ОСОБЛИВОСТІ АНГІОАРХІТЕКТОНІКИ ПЕЧІНКОВИХ ВЕН ЩУРА ТА ЇХ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ПРИ ОТРУЄННІ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ

Автор(и)

  • M.P. Klantsa Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10249

Ключові слова:

ацетилсаліцилова кислота, ацидоз, венозний колектор, печінка

Анотація

Проблема розвитку токсичного ураження печінки в останні роки стає все більш актуальною. Все частіше зустрічається явище медикаментозного (токсичного) гепатиту, що розвивається в результаті прийому разової великої дози препарату чи тривалого вживання як під наглядом лікаря, так і без нього. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) фармакологічної групи, що поряд із протимікробними засобами масово фігурують у призначеннях лікарів у всьому світі. Серед даної групи ацетилсаліцилову кислоту виділяють як одну з найпоширеніших речовин, що буває у складі багатьох препаратів, які можна придбати чи отримати без рецепта.

Мета дослідження – вивчити, описати і проілюструвати особливості просторової організації печінкових вен інтактних статевозрілих щурів та їх реорганізацію при отруєнні ацетилсаліциловою кислотою.

Матеріали і методи. Експерименти проведено на 42 білих лабораторних статевозрілих щурах-самцях: інтрактні (n=6), гостре отруєння (n=6), хронічне отруєння (n=30). Гостре отруєння моделювали одноразовим внутрішньошлунковим введенням ацетилсаліцилової кислоти у дозі 500 мг на 1 кг маси тіла. Хронічну інтоксикацію – щоденним внутрішньошлунковим введенням ацетилсаліцилової кислоти у дозі 150 мг на 1 кг маси тіла. Оцінювали розміри і площу венозного колектора печінки, діаметри основних венозних магістралей (D), довжину їх сегментів між двома сусідніми розгалуженнями (L), діаметрально-довжинні співвідношення (L/D) та величину кутів злиття (φ). Методи дослідження: контрастна рентгенолографія, макроморфометрія. Контрольні терміни дослідження – 1; 3; 7; 14 і 28 діб від початку експерименту.

Результати досліджень та їх обговорення. При моделюванні тяжкого ступеня токсичності у першу добу експерименту гинули усі тварини. При цьому на їх контрастних рентгенангіограмах спостерігали значні зміни ангіоархітектоніки вен печінки. Вони проявлялися вираженим розширенням просвіту вен усіх контрастованих порядків, що візуально підтверджувалося посиленням судинного рисунка за рахунок більш глибокого контрастування дрібних гілок, а також результатами їх кількісного аналізу.

Висновки. Найбільші зміни виникають при гострому отруєнні великими дозами ацетилсаліцилової кислоти. При хронічному отруєнні зміни дещо менш виражені й у своєму перебігу проходять у декілька етапів. Отримані кількісні показники печінкових вен і венозного колектора можуть скласти основу для порівняння і встановлення ступеня змін у печінці щурів при експериментальному моделюванні патологічних процесів.

Посилання

Shen, T., Liu, Y., Shang, J., Xie, Q., Li, J., Yan, M., et al. (2019). Incidence and Etiology of Drug-Induced Liver Injury in Mainland China. Gastroenterology, 156 (8), 2230-2241.e11. DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2019.02.002

Hussaini, S., & Farrington, E. (2013). Idiosyncratic drug-induced liver injury: an update on the 2007 overview. Expert Opinion On Drug Safety, 13 (1), 67-81.

Girre, C., Hispard, E., Palombo, S., N'Guyen, C., & Dally, S. (1993). Increased Metabolism of Acetaminophen in Chronically Alcoholic Patients. Alcoholism: Clinical And Experimental Research, 17 (1), 170-173. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1530-0277.1993.tb00743.x

Palmer, E., Tyacke, R., Sastre, M., Lingford-Hughes, A., Nutt, D., & Ward, R. (2019). Alcohol Hangover: Underlying Biochemical, Inflammatory and Neurochemical Mechanisms. Alcohol And Alcoholism, 54 (3), 196-203. DOI: https://doi.org/10.1093/alcalc/agz016

Bessone, F. (2010). Non-steroidal anti-inflammatory drugs: What is the actual risk of liver damage? World Journal Of Gastroenterology, 16 (45), 5651. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v16.i45.5651

Latthe, P., Latthe, M., Say, L., Gülmezoglu, M., & Khan, K. (2006). WHO systematic review of prevalence of chronic pelvic pain: a neglected reproductive health morbidity. BMC Public Health, 6, 177. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2458-6-177

Lim, K. (2014). Horizontal Liver Cleft: A Rare Anatomic Variant. American Journal Of Case Reports, 15, 401-403. DOI: https://doi.org/10.12659/AJCR.892274

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-29

Як цитувати

Klantsa, M. (2019). ОСОБЛИВОСТІ АНГІОАРХІТЕКТОНІКИ ПЕЧІНКОВИХ ВЕН ЩУРА ТА ЇХ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ПРИ ОТРУЄННІ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ. Вісник наукових досліджень, (2), 95–100. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10249

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ