РОЛЬ ЦИТОКІНОВОЇ ЛАНКИ У РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАПАЛЬНОЇ РЕАКЦІЇ В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ З ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЮ РЕФЛЮКСНОЮ ХВОРОБОЮ Й АВТОІМУННИМ ТИРЕОЇДИТОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.10974Ключові слова:
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, автоімунний тиреоїдит; патогенез, цитокіниАнотація
До захворювань внутрішніх органів, при яких запальна реакція запускає патогенетичну ланку формування та хронізації нозології, належать гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) та автоімунний тиреоїдит (АІТ). Їх поєднання в осіб молодого віку, незважаючи на доброякісний характер перебігу на початковому етапі, в подальшому може провокувати хронізацію процесу та формування ускладнень. Означені негаразди можуть бути наслідком змін імунної системи, а саме її цитокінової ланки.
Мета – дослідити стан та вивчити роль прозапальної ланки імунітету за вмістом каспази-1, ІЛ-1b і ІЛ-18 при ГЕРХ у осіб молодого віку з автоімунним тиреоїдитом.
Матеріал і методи. В обстеженні взяли участь 120 пацієнтів з ГЕРХ і АІТ та 45 осіб з ізольованою ГЕРХ, віком від 18 до 25 років. Діагноз АІТ підтверджували підвищеним вмістом антитіл до тиреопероксидази і тиреоглобуліну, а стан залози – дослідженням її гормонів. Наявність ГЕРХ, поряд з клінічною симптоматикою, доводили проведенням ЕФГДС з визначенням характеру ураження слизової оболонки. Вміст каспази-1, інтерлейкіну 1b та інтерлейкіну 18 визначали в сироватці крові хворих імуноферментним методом.
Результати. Встановлено, що вміст каспази-1 у сироватці крові хворих на ізольовану ГЕРХ у 2,1 раза перевищував показник норми, та при приєднанні АІТ збільшувався у 2,7 раза. Вміст ІЛ-1b також перевищував показники контролю у 3,9 та 6,5 раза відповідно. Вміст означених цитокінів залежав від стану слизової оболонки та був максимально збільшеним при наявності ерозивного процесу. Середній вміст IЛ-18 у групі з коморбідною патологією перевищував показники норми майже у 8 разів (р<0,05) проти трикратного збільшення у хворих на ізольовану ГЕРХ.
Висновки. Перебіг ГЕРХ та АІТ супроводжується підвищенням синтезу каспази-1, інтерлейкіну 1b та інтерлейкіну 18, вміст яких залежить від морфологічних змін у слизовій оболонці стравоходу та не корелює з функцією щитоподібної залози. Підвищення інтерлейкіну 18 окрім участі у прозапальному процесі забезпечує автоімунний компонент АІТ, що сприяє прогресуванню хвороби та формуванню ускладнень.
Посилання
Zhang, J. M., & An, J. (2007). Cytokines, inflammation, and pain. International Anesthesiology Clinics, 45 (2), 27-37. Retrieved from: https://doi.org/10.1097/AIA.0b013e318034194e
Mark D. Turner, Belinda Nedjai, Tara Hurst, Daniel J. Pennington, (2014). Cytokines and chemokines: At the crossroads of cell signalling and inflammatory disease, Biochimica et Biophysica Acta (BBA), 1843 (11), 2563-2582. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.bbamcr.2014.05.014
Kovaleva, A.A., & Velykaya, M.M. (2016) I. I. Mechnikov – osnovatel teorii stareniya i ucheniya o probiotikakh [I. I. Mechnikov – founder of ageing and learning about probiotics]. Рrobl. stareniya i dolgoletiya – Problems of Ageing and Longevity, 25 (1), 11-22 [in Russian].
Chereshnev, V.A., & Chereshneva, M.V. (2011). Immunological mechanisms of local inflammation. Medical Immunology (Russia), 13 (6), 557-568 [in Russian]. Retrieved from: https://doi.org/10.15789/1563-0625-2011-6-557-568
Lauer, Jacqueline M. (2019). Markers of systemic inflammation and environmental enteric dysfunction are not reduced by zinc or multivitamins in Tanzanian infants: A Randomized, Placebo-Controlled Trial. The Journal of Pediatrics, 210, 34-40. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2019.02.016
Lee, D. J., Du, F., Chen, S. W., Nakasaki, M., Rana, I., Shih, V., Hoffmann, A., & Jamora, C. (2015). Regulation and function of the Caspase-1 in an inflammatory microenvironment. The Journal of Investigative Dermatology, 135 (8), 2012-2020. Retrieved from: https://doi.org/10.1038/jid.2015.119
Tsuchiya, K., Nakajima, S., & Hosojima, S. (2019). Caspase-1 initiates apoptosis in the absence of gasdermin D. Nat. Commun., 10, 2091. Retrieved from: https://doi.org/10.1038/s41467-019-09753-2
Arend, W.P., Palmer, G., & Gabay, C. (2008). IL-1, IL-18, and IL-33 families of cytokines Immunol. Rev., 223, 20-38. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/j.1600-065X.2008.00624.x
Koelman, L., Pivovarova-Ramich, O., & Pfeiffer, A.F.H. (2019). Cytokines for evaluation of chronic inflammatory status in ageing research: reliability and phenotypic characterisation. Immun. Ageing, 16, 11. Retrieved from: https://doi.org/10.1186/s12979-019-0151-1.
Altomare, A., Guarino, M. P., Cocca, S., Emerenziani, S., & Cicala, M. (2013). Gastroesophageal reflux disease: Update on inflammation and symptom perception. World Journal of Gastroenterology, 19 (39), 6523-6528. Retrieved from: https://doi.org/10.3748/wjg.v19.i39.6523
Pasiieshvili, T.M. (2019) Otsinka osoblyvostei zmin ta diahnostychnoi informatyvnosti tsytokinovoho profiliu v osib molodoho viku z hastroezofahealnoiu refliuksnoiu khvoroboiu, shcho protikaie na tli avtoimunnoho zapalennia [Evaluation of changes and diagnostic informative cytokine profile in young patients with gastroesophageal reflux disease, occurring against background of autoimmune inflammation]. Ukrainskyi terapevtychnyi zhurnal – Ukrainian Therapetic Journal, 3, 16-21. Retrieved from: https://doi.org/10.30978/UTJ2019-3-16 [in Ukrainian].
Clayton, S., Cauble, E., Kumar, A., Patil, N., Ledford, D., Kolliputi, N., Lopes-Virella, M. F., Castell, D., & Richter, J. (2019). Plasma levels of TNF-, IL-6, IFN-, IL-12, IL-17, IL-22, and IL-23 in achalasia, eosinophilic esophagitis (EoE), and gastroesophageal reflux disease (GERD). BMC Gastroenterology, 19 (1), 28. Retrieved from: https://doi.org/ 10.1186/s12876-019-0937-9
Pasiieshvili, T.M. (2019) Autoimmunnaya i vegetativnaya obuslovlennost prolongatsii vosstanovitelnogo perioda u lits molodogo vozrasta s komorbidnostyu gastroezofagealnoy reflyuksnoy boleznyu i autoimmunnogo tyreoidita [Autoimmune and vegetative conditionality of prolongation of recovery period in young patients with comorbidity of gastroesophageal reflux disease and autoimmune thyroiditis]. Klinicheskaya i eksperimentalnaya meditsina – Clinical and Experimental Medicine, 2 (151), 143-146. Retrieved from: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2019-2-2-151-143-147. [in Ukrainian].
Jones, B., Kwok, C., & Kung, A. (1999). Effect of radioactive iodine therapy on cytokine production in Graves’ disease: transient increase in IL-4, IL-6, IL-10 and TNF-alpha, with longer term increase in IFN-gamma production. J. Clin. Endocrinol. Metab., 84, 4106-4110.
Kharintsev, V.V., Serebryakova, O.V., & Serkin, D.M. (2016). Rol nekotorykh pro- i protivovospalitelnykh tsitokinov v techenii endokrinnoy oftalmopatii [Role of some pro- and anti-inflammatory citokines in the course of endocrine ophtalmopathy]. Zabaykalskiy meditsinskiy vestnik – Transbaical Medical Bulletin, 2, 33- 40 [in Russian].
Jiskra, J., Antošová, M., Límanová, Z., Telička, Z., Lacinová Z. (2009) The relationship between thyroid function, serum monokine induced by interferon-gamma and soluble interleukin-2 receptor in thyroid autoimmune diseases. Clin. Experiment. Immunol. 156, 211-216
Sapryna, T.V., Prokhorenko, T.S., Reztsova, V.M. (2012). Osobennosti produktsii i retseptsii tsitokinov Th1/Th2-profylya pry bolezni Greyvsa [Features of production and reception of cytokines Th1/Th2 profile at Graves’ disease]. Klinicheskaya i eksperymentalnaya tyreoidologiya – Clinical and Experimental Tyreoidology, 8 (2), 43-49 [in Russian].
Popova, E.V., Smolyahyn, A.Y., & Boev, V.M. (2013). Tsytokinovyy i tyreoidnyy profili pri endemicheskom zobe u lits Yuzhno-Uralskoho regiona [Cytokine and thyroid profiles when endemic goiter in persons of South Ural region]. Tsytokiny i vospalenye – Cytokines and Inflammation, 12 (1), 102-107 [in Russian].
Motylewska, E., Nieć, M., Siejka, A., Komorowski, J., Ławnicka, H., Świętosławski, J., Stępień H. (2015) Decreased serum level of IL-7 in patients with active Graves’ disease. Cytokine 75 (2), 373-379.
Nasonov, E.L., & Elyseev, M.S. (2016). Rol interleykina 1 v razvitii zabolevaniy cheloveka [The role of interleukin 1 in the development of human disease]. Nauchno-prakticheskaya revmatologiya – Scientific and Pracrical Rheumatology, 54 (1), 60-77 [in Russian].
