Неінвазивні методи діагностики меланоми шкіри
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2015.1.4586Анотація
НЕІНВАЗИВНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ МЕЛАНОМИ ШКІРИ - У статті описано методику неінвазивної діагностики з використанням спектрофотометричного аналізу (в програмі “Image- J”) цифрових зображень пігментних пухлин шкіри. Встановлено, що спектрофотометричні дані відображають характерні особливості спектральних графіків червоного, зеленого і синього кольорів для злоякісних і доброякісних пігментних пухлин шкіри. Проведено порівняльне зіставлення з іншими методами діагностики: дерматоскопією, SIA-скопією, дерма- тосонографією та ін. Ці неінвазивні, але контактні методи, не доцільно використовувати в скринінгових програмах. Запропонований спосіб спектрофотометричної діагностики цифрових зображень є неконтактним, неінвазивним і може бути реально використаний як скринінговий тест для пігментних пухлин шкіри в системі телемедичних консультацій.##submission.downloads##
Опубліковано
2015-06-16
Як цитувати
Галайчук, І. Й., Гоцко, О. С., & Жулкевич, І. В. (2015). Неінвазивні методи діагностики меланоми шкіри. Вісник наукових досліджень, (1). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2015.1.4586
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).