ДИНАМІКА АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ПЛАЗМИ КРОВІ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА ЗІ СТІЙКОЮ ЕЛЕВАЦІЄЮ СЕГМЕНТА ST НА ТЛІ ЛІКУВАННЯ КВЕРЦЕТИНОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2015.4.5642Анотація
Застосування метаболічних кардіопротекторів (МК) в лікуванні пацієнтів із гострим інфарктом міокарда (ГІМ) зі стійкою елевацією сегмента ST має на меті зниження летальності й поліпшення прогнозу хворих. амінокислотний склад плазми крові (АСП) відбиває стан ендогенних механізмів кардопротекції, регулює процеси фармакодинаміки і фармакокінетики препаратів та може бути корисним в оцінці ефективності МК при ГІМ зі стійкою елевацією сегмента ST.Метою роботи було вивчити можливості оцінки кардіопротекторного ефекту кверцетину за динамікою АСП у хворих на ГІМ зі стійкою елевацією ST.
##submission.downloads##
Опубліковано
2015-12-23
Як цитувати
Яременко, О. Б., Іорданова, Н. Х., & Кучмеровська, Т. М. (2015). ДИНАМІКА АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ПЛАЗМИ КРОВІ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА ЗІ СТІЙКОЮ ЕЛЕВАЦІЄЮ СЕГМЕНТА ST НА ТЛІ ЛІКУВАННЯ КВЕРЦЕТИНОМ. Вісник наукових досліджень, (4). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2015.4.5642
Номер
Розділ
ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).