Особливості перебігу післяопераційного періоду в пацієнтів після лапароскопічних та ретроперитонеоскопічних операційних втручань при лікуванні об’ємних утворень у нирках, каменів проксимального відділу сечоводу

Abstract

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ В ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ЛАПАРОСКОПІЧНИХТА РЕТРОПЕРИТОНЕОСКОПІЧНИХ ОПЕРАЦІЙНИХ ВТРУЧАНЬ ПРИ ЛІКУВАННІ ОБ’ЄМНИХ УТВОРЕНЬ У НИРКАХ, КАМЕНІВ ПРОКСИМАЛЬНОГО ВІДДІЛУ СЕЧОВОДА - За данимим літератури, переваги ендовідеохі- рургічних операційних втручань, порівняно з відкритими операціями, особливо помітні у зменшенні загальної хірургічної агресії операційних втручань. Для проведення аналізу перебігу післяопеаційного періоду в пацієнтів після ендовідеохірургіч- них та відкритих операційних втручань ми вивчали результати лікування у 326 пацієнтів. З них 232 пацієнти, яких прооперовано з використанням лапароскопічних та ретроперитонеоско- пічних методик, та 94 пацієнти прооперовано класичними відкритими операціями. Для порівняння вивчали зміни в загальному стані пацієнта, які оцінювали за бальною шкалою, інтенсивність та тривалість післяопераційного болю, показники ге- модинаміки в ранньому післяопераційному періоді та показники гемограми. Загальний стан пацієнтів за бальною шкалою перед операцією був однаковим в обох групах (основна та контрольна групи відповідно 1,03±0,02 та 1,02+0,01 (р>0,05). У 1-шу добу після операції його було оцінено у пацієнтів основної групи в (1,67+0,08) бала проти (2,47+0,10) (р<0,05) в контрольній, на 2-гу добу - відповідно (1,29+0,07) проти (2,01+0,06) (р<0,05). Загальна динаміка зміни цього показника засвідчує найбільшу тяжкість на 2-гу добу після втручання та його вирівнювання до 7 доби. Інтенсивність больового синдрому через добу після операції зростала до максимуму. Спостерігалася різниця між самопочуттям пацієнтів основної та контрольної груп - через добу після операції інтенсивність болю відповідно була (1,41+0,09) бала проти (2,85+0,06) бала (р<0,05). Аналіз показників гемодинаміки у післяопераційному періоді вказує на наявність корелятивних зв’язків середньої сили між частотою серцевих скорочень та загальним станом хворого (г=0,62, р<0,05), з розміром операційної рани (г=0,60, р<0,05), інтенсивністю больового синдрому (г=0,52, р<0,05), загальною крововтратою підчас операції (г=0,37, р<0,05). Зміни з боку артеріального тиску корелюють з тривалістю та травма- тичністю операції (г=0,56, р<0,05), а також з величиною крововтрати (г=0,38, р<0,05). Загальна тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі в контрольній групі склала 12,9+0,46 (з коливаннями від 8 до 21 діб), разом з тим, як в основній групі вона була вірогідно коротшою і склала 8,4+0,32 (з коливаннями від 4 до 22 діб) (р<0,05), післяопераційний ліжко-день відповідно 10,7 та 6,8 дня. Таким чином, було відмічено скорочення ліжко-дня на 4,5 доби.