АНАЛІЗ КІСТКОВО-МЕТАБОЛІЧНИХ ЗМІН ПРИ КОМОРБІДНОСТІ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ ТА ХРОНІЧНОГО ГАСТРОДУОДЕНІТУ В ОСІБ ЧОЛОВІЧОЇ СТАТІ

S. M.  Andreichyn; T. V.  Boiko; H. V.  Lykhatska; V. O.  Lykhatska

doi:10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10493

Автор(и)

S. M. Andreichyn Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
T. V. Boiko Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
H. V. Lykhatska Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
V. O. Lykhatska Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10493

Ключові слова:

мінеральна щільність кісткової тканини, хронічний гастродуоденіт, хронічний панкреатит, хронічний гепатит

Анотація

РЕЗЮМЕ. В останні роки велику увагу надають вторинному остеопорозу, який виникає на ґрунті коморбідної патології, і, як наслідок, у людей молодого віку.

Мета − вивчити особливості мінеральної щільності кісткової тканини у чоловіків з коморбідною патологією органів травлення.

Матеріал і методи. Обстежено 67 хворих чоловічої статі на поєднану патологію гастродуоденопанкреатичної зони і печінки та 20 практично здорових осіб. Серед обстежених було 17 хворих (25,4 %) на хронічний гастродуоденіт (ХГД), 24 (35,8 %) – на хронічний гастродуоденіт у поєднанні з хронічним панкреатитом (ХП) і 26 (38,8 %) – на хронічний гастродуоденіт у поєднанні з хронічним панкреатитом на тлі хронічного гепатиту (ХГ). Вік пацієнтів коливався від 20 до 73 років, середній вік – (43,54±1,25) роки. Із метою кількісної оцінки мінеральної щільності кісткової тканини застосовували двофотонний рентгенівський денситометр (DEXA) для осьового скелета фірми Lunar (США).

Результати. Встановлено, що частота розвитку остеопорозу в групах хворих на поєднану патологію органів травлення є вищою, зокрема, у хворих на ХГД і ХП в поєднанні з ХГ в 4,6 раза, у хворих на ХГД в поєднанні з ХП – у 2,8 раза, порівняно з ХГД. Глибина остеодефіциту у хворих на коморбідну патологію достовірно збільшувалася (р<0,05).

Посилання

Povorozniuk, V.V., Balatskyi, N.I., Muts, V.Ya., & Vdovina, O.A. (2011). Defitsit ta nedostatnist vitaminu D u zhyteliv Ukrainy [Deficiency and insufficiency of vitamin D among residents of Ukraine]. Bol. Sustavy. Pozvonochnik – Pain. Joints. Spine, 4, 5-13 [in Ukrainian].

Orlenko, V.L. (2012). Osteoporoz i endokrynna systema vitaminu D: deiaki aspekty patohenezu ta diahnostyky [Osteoporosis and the endocrine system of vitamin D: some aspects of pathogenesis and diagnosis]. Zdorovia Ukrainy – Health of Ukraine, 65-67 [in Ukrainian].

Pyrohova, V.I. Biokhimichni markery v diahnostytsi porushenniakh kistkovoho metabolizmu pislia histerektomii [Biochemical markers in the diagnosis of the destruction of bone metabolism in hysterectomy]. Retrieved from: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/prmed/2009_3/web_files/Pyrogova.pdf [in Ukrainian].

Pleshcheva, A.V., Pigarova, E.A. & Dzeranova, L.K. (2012). Vitamin D i metabolism: fakty, mify i predubezhdeniye [Vitamin D and metabolism: facts, myths and prejudices]. Ozhyreniye i metabolism – Obesity and Metabolism, 2, 33-42 [in Russian].

Tkachyshyn, V.S. (2008). Osnovni klinichni syndromy pry urazhenniakh travnoho kanalu profesiinoho henezu [The main clinical syndromes with urethra of the herbal canal of professional genesis]. Suchasna hastroenterolohiia – Modern Gastroenterology, 2 (40), 99-102 [in Ukrainian].

Sheng-Liang, C., Jian-Zhong, M., & Zhi-Jun, C. (2005). Effects of bile reflux on gastric mucosal lesions in patients with dyspepsia or chronic gastritis. World J. Gastroenterol., 14, 11 (18), 2834-2837.

Sheng-Liang, C., Jie-Ru, J., & Ping, X. (2010). Effect of domperidone therapy on nocturnal dyspeptic symptoms of functional dyspepsia patients. World J. Gastroenterol., 7, 16 (5), 613-617.

Feng, X., & McDonald, J.M. (2011). Disorders of bone remodeling. Annu. Rev. Pathol., 6, 121-145. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-pathol-011110-130203

Gilbert, С.R., Arum, S.M., & Smith, C.M. (2009). Vitamin D deficiency and chronic lung disease. Can. Respir. J., 16 (3), 75-80. DOI: https://doi.org/10.1155/2009/829130

Ziessman, H.A., Okolo, P.I., & Mullin, G.E. (2009). Liquid gastric emptying is often abnormal when solid emptying is normal. J. Clin. Gastroenterol., 43 (7), 639-643. DOI: https://doi.org/10.1097/MCG.0b013e318181b42f

Ma, H.J., & Wang, J.L. (2013). Quadruple therapy for eradication of Helicobacter pylori. World J. Gastroenterol., 19, 931-935. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v19.i6.931

Malfertheiner, P., Megraud, F., & O’Morain, C. (2012). Management of Helicobacter pylori infection – the Maastricht IV. Florence Consensus Report. Gut., 61 (5), 646-664.

Masaoka, T., & Tack, J. (2009). Gastroparesis: Current concepts and management. Gut and Liver., 3 (3), 166-173. DOI: https://doi.org/10.5009/gnl.2009.3.3.166

Schmidt, P.T., Abrahamsson, H., & Dolk, A. (2008). Methods to assess gastric motility and sensation. Scand. J. Gastroenterol., 43, 1285-1295. DOI: https://doi.org/10.1080/00365520802240263

McCallum, R.W. (2008). New techniques for assessment of gastric emptying; Smart-Pill, Breath testing and MRI. Innovations in assessing gastric emptying and new pharmacology in the foregut. Workshop. 9th World Congress OESO. Monaco.

Rugge, M., de Boni M., & Pennelli, G. (2009). OLGA can guard the barn. Am. J. Gastroenterol., 104 (12), 3099. DOI: https://doi.org/10.1038/ajg.2009.512

Rugge, M., Korrea, P., & Di Mario, F. (2008). OLGA staging for gastritis: a tutorial. Dig. Liver Dis., 40, 650-658. DOI: https://doi.org/10.1016/j.dld.2008.02.030

Quigley, E.M.M. (2002). Gastric motor and sensory function and motor disorders of the stomach. Sleisenger & Fordtran’s Gastrointestinal and Liver Disease, 1, 691-713.

Reddymasu, S.C., Soykan, I. & McCallum, R.W. (2007). Domperidone: review of pharmacology and clinical applications in gastroenterology. Am. J. Gastroenterol., 102 (9), 2036-2045. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2007.01255.x

Dimeloe, S., Nanzer, A. & Ryanna, K. (2010). Regulatory T cells, inflammation and the allergic response: the role of glucocorticoids and vitamin D. Steroid. Biochem. Mol. Biol., 120, 86-95. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsbmb.2010.02.029

Sanjeevi, A. (2007). Gastric Motility. Curr. Opin. Gastroenterol., 23 (6), 625-630. DOI: https://doi.org/10.1097/MOG.0b013e3282f0957c

Shiotani, A. (2005). Evidence that loss of sonic hedgehog is an indicator of Helicobacter pylori-induced atrophic gastritis progressing to gastric cancer. Am. J. Gastroenterol., 100, 581-587. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2005.41001.x

Sipponen, P. & Raham, D.Y.G. (2007). Importance of atrophic gastritis in diagnostics and prevention of gastric cancer: application of plasma biomarkers. Scand. J. Gastroenterol., 42 (1), 2-10. DOI: https://doi.org/10.1080/00365520600863720

Sivarao, D.V., Mashimo, H., & Goyal, R.K. (2008). Pyloric sphincter dysfunction in nNOSí/í and W/Wv mutant mice: animal models of gastroparesis and duodenogastric reflux. Gastroenterology, 135 (4), 1258-1266. DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2008.06.039

Theisen, J., Peters, J.H., & Fein, M. (2005). The mutagenic potential of duodenoesophageal reflux. Ann. Surg., 241 (1), 63-68. DOI: https://doi.org/10.1097/01.sla.0000150072.55037.e3

Misiewicz, J.J., Tytgat, G.N.J. & Goodwin, C.S. (1990). The Sydney system: a new classification of gastritis. 9th Congress of Gastroenterology. Working party reports. Meldurne: Dlackwell.

(2001) : World Health Organization The global burden of disease: 2004 update. WHO, Geneva, Switzerland, 2008.