ОСОБЛИВОСТІ АНГІОАРХІТЕКТОНІКИ ШЛУНКА щУРІВ У НОРМІ

Abstract

  Експерименти  проведено  на  12-ти  інтактних  білих лабораторних щурах. Для гістологічного дослідження забирали шматочки тканин із різних відділів шлунка. Морфометричну оцінку інтраорганних судин здійснювали за допомогою окуляр-мікрометра МОВ-1-15× шляхом визначення величини зовнішнього (d) і внутрішнього (d₁) діаметрів, товщини м’язової оболонки. Оцінку функціонального стану судин проводили шляхом вирахування індексу Вогенворта. Просторову організацію кровоносного русла вивчали на контрастних рентгенангіограмах. Джерелом кровопостачання шлунка є непарна черевна артерія, яка відходить від аорти відразу під ніжками діафрагми. Від черевної артерії відгалужується ліва шлункова артерія, яка, повертаючи до кардіального отвору, розділяється на дві гілки, що ідуть до обох поверхонь шлунка. Водночас, у шлунку щурів не контуруються шлунково-сальникові артерії по його великій кривизні. При кількісній оцінці рентгенангіограм було встановлено, що діаметр лівої шлункової артерії складав (0,81±0,01) мм, зменшуючись поступово у міру галуження судин. Щодо ступеня симетрії H2, то він, навпаки, наростав із кожним порядком галуження, причому його приріст із кожною наступною біфуркацією сягав 16–19 %, наростав також коефіцієнт галуження k. При обчисленні коефіцієнта звивистості було отримано наступні дані в судинах різної генерації: у галуженнях першого порядку Δt = 6,67±1,05, у галуженнях другого порядку Δt = 7,50±1,71 і у галуженнях третього порядку Δt = 10,83±1,54. результати проведених морфометричних досліджень артеріального русла шлунка інтактних щурів дозволили встановити зменшення діаметра просвіту і товщини середньої оболонки з векторним спрямуванням від магістральних судин до капілярів. разом з тим, індекс Вогенворта мав протилежну спрямованість,  тобто  із  зменшенням  калібру  судин  величина даного  показника  наростала,  що  може  бути  відображенням функціонального  стану  і  функціональної  активності  різних  за калібром судин. Тобто іншими словами, із зменшенням калібру артерій зростає їх вазомоторний потенціал. Причому градієнт зниження рівня індексу Вогенворта від попереднього порядку до наступного складав 20–23 %.