ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДУ МІКРОФЛОРИ КИШЕЧНИКА У ХВОРИХ З ДІАРЕЄЮ ТА ПІДОЗРОЮ НА CLOSTRIDIUM DIFFICILE-ІНФЕКЦІЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10473Ключові слова:
дисбактеріоз кишечника, псевдомембранозний коліт, Clostridium difficile-інфекція, бактеріологічна діагностикаАнотація
Якісний та кількісний склад мікрофлори у шлунково-кишковому тракті може змінюватись у залежності від різних чинників. При цьому в слизовій оболонці можуть виникати запальні процеси, які сприятимуть розвитку такої ендогенної інфекції, як Clostridium difficile-інфекція (CDI).
Мета – вивчити характер змін якісного та кількісного складу мікрофлори кишечника у хворих з підозрою на CDI.
Матеріал і методи. Бактеріологічним методом досліджено зразки біотичного матеріалу (фекалії), відібрані від 73 хворих з клінічними проявами CDI. Отримані проби підлягали дослідженню на дисбактеріоз та наявність збудника CDI.
Результати. При обстеженні хворих з діареєю та підозрою на СDІ збудник C. difficile було виділено у 9,7 %. Дисбіотичні порушення складу мікрофлори кишечника виявлені у всіх без винятку пацієнтів. Характер порушень мікрофлори в обох групах відповідав 2 та 3 ступеням тяжкості. У пацієнтів з наявністю C. difficile виявлено знижену кількість представників нормобіоценозу в 10 і більше разів, переважання кокових форм у загальній кількості мікробів та підвищення кількості грибів роду Candida. У схеми корекції стану мікрофлори кишечника хворих з діареями, у фекаліях яких виявлено C. difficile, доцільно включати препарати, направлені на елімінацію збудника (метронідазол, фідаксоміцин тощо) або проводити трансплантацію фекальної мікробіоти.
Посилання
Bien, J., Palagani, V., & Bozko, P. (2013). The intestinal microbiota dysbiosis and Clostridium difficile infection: is there a relationship with inflammatory bowel disease? Therap. Adv. Gastroenterol., 6 (1), 53-68. doi: 10.1177/1756283X12454590 DOI: https://doi.org/10.1177/1756283X12454590
Yankovskiy, D.S. (2005). Mikrobnaya ekologiya cheloveka: sovremennye vozmozhnosti yeye podderzhaniya i vosstanovleniya [Microbial human ecology: modern possibilities of its maintenance and restoration]. Kyiv: Ekspert LTD [in Russian].
Saavedra, J.M. (2000). Probiotics and children's health. Nest, 9, 7-8.
Simonova, E.V., & Ponomareva, O.A. (2008). Rol normalnoy mikroflory v podderzhanii zdorovya cheloveka [The role of normal microflora in maintaining human health]. Sibirskiy meditsinskiy zhurnal – Siberian Medical Journal, 8, 20-25 [in Russian].
Khavkin, A.I. (2006). Mikroflora pishchevaritelnogo trakta [Microflora of the digestive tract]. Moscow: Fond sotsialnoy pediatrii [in Russian].
Clayton, E.M., Rea, M.C., & Shanahan F. (2009). The vexed relationship between Clostridium difficile and inflammatory bowel disease: an assessment of carriage in an outpatient setting among patients in remission. Am. J. Gastroenterol., 104 (5), 1162-1169. doi: 10.1038/ajg.2009.4. Epub 2009 Mar 24. DOI: https://doi.org/10.1038/ajg.2009.4
Khanna, S., Vazquez-Baeza, Y., González, A., Weiss, S., Schmidt, B., Muñiz-Pedrogo, D.A., …, & Kashyap, P.C. (2017). Changes in microbial ecology after fecal microbiota transplantation for recurrent C. difficile infection affected by underlying inflammatory bowel disease. Microbiome, 5 (1), 55. doi: 10.1186/s40168-017-0269-3 DOI: https://doi.org/10.1186/s40168-017-0269-3
Khanna, S., & Tosh, P.K. (2014). A clinician’s primer on the role of the microbiome in human health and disease. Mayo Clin. Proc., 89 (1), 107-114. doi: 10.1016/j.mayocp.2013.10.011. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2013.10.011
Jones, A.M. (2013). Clostridium difficile: a European perspective. J. Infect., 66 (2), 115-128. doi: 10.1016/j.jinf.2012.10.019. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jinf.2012.10.019
Fekety, R. (1995). Antibiotic associated colitis. Principles and Practice of Infection Diseases, 4, 978-987.
Anand, A. (1994). Epidemiology, clinical manifestations, and outcome of Clostridium difficile-associated diarrhea. Am. J. Gastroenterol., 89 (4), 519-523.
Karpov, I., Horbach, Yu., Solovey, N.V., & Levshyna, N. (2013). C. difficile kak osnovnoy vozbuditel antibiotiko-assotsiirovannykh diarey : sovremennoe sostoyanie problemy [C. difficile as the main causative agent of antibiotic-associated diarrhea: the current state of the problem]. Klinicheskaya infektologiya i parazitologiya – Clinical Infectology and Parasitology, 3, 102-119 [in Russian].
Hlushkevych, H.I., Tomchuk, V.V., & Zherebko, N.M. (2000). Bakteriolohichnyi kontrol pozhyvnykh seredovyshch [Bacteriological control of nutrient media: Information Sheet]. Informatsiinyi lyst – Information Mail, 12 [in Ukrainian].
Znamenskiy, V.A., Dekhtyar, V.N., & Kuzminskiy, S.N. (1986). Mikrobiologicheskaya diagnostika disbakteriozov. Metodicheskie rekomendatsii. [Microbiological diagnosis of dysbiosis: guidelines]. Kyiv [in Russian].
Gaziumarova, L.D., Titov, L.P., & Klyuyko, N.L. (2010). Bakteriologicheskaya diagnostika disbakterioza kishechnika. Instruktsiya po primeneniyu [Bacteriological diagnosis of intestinal dysbiosis: instructions for use]. Minsk [in Russian].
Baranovskiy, A.Yu., & Kondrashina, E.A. (2008). Disbakterioz kishechnika. 3-e izd. [Intestinal dysbiosis. 3rd ed.]. Saint-Petersburg: Piter [in Russian].
Lebedkova, N.V. (2003). Biologicheskaya kharakteristika izolyatov Clostridium difficile i razrabotka sistem dlya kultivirovaniya strogikh anaerobov [Biological characteristics of Clostridium difficile isolates and the development of systems for the cultivation of strict anaerobes]. Extended abstract of Candidate’s thesis. Minsk [in Russian].
Volyanskiy, Yu.L., Chernyavskiy, V.I., Biryukova, S.V., & Maryushchenko, A.M. (2013). Patogennye klostridii. Mikrobiologicheskaya diagnostika klostridialnykh infektsiy. Metodicheskie rekomendatsii dlya vrachey i internov po spetsialnosti “Bakteriologiya” [Methodological recommendations for doctors and interns in the specialty "Bacteriology"]. Kharkiv [in Russian].
Lapach, S.M., Chubenko, A.V., & Babich, P.N. (2001). Statisticheskie metody v mediko-biologicheskikh issledovaniyakh s ispolzovaniem Excel [Statistical methods in biomedical research using Excel]. Kyiv: “MORІON” [in Russian].
Glants, S. (1998). Mediko-biologicheskaya statistika [Biomedical statistics]. Moscow: Praktika [in Russian].
Britton, R.A., & Young, V.B. (2012). Interaction between the intestinal microbiota and host in Clostridium difficile colonization resistance. Trends Microbiol., 20 (7), 313-319. doi: 10.1016/j.tim.2012.04.001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tim.2012.04.001
Sokol, H., Jegou, S., & McQuitty, C. (2018). Specificities of the intestinal microbiota in patients with inflammatory bowel disease and Clostridium difficile infection. Gut Microbes., 9 (1), 55-60. doi: 10.1080/19490976.2017.1361092. DOI: https://doi.org/10.1080/19490976.2017.1361092
