ЗМІНИ АКТИВНОСТІ ГЛУТАТІОНОВОЇ СИСТЕМИ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ У ПЕРШІ ГОДИНИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ КІНЦІВКИ, ПОЄДНАНОГО З КРОВОВТРАТОЮ ТА МЕХАНІЧНОЮ ТРАВМОЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10043Ключові слова:
ischemia-reperfusion, tourniquet, bleeding, experiment, ischemia, mechanical trauma, glutathione systemАнотація
Крововтрата різного ґенезу незворотно призводить до гіпоксії, яка, в свою чергу, запускає активацію перекисного окиснення ліпідів і, як результат, ушкоджує мембрани клітин.
Мета – вивчити особливості відповіді ферментів глутатіонової системи внутрішніх органів на патогенетичний поштовх модифікацій ішемічно-реперфузійного синдрому в перші години після його застосування.
Матеріали і методи. Здійснено визначення вмісту глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонредуктази (ГР) та відновленого глутатіону (ВГ) в гомогенатах внутрішніх органів щурів за умов експериментальної гострої ішемії-реперфузії (ІР), ІР, що була поєднана з механічною травмою (МТ), ІР, поєднаної з крововтратою (К), та ІР, поєднаної з К та МТ, та порівняння результатів із ізольованою крововтратою (40 % від ОЦК). Отримані показники оброблено статистично.
Результати. Експериментально встановлено, що найбільше зниження активності ферментів глутатіонової системи – її виснаження – відбувається на тлі синдрому ішемії-реперфузії, поєднаного із крововтратою та механічною травмою кінцівки. Уже в перші години в печінці, серці, нирках та легенях виявлено зниження рівня відновленого глутатіону в 28,8, в 30,6, в 31,0 та в 19,8 разів відповідно.
Висновки. Встановлено активну відповідь усіх досліджуваних показників. Що стосується активності ферментів, то встановлено наступну закономірність: у перші години ізольоване накладання джгута призводило до компенсаторних змін. Джгут, поєднаний з крововтратою, дав зниження активності дещо нижче, ніж сама крововтрата, що, на нашу думку, можна пояснити тим, що у велике коло кровообігу поступила значна концентрація патогенних чинників – внаслідок ішемії, однак у першу годину вони встигли викликати, очевидно, тільки локальне ушкодження, тоді як гіпоксичні процеси, активовані власне крововтратою, відбувалися на її тлі на системному рівні.
Посилання
Beaven, A., Ballard, R., & Parker, P. (2017). New effective tournicets for potential use in the military environment: A servimg soldier study. Military Medicine, 182 (7), 1929-1932.
Zhang, J., Zhang, J., Yu, P., Chen, M., Peng, Q., Wang, Z., & Dong, N. (2017). Remote ischaemic preconditioning and sevoflurane postconditioning synergistically protect rats from myocardial injury induced by ischemia and reperfusion partly via inhibition TLR4/MyD88/NF-κB Signaling Pathway. Cellular Physiology and Biochemistry, 41, 22-32.
Aslan T., Turer, A., & Joseph, H. (2010). Pathogenesis of myocardial ischemia-reperfusion injury and rationale for therapy. The American Journal of Cardiology, 106 (3), 360-368.
Eltzschig, H.K., & Collard, C.D. (2004). Vascular ischaemia and reperfusion injury. British Medical Bulletin, 70 (1), 71-86.
Mabry, R.L. (2006). Tourniquet use on the battlefield. Mil. Med., 171, 352-356.
Dzhon, F., Krekh, Bae, D.Dzh., Uolters, T. D., Tryvale (uprodovzh 16 hodyn) zastosuvannia dzhhuta v umovakh boiovoho poranennia: Klinichnyi vypadok ta ohliad aktualnoi literatury [Prolonged (within 16 hours) use of a tourniquet in the conditions of a wounded wound: Clinical incident and review of actual literature Web-site “Project Victor and Olena Pinchuk”]. Retrieved from: http://www.medsanbat.info/16-godinne-vikoristannya-dzhguta/ [in Ukrainian].
Bunker, T.D., & Ratliff, A.H. (1984). Uncontrollable bleeding under tourniquet. Br.Med. J. (Clin. Res. Ed.), 288, 1905.
Gening, T.P., & Kseyko, D.A. (2004). Pokazateli perekisnogo okisleniya lipidov i antioksidantnoy zashchity v sisteme “sivorotka krovi – eritrotsit” pri ostroy tsirkulyatornoy gipoksii [Indicators of lipid peroxidation and antioxidant protection in the “blood serum – erythrocyte” system in acute circulatory hypoxia]. Uspekhi sovremennogo estestvoznaniya – Advances in Modern Natural Science, 4, 17-20 [in Russian].
Fukuda, I., Chiyoya, M., Taniguchi, S., & Fukuda, W. (2015). Acute limb ischemia: contemporary approach. The Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery, 63 (10), 540-548.
Kirisci, M., Oktar, G.L., Ozogul, C., Oyar, E.O., Akyol, S.N., Demirtas, C.Y., & Arslan, M. (2013). Effects of adrenomedullin and vascular endothelial growth factor on ischemia/reperfusion injury in skeletal muscle in rats. Journal of Surgical Research, 185 (1), 56-63.
Zeng, Q., Fu, Q., Wang, X., Zhao, Y., Liu, H., Li, Z., & Li, F. (2017). Protective effects of Sonic Hedgehog against ischemia/reperfusion injury in mouse skeletal muscle via AKT/mTOR/p70S6K Signaling. Cellular Physiology and Biochemistry, 43 (5), 1813-1828.
Tarasiuk, V.S., Matviichuk, M.V., Palamar, I.V., Korolova, N.D., Poliarush, V.V., Podolian, V.M., … Chorna, V.V. (2017). Pohliady na tymchasovi metody zupynky krovotechi v umovakh boiovykh dii [Views on temporary methods of stopping bleeding in combat situations]. Visnyk vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu – Bulletin of Vinnytsia National Medical University, 1, 2 (21), 220-227 [in Ukrainian].
Berezan, S., & Rotchuk, S. (2016). Taktychna medytsyna dlia pidrozdiliv spetsialnoho pryznachennia [Tactical medicine for special purpose units]. Kyiv: PP “MVTS “Medinform” [in Ukrainian].
