ЕФЕКТИВНІСТЬ НЕЙРОМЕТАБОЛІЧНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНИЙ ПІВКУЛЬОВИЙ ІНСУЛЬТ У ВІДНОВНОМУ ПЕРІОДІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.9939Ключові слова:
stroke, recovery period, rehabilitationАнотація
Цереброваскулярні захворювання, особливо їх гострі форми, мозкові інсульти, є важливою проблемою у сучасній медицині. Пошук та застосування нових і більш ефективних препаратів, що сприяють поліпшенню результатів лікування у відновний період захворювання, є актуальними.
Мета дослідження – покращити лікування хворих на ішемічний мозковий інсульт у відновному періоді шляхом застосування в комплексній терапії препарату “Фенілпірацетам”.
Матеріали і методи. У дослідженні представлено результати лікування 70 хворих (середній вік (58,8±0,9) року) у відновному періоді ішемічного півкульового інсульту (ІПІ). Усіх пацієнтів поділили на дві клінічні групи по 35 осіб. Першу групу склали хворі, які в комплексній терапії отримували препарат“Фенілпірацетам” перорально в добовій дозі 200 мг, яку розділили на 2 прийоми, – вранці та в обід упродовж 30 днів, а другу – пацієнти, яким в якості ноотропного препарату отримували “Пірацетам” парентерально в добовій дозі 3000 мг одноразово вранці протягом 30 днів. Усім хворим в динаміці до лікування і через 30 днів проводили оцінку стану за шкалою інсульту Національного інституту здоров’я для визначення ступеня його тяжкості, зокрема функціонального відновлення за модифікованою шкалою Ренкіна й оцінку можливості побутових навичок і самообслуговування за індексом Бартела. Оцінювали динаміку когнітивних порушень із використанням Mini–Menthal State Examination та тесту запам’ятовування 10 слів.
Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведеного дослідження відзначали позитивну динаміку всіх клініко-неврологічних і когнітивних показників, вірогідно більш вираженою вона була у хворих основної групи, де застосовували препарат “Фенілпірацетам”, порівняно з групою контролю (р<0,05). В основній групі після проведеної терапії зареєстровано збільшення балів за MMSE на 13,0 % (p<0,01) за рахунок поліпшення більшості когнітивних доменів: пам’яті – в 2 рази (р<0,01), уваги та рахунку – на 33,3 % (р<0,01), орієнтації – на 12,5 % (р<0,01). У контрольній групі зареєстровано статистично значуще, але менш виражене, порівняно з основною групою, збільшення балів за MMSE (Δ %+4,2 %, p<0,01).
Висновки. Проведене дослідження свідчить про позитивні ефекти препарату “Фенілпірацетам”, що сприяють поліпшенню результатів лікування хворих на ішемічний півкульовий інсульт у відновному періоді.
Посилання
Voloshнn, P.V., & Maruta, N.O. (2017). Osnovni napryamky naukovykh rozrobok v nevrolohiyi, psykhiatriyi ta narkolohiyi v Ukrayini [The main areas of scientific development in neurology, psychiatry and narcology in Ukraine]. Ukr. visnyk psykhonevrolohii – Ukr. Journal of Psychoneurology, 25, 1 (90), 10-18 [in Ukrainian].
Shkrobot, S.I., Sokhor, NR., Milevska-Vovchuk, LS., Krynytska, I.Ya., Marushchak, M.I., Shkrobot, L.V., & Yasnij, O.R. (2018). Clinical neurological characteristics of ischemic stroke subtypes in acute phase. Zaporozhye medical journal, 20 (1), 41-46.
Mishchenko, TS. (2017). Osnovni napriamky naukovykh rozrobok v nevrolohii, psykhiatrii ta narkolohii v Ukraini [Epidemiology of cerebrovascular diseases and organization of medical care for patients with stroke in Ukraine]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii – Ukr. Journal of Psychoneurology, 25, 1 (90), 22-24 [in Ukrainian].
Westerlind, E., Persson, H.C., & Sunnerhagen, K.S. (2017). Return to Work after a Stroke in Working Age Persons; A Six-Year Follow Up. PLoS One, 6, 12 (1), e0169759. doi: 10.1371/journal.pone.0169759.
Lahiff-Jenkins, C. (2014). We invite you to comment: The WSO Stroke Research Committee research recommendations relevant to the WSOmission for stroke treatment, prevention and recovery. World Stroke Organization Blogspot. URL : http://worldstrokeorganization.blogspot.com.au/2014/12/we-invite-you-to-comment-wso-stroke.html.
Winstein, C.J., Stein, J., Arena, R., Bates, B., Cherney, L.R., Cramer, S.C., … & Zorowitz, R.D. (2016). Guidelines for adult stroke rehabilitation and recovery: A guideline for healthcare professionals from the American Heart Association. Am. Stroke Association. Stroke, 47, 98-169.
Akhapkina, V.I., & Akhapkin, R.V. (2013). Identification and evaluation of the neuroleptic activity of phenotropil. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii imeni S.S. Korsakova, 7, 42-46.
Hara, Y. (2015). Brain plasticity and rehabilitation in stroke patients. J. Nippon Med. School, 82 (1), 4-13.
Thomas, L.H., French, B., Coupe, J., McMahon, N., Connell, L., Harrison, J., … & Watkins, C.L. (2017). Repetitive Task Training for Improving Functional Ability After Stroke: A Major Update of a Cochrane Review. Stroke, 48, e102-e103.
Bagir, L.V., Batysheva, T.T., Boyko, A.N., Kostenko, Ye.V., Manevich, T.M., & Matviyevskaya, O.V. (2006). Primeneniye fenotropila pri nalichii ambulatornykh bolnykh v rannem vosstanovlennom periode ishemicheskogo insulta [The using fenotropil in the treatment of outpatients in the early recovery period of ischemic stroke]. Konsilium Medikum – Consilium medikum, 8, 96-101 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).