ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ АРТЕРІЙ ЯЗИКА ПРИ ДЕСКВАМАТИВНОМУ ГЛОСИТІ

Автор(и)

  • M. S. Hnatjuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
  • I. V. Bodnarchuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
  • L. V. Tatarchuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10022

Ключові слова:

язик, десквамативний глосит, артерії

Анотація

Десквамативний глосит нерідко зустрічається у клініці, а його діагностика нелегка. При ньому змінюється структура язика і важливу роль при цьому відіграє його артеріальне русло, яке при вказаній патології досліджено недостатньо.

Мета дослідження – морфометрично вивчити вікові особливості структурної перебудови артерій язика при десквамативному глоситі.

Матеріали і методи. Дослідження проведено на 60 статевозрілих щурах-самцях, яких поділили на 4 групи: перша нараховувала 15 інтактних тварин віком 8 місяців, друга – 15 щурів віком 24 місяці, третя – 15 тварин віком 8 місяців із десквамативним глоситом; четверта – 15 24-місячних щурів із десквамативним глоситом. Евтаназію тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 2 тижні від початку досліду. З язика виготовляли гістологічні мікропрепарати. Проводили морфометрію артерій середнього (51–128 мкм) та дрібного (26–50 мкм) калібрів, при якій вимірювали зовнішній, внутрішній діаметри, товщини медії та адвентиції, висоту ендотеліоцитів, діаметр їх ядер, визначали індекс Керногана, ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах, відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники обробляли статистично.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що артерії дрібного калібру язика при десквамативному глоситі змінювалися у більшому ступені порівняно з артеріями середнього калібру. Внутрішній діаметр артерій дрібного калібру в третій групі щурів зменшився на 8,8 %, а у четвертій групі – на 11,9 % (р<0,001), товщина медії відповідно зросла на 7,8 та 8,2 % (р<0,001), а товщина адвентиції – на 25,6 і 68,1 % (р<0,001). Індекс Керногана артерій дрібного калібру при десквамативному глоситі у спостереженнях третьої групи зменшився на 21,6 %, а у дослідних тварин старшої вікової групи – на 26,7 % (р<0,001). Звуження просвіту даних артерій, потовщення їх стінки, виражене зменшення індексу Керногана свідчили про суттєве зниження пропускної здатності досліджуваних судин та погіршання кровопостачання органа. При десквамативному глоситі висота ендотеліоцитів артерій язика дрібного калібру в тварин третьої групи зменшилася на 4,6 %, а в четвертій групі щурів – на 5,6 % (р<0,01). Діаметри ядер досліджуваних клітин у даних експериментальних умовах майже не змінювалися, проте порушувалися у них ядерно-цитоплазматичні відношення. Так, у третій групі спостережень вказаний морфометричний параметр зріс на 8,9 %, четвертій групі – на 12,6 % (р<0,05). Необхідно зазначити, що зміни ядерно-цитоплазматичних відношень в ендотеліоцитах артерій свідчили про порушення структурного клітинного гомеостазу. В третій групі спостережень відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів із вираженою статистично достовірною різницею (р<0,001) зріс у 6,6 раза, а в четвертій групі – у 7,36 раза (р<0,001). Проведені дослідження та отримані результати свідчать, що десквамативний глосит призводить до вираженої структурної перебудови артерій язика, яка характеризується потовщенням їх стінки, звуженням просвіту, зниженням пропускної здатності, порушенням клітинного структурного гомеостазу та зростанням відносних об’ємів ушкоджених ендотеліоцитів. Більш виражені структурні зміни при десквамативному глоситі виявлені в артеріях дрібного калібру язика та у тварин старшої вікової групи.

Висновки. Десквамативний глосит у лабораторних білих щурів-самців супроводжується вираженою структурною перебудовою артерій язика, яка характеризується потовщенням їх стінки, звуженням просвіту, зниженням пропускної здатності судин, порушенням клітинного структурного гомеостазу, ушкодженням ендотеліоцитів, ендотеліальною дисфункцією, погіршанням кровопостачання органа. Більш виражені структурні зміни при десквамативному глоситі виявлені в артеріях язика дрібного калібру та в дослідних тварин старшої вікової групи.

Посилання

Avtadnilov, G.G. (2002). Osnovy kolichestvennoy patologicheskoy anatomii [Basis of Quantitative Pathological Anatomy]. Moscow: Medicyna [in Russian].

Bratus, V.V. (2003). Оksid аzota kak regulator zashchitnych i gomeostaticheskich reakciy organyzma [Nitric oxide haw regulation protective and gomeostatic reactions of organizm]. Ukr. kard. Zchurnal – Ukr. J. of cardiology, 4, 3-10 [in Russian].

Danilevskyi, M.F., Borysenko, A.V., & Antonenko, M.U. (2010). Zachvoriuvania slyzovoi obolonky porozhnyny rota [Diseases mucosa of mouth]. Kyiv: Medycyna [in Ukrainian].

Lapach, S.N., Gubenko, A.V., & Babich, P.N. (2001). Statistichieskiie metody v medico-biologicheskikh issledovaniyakh Excell [Statistical methods in medicobiological investigations Excell]. Kyiv: Morion [in Ukrainian].

Reznicov, O.H. (2003). Zahalni etychni pryntsypy eksperymentiv na tvarynakh [General ethical principles of experiments on animals]. Endokrynolohiia – Endocrinology, 8, 1, 142-145 [in Ukrainian].

Sorochinnikov, A.G., & Dorosievich, A.Ye. (2007). Gistologichieskaya i mikroskopicheskaya tiekhnika [Histological and microscopic equipments]. Moscow: Meditsyna [in Russian].

Tatarchuk, L.V., & Hnatjuk, M.S. (2018). Morphometrychnyi analiz osoblyvostei strukturnoi perestroiky arterii klubovoi kyshky pry postresekciinii portalnii hypertenzii [Morphometrical analisis pecualiarities structural reconstruction arteries of jleum at postresection portal hypertension]. Zdobutky klinichnoj ta eksperymentalnoj medicyny – Reaches clinical and experimental of medicine, 2, 116-121 [in Ukrainian].

Shormanov, S.V., & Kulikov, S.V. (2010). Gistologichieskiye i ultrastrukturnyye izmienieniya piechieni pri ekspierimentalnom stenozie liegochnogo stvola na stadia dekompensatsyi [Histological and ultrastructural changers at experimental stenosis of pulmonary trunk at insuficsence]. Mofrologiya – Morphology, 3, 46-50 [in Russian].

Madamandechi, N.R., Vendrov, A., & Runge, M.R. (2015). Oxidative stress and vascular disease. Arteriosclerosis. Thrombosis. Vascular Biology, 25, 29-38.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-16

Як цитувати

Hnatjuk, M. S., Bodnarchuk, I. V., & Tatarchuk, L. V. (2019). ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ АРТЕРІЙ ЯЗИКА ПРИ ДЕСКВАМАТИВНОМУ ГЛОСИТІ. Вісник наукових досліджень, (2), 85–89. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10022

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ