КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ ЕНДОГЕННИХ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ НА СИМПТОМАТОЛОГІЧНОМУ РІВНІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10789Ключові слова:
ендогенні депресивні розлади, клінічна феноменологіяАнотація
Проблема депресивних розладів є однією з найактуальніших проблем сучасної психіатрії.
Мета – вивчити особливості клінічної феноменології ендогенних депресивних розладів на сучасному етапі у гендерному та віковому аспектах.
Матеріал і методи. Клінічно обстежено 107 чоловіків і 138 жінок з встановленим діагнозом депресивного розладу за МКХ-10 у період 2015–2019 років.
Результати. Встановлено, що у чоловіків питома вага усіх симптомів депресії, за винятком зниженої самооцінки, з віком збільшується: зниженого настрою з 84,2 % у віковій групі до 30 років до 93,5 % у віковій групі 30–44 років і до 100 % у віковій групі 45 років і старше, ангедонії – відповідно з 68,4 % до 82,6 % і 82,6 %, втомлюваності з 78,9 % до 82,6 % і 82,6 %, песимізму з 76,3 % до 82,6 % і 82,6 %, почуття провини, марності, тривоги або страху з 71,1 % до 80,4 % і 95,7 %, суїцидальних думок з 52,6 % до 63,0 % і 78,3 %, порушень апетиту з 47,4 % до 67,4 % і 78,3 %, диссомній з 86,8 % до 95,7% і 95,7 %. У жінок виявлена складна вікова динаміка: для зниженого настрою – відповідно 82,4 %, 96,2 % і 97,1 %, ангедонії – 86,3 %, 88,7 % і 82,4 %, втомлюваності – 90,2 %, 86,8 % і 88,2 %, песимізму – 86,3 %, 84,9 % і 88,2 %, почуття провини, марності, тривоги або страху – 86,3 %, 94,3 % і 97,1 %, зниженої самооцінки – 88,2 %, 77,4 % і 79,4 %, суїцидальних думок – 68,6 %, 62,3 % і 82,4 %, порушень апетиту – 76,5 %, 75,5 % і 85,3 %, диссомній – 90,2 %, 92,5 % і 97,1 %. Між чоловіками і жінками виявлено значущі (р<0,05) розбіжності за показниками ангедонії, почуття провини, марності, тривоги або страху, зниженої самооцінки, порушень апетиту.
Висновки. Клінічна феноменологія депресивних розладів на симптоматичному рівні обумовлена певними гендерними та віковими відмінностями, що полягають, зокрема, в переважанні у жінок тривожної та соматовегетативної симптоматики з астено-депресивними проявами, а у чоловіків проявляється рівномірною динамікою погіршення з віком за всіма основними симптомами депресії.
Посилання
Fekadu, N., Shibeshi, W., & Engidawork, E. (2017). Major depressive disorder: pathophysiology and clinical management. Journal of Depression and Anxiety, 6 (1), 255-257. DOI: https://doi.org/10.4172/2167-1044.1000255
Cleare, А., Pariante, C.M., & Young, A.H. (2015). Evidence-based guidelines for treating depressive disorders with antidepressants: a revision of the 2008 British Association for Psychopharmacology guidelines. Journal of Psychopharmacology, 29 (5), 459-525. DOI: https://doi.org/10.1177/0269881115581093
Pshuk, N.G., Stukan, L.V., & Kaminska, A.O. (2018). Introducing system of psychotherapeutic intervention for family caregivers of patients with endogenous mental disorders. Wiadomosci Lekarskie, 71 (5), 980-985.
Kessing, L.V., & Miskowiak, K. (2018). Does cognitive dysfunction in bipolar disorder qualify as a diagnostic intermediate phenotype? Frontiers in Psychiatry, 9, 490. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2018.00490
Rakhman, L.V., & Markova, M.V. (2014). Clinical and therapeutic levels of pathomorphosis of treatment-resistant depression. Meditsinskaya psikhologiya – Medical Psychology, 1, 36-40.
Skrypnikov, A.M., Herasimenko, L.O., & Hryn, K.V. (2016). Vikovyi patomorfoz rekurrentnykh depressyvnykh rozladiv [Age pathomorphosis recurrent depressive disorders]. Svit medytsyny ta biolohii – World of Medicine and Biology, 4 (58), 64-66 [in Ukrainian].
Markova, M., Rezunenko, O., & Kozhyna, H. (2017). Contents and efficiency measures of psychoeducation in rehabilitation system of patients with bipolar affective disorder. Journal of Education, Health end Sport, 7, 711-715.
International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems 10th Revision (ICD-10) (1994). Geneva, World Health Organization.
Venher, O.P. (2016). Henderno-vikovi ta sotsialno-medychni osoblyvosti emihrantiv ta reemihrantiv, khvorykh na depresyvni rozlady [Gender-age and socio-medical features of emigrants and re-emigrants suffering from depressive disorders]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 1, 88-91 [in Ukrainian].
Venher, O.P. (2015). Osoblyvosti klinichnoi symptomatyky depresyvnykh rozladiv u emihrantiv ta reemihrantiv [Peculiarities of clinical symptomatology of depressive disorders in emigrants and re-emigrants]. Psykhichne zdorovia – Mental Health, 2, 3-8 [in Ukrainian].
