
Martinez-Martin, P., Rizos, A.M., Wetmore, J., Antonini, A., Odin, P., Pal, S., ..., & Chaudhuri, K.R. (2018). First comprehensive tool for screening pain in Parkinson's disease: the King's Parkinson's Disease Pain Questionnaire. Eur. J. Neurol., 25 (10), 1255-1261.
Levin, O.S., & Fedorova, N.V. (2012). Bolezn Parkinsona [Parkinson’s disease. 3rd ed]. Moscow: MEDpress-inform [in Russian].
Lewis, K.C., Good, E.W., Tillman, J.G., & Hopwood, C.J. (2020). Assessment of psychological pain in clinical and non-clinical samples: A preliminary investigation using the psychic pain scale. Arch. Suicide Res., 1-18.
Khalafyan, A.A. (2007). Statistica 6. Statisticheskiy analiz dannykh [Statistica 6. Statistical data analysis]. Moscow: Binom-Press [in Russian].
McNamara, P., Stavitsky, K., Harris, E., Szent-Imrey, O., & Durso, R. (2010). Mood, side of motor symptom onset and pain complaints in Parkinson's disease. Int. J. Geriatr. Psychiatry, 25 (5), 519-524.
Lee, G.I., & Neumeister, M.W. (2020). Pain: Pathways and physiology. Clin. Plast. Surg., 47 (2), 173-180.
Braak, H., Rüb, U., Gai, W.P., & Del Tredici, K. (2003). Idiopathic Parkinson's disease: possible routes by which vulnerable neuronal types may be subject to neuroinvasion by an unknown pathogen. J. Neural. Transm. (Vienna), 110 (5), 517-536.
Coughlin, D.G., Petrovitch, H., White, L.R., Noorigian, J., Masaki, K.H., Ross, G.W., & Duda, J.E. (2019). Most cases with Lewy pathology in a population-based cohort adhere to the Braak progression pattern but 'failure to fit' is highly dependent on staging system applied. Parkinsonism Relat. Disord., 64, 124-131.
Braak, H., & Del Tredici, K. (2017). Neuropathological staging of brain pathology in sporadic Parkinson's disease: Separating the wheat from the chaff. J. Parkinsons Dis., 7 (s1), S71-S85.
