ВСТАНОВЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ДОЗИ РІДКОГО ЕКСТРАКТУ ЛІЩИНИ ЗВИЧАЙНОЇ ЛИСТЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЙОГО АНТИОКСИДАНТНОЇ АКТИВНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10813Ключові слова:
умовно терапевтична доза, токсичний гепатит, антиоксидантна дія, рідкий екстракт ліщини звичайної, листяАнотація
На сучасному етапі використовується значна кількість лікарських препаратів, які спроможні впливати на окиснювальні процеси в організмі за різних патологічних станів. Проте пошук нових високоефективних та малотоксичних препаратів триває. Ліщина звичайна – поширена рослина вітчизняної флори, листя якої широко використовують як протизапальний та судинозміцнювальний засіб. Актуальним є дослідження антиоксидантної дії оригінального вітчизняного фітозасобу – рідкого екстракту ліщини звичайної листя.
Мета – визначити мінімальну діючу дозу рідкого екстракту ліщини звичайної листя та вивчити його антиоксидантні властивості на моделі токсичного ураження печінки щурів.
Матеріал і методи. Експерименти проведені на білих щурах-самцях з дотриманням усіх правил роботи з хребетними тваринами. Токсичне ураження печінки моделювали шляхом введення в організм щурів 50 % розчину тетрахлорметану в дозі 1,0 мл/кг маси тіла. Рідкий екстракт з ліщини листя тварини отримували в дозі 0,05, 0,1 та 0,2 мл/кг маси тіла. Розвиток оксидативного стресу вивчали за вмістом ТБК-активних продуктів, церулоплазміну та каталазною активністю. Активність цитолітичних процесів досліджували за еритроцитарним індексом інтоксикації та активністю амінотрансфераз в ураженому організмі.
Результати. Встановлено, що ураження печінки щурів тетрахлорметаном призводить до активації процесів ліпопероксидації, на що вказують підвищення у сироватці крові та печінці тварин вмісту ТБК-активних продуктів та зміни показників антиоксидантної системи (підвищення вмісту церулоплазміну в сироватці крові та зниження каталазної активності). За умов ураження підвищувалась активність амінотрансфераз у сироватці крові і, відповідно, знижувалась у печінці токсикованих тварин, що вказує на цитоліз гепатоцитів після ураження печінки щурів тетрахлорметаном.
Застосування рідкого екстракту ліщини звичайної листя в дозі 0,2 мл/кг проявило ефективний вплив на досліджувані показники, наближаючи їх до рівня щурів інтактного контролю. Дози 0,05 та 0,1 мл/кг виявились неефективними щодо досліджуваних показників.
Висновки. Встановлена мінімально діюча доза рідкого екстракту ліщини листя – 0,2 мл/кг маси тварин, яка проявила виражені антиоксидантні властивості за умов токсичного гепатиту в щурів.
Посилання
(2018). Derzhavna farmakopeia Ukrainy / DP “Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv”. 2-e vyd., 3 dopov. [State Pharmacopoeia of Ukraine / SE “Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center for Medicinal Products Quality”; 2nd ed., 3 suppl]. Kharkiv: Derzhavne pidpryiemstvo “Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv” [in Ukrainian].
Bielenichev, I.F., Levytskyi, Ye.L. & Hubskyi, Ye.I. (2002). Antyoksydantna systema zakhystu orhanizmu (ohliad) [Antioxidant system of protection of the organism (review)]. Sovremennyye problemy toksikologii – Current Problems of Toxicology, 3, 24-29 [in Ukrainian].
Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S. & Ratich, I.B. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni: dovidnyk [Laboratory research methods in biology, animal husbandry and veterinary medicine: reference book]. Lviv: SPOLOM [in Ukrainian].
Vyalov, S.S. (2013). Sindrom tsitoliza v gastroenterologii: taktika vedeniya patsiyentov v obshchey praktike [Syndrome of cytolysis in gastroenterology: management tactics of patients in general practice]. Gastroenterologiya: prilozheniye k zhurn. Consilium Medicum – Gastroenterology: An Appendix to the Journal. Consilium Medicum, 1, 42-48 [in Russian].
Halenova, T.I., Raksha, N.H., & Savchuk, O.M. (2016). Zmina biokhimichnoho profilyu orhanizmu za umov tetrakhlormetan-indukovanoho urazhennia pechinky u shchuriv [Changes in the biochemical profile of the organism under conditions of tetrachloromethane-induced liver damage in rats]. Science Rise: Biological Science, 2 (2), 47-54 [in Ukrainian].
Korolyuk, M.A., Ivanova, L.I. & Mayorova, I.G. (1988). Metod opredeleniya aktivnosti katalazy [Method for determining the activity of catalase]. Lab. Delo – Lab. Business,1, 16-19 [in Russian].
Lynda, O.S., Fira, L.S. & Kuzmak, I.P. (2017). Vplyv nastoiky z khosty lantsetolystoi na pokaznyky tsytolizu klitynnykh membran u shchuriv, urazhenykh tetrakhlormetanom [Influence of tincture from host lanceolate on indicators of cell membrane cytolysis in rats affected by tetrachloromethane]. Ukrainskyi biofarmatsevtychnyi zhurnal – Ukrainian Biopharmaceutical Journal, 6 (53), 56-60 [in Ukrainian].
Lushchak, V.I., Bahniukova, T.V. & Lushchak, O.V. (2004). Pokaznyky oksydatyvnoho stresu. Tiobarbituraktyvni produkty i karbonilni hrupy bilkiv [Indicators of oxidative stress. Thiobarbiturative products and carbonyl groups of proteins]. Ukrainskyi biokhimichnyi zhurnal – Ukrainian Biochemical Journal, 76 (6), 136-141 [in Ukrainian].
Makar, B.H., Protsak, T.V., & Haina, N.I., Antoniak, T.M. (2012). Rol pechinky u pidtrymanni homeostazu orhanizmu liudyny za fiziolohichnykh ta patolohichnykh umov [The role of the liver in maintaining homeostasis of the human body under physiological and pathological conditions]. Visnyk problem biolohii i medytsyny – Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 3, 15-17 [in Ukrainian].
Togaybaev, A.A., Kurguzkin, A.V., & Rikun, I. (1988). Sposob diagnostiki endogennoy intoksikatsii [A method for the diagnosis of endogenous intoxication]. Lab. delo. – Lab. Business. 9, 22-24 [in Russian].
Fedchenkova, Yu.A. (2018). Farmakohnostychne doslidzhennia roslyn rodyn berezovi, harbuzovi, hlukhokropyvovi ta stvorennia substantsii na yikh osnovi: Doctor’s Extended abstract. Kharkiv: NFaU [in Ukrainian].
Ciarmiello, L.F. (2014). Analysis of different European hazelnut (Corylus avellana L.) cultivars: Authentication, phenotypic features, and phenolic profiles. J. Agric. Food Chem., 62, 6236-6246.
Riethmüller, E., Tóth, G., & Alberti, A. (2014). Antioxidant activity and phenolic composition of Corylus colurna. Nat. Prod. Commun., 9 (5), 679-682.
Kumar, A., Kumar, P., Koundal, R., & Agnihotri, V.K. (2016). Agnihotri antioxidant properties and UPLC–MS/MS profiling of phenolics in jacquemont’s hazelnut kernels (Corylus jacquemontii) and its byproducts from western Himalaya. J. Food Sci. Technol., 5 3 (9), 3522-3531.
Yuan, B. (2018). Extraction, identification, and quantification of antioxidant phenolics from hazelnut (Corylus avellana L.) shells. Food Chem., 244, 7-15.
Riethmüller, E., Tóth, G., & Alberti, Á. (2015). First characterisation of flavonoid- and diarylheptanoid-type antioxidant phenolics in Corylus maxima by HPLC-DAD-ESI-MS. J. Pharm. Biomed. Anal., 107, 159-167. doi: 10.1016/j
Gross, D., & Tolba, R. (2015). Ethics in animal-based research. Eur. Surg. Res.,1-2, 43-57. doi: 10.1159/000377721.
Delgado, T., Malheiro, R., Pereira, J.A., & Ramalhosa, E. (2010). Hazelnut (Corylus avellana L.) kernels as a source of antioxidants and their potential in relation to other nuts. Ind. Crops Prod., 32, 621-626.
Riethmüller, E., Könczöl, A., & Szakál, D. (2016). HPLC-DPPH Screening Method for Evaluation of Antioxidant Compounds in Corylus Species. Nat. Prod. Commun., 11 (5), 641-644.
Huang, X.J., Choi, Y.K., Im, H.S., Yarimaga, O., Yoon, E., & Kim, H.S. (2006). Aspartate aminotransferase (AST/GOT) and alanine aminotransferase (ALT/GPT). Detection Techniques. Sensors (Basel), 6 (7), 756-782.
Okeh, U. (2009). Statistical problems in medical research. East. Afr. J. Public. Health., 6 (1), 1-7.
Pelvan, E., Olgun, EÖ., Karadağ, A., & Alasalvar, C. (2018). Phenolic profiles and antioxidant activity of Turkish Tombul hazelnut samples (natural, roasted, and roasted hazelnut skin. Food Chem., 244, 102-108. doi: 10.1016/j
Schmitzer, V.., Slatnar, A., & Veberic, R. (2011). Roasting affects phenolic composition and antioxidative activity of hazelnuts (Corylus avellana L.). J. Food Sci., 76 (1), 14-19. doi: 10.1111/j.
