МОРФОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОСЛІДУ В ЖІНОК ІЗ ПЕРЕДЧАСНИМИ ПОЛОГАМИ

Автор(и)

  • V. O. Sitnikova Одеський Національний Медичний Університет
  • О. M. Nadvorna Одеський національний медичний університет
  • О. V. Kashiyan Одеський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10272

Ключові слова:

пологи до терміну, СЗВУР плода, роды до срока

Анотація

Невиношування вагітності належить до числа найактуальніших проблем у сучасний медицині. Цим терміном визначають народження дитини в терміні гестації менше ніж 37 повних тижнів, що є другою за розповсюдженням причиною (після уроджених аномалій) неонатальної смертності. Найвищий відсоток захворюваності й смертності припадає на дітей, які народилися у терміні гестації менше 32 тижнів, хоча частка цих новонародженних складає 16 % від усіх недоношених новонароджених. Передчасні пологи – поліетіологічна проблема, що залежить від багатьох факторів. Однією з провідних проблем є формування плацентарної дисфункції, яка проявляється морфофункціональними змінами в плаценті, що пов’язані з порушенням матково-планцентарного кровообігу.

Мета дослідження – вивчити особливості гістологічного стану плаценти у жінок з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом та пологами до терміну, діти яких при народженні мали різну оцінку за шкалою Апгар.

Матеріали і методи. У зв’язку зі збільшенням передчасних пологів у КЗ “Пологовий будинок № 5” під спостереженням перебувало 19 жінок з вересня до грудня 2018 р. Вивчено особливості їх місць проживання, акушерсько-гінекологічного та сімейного анамнезів, перебігу даної вагітності та пологів. Проаналізовано результати ультразвукових обстежень дітей та отримано антропометричні дані новонароджених, надано оцінку за шкалою Апгар та проведено гістологічний аналіз послідів народжених дітей. Для клінічної оцінки виявлення особливостей перебігу вагітностей, пологів та послідів у жінок різних вікових груп поділили на дві групи: до 35 років – 12 жінок (перша група) та після 35 років – 7 жінок (друга група). Середній вік обстежених жінок становив 31,3 року. Статистичну обробку даних проведено з використанням кутового критерію перетворення Фішера. Показник ступеня вірогідності (р) між двома порівнювальними величинами вважали достовірним при значеннях р<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. Старші за віком жінки, які проживали в екологічно сприятливих районах Одеської області й перебували в шлюбі та яким застосовували допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), мали одноплідну вагітність, порівняно з жінками першої групи, котрі жили в центральній частині міста з гіршими екохарактеристиками, перебували в незаконному шлюбі й при цьому частіше мали багатоплідну вагітність за допомогою ДРТ, у них були гірші перинатальні показники. Вагітності, індуковані за допомогою ДРТ, спостерігали частіше у жінок другої групи. При цьому новонароджені діти від жінок із другої групи мали кращі показники за шкалою Апгар і не мали синдрому внутрішньоутробної затримки, порівняно з новонародженими у жінок першої групи. Ознаки дисфункції плаценти при цьому спостерігали як у жінок першої, так і другої груп.

Висновки. Кращі показники життєдіяльності за шкалою Апгар і відсутність ознак внутрішньоутробної затримки розвитку плода були виявлені у дітей від жінок старшої вікової групи. Це може бути пов'язано з кращими умовами проживання, більш стабільним соціальним статусом і кращою преконцептуальною підговтовкою даної вікової групи.

Біографії авторів

V. O. Sitnikova, Одеський Національний Медичний Університет

Ситнікова Варвара Олександрівна, д.мед.н., професор, завідувачка кафедрою патологічної анатомії ОНМедУ

О. M. Nadvorna, Одеський національний медичний університет

Надворна Ольга Миколаївна, к.мед.н, доцент кафедри акушерства і гінекології №2 ОНМедУ

О. V. Kashiyan, Одеський національний медичний університет

Кашиян Олександра Вікторівна, лікар-інтерн, ассистент кафедри патологічної анатомії ОНМедУ

Посилання

Винай Кумар, Абуль К.Аббас, Нельсон Фаусто, Джон К.Астер, Основи патології захворювань по Робінсу та Котрану, 2014, том І, глави 1 – 10, 549 стр.

Воскресенский С.Л. Оценка состояния плода. Кардиотокография. Допплерометрия. Биофизический профиль: Учеб.пособие. – Мн.: Книжный Дом, 2004. – 304 с.

Гулькевич Ю.В, Макавєєва М.Ю., Нікіфоров Б.І. Патологія посліду людини та її вплив на плід,1968. - 230 стр.

Колобов А.В., Цинзерлинг В.А., Смірнова Є.А., Рощупкіна І.А., Плацента людини. Морфофункціональні основи,2011. – 78 c.

Мілованов А.П. Патологія системи мать-плацента-плід.- М. : Медицина, 1999. – 448 с.

Школьна І.І., Маркевич В.Є., Морфологія, 2017 р.

DeCherney A. H. Current Obstetric & Gynecologic Diagnosis & Treatment. 9th Edition / A. H. DeCherney, L. Nathan. – 2008. – P. 187–222.

Benton, S. J., McCowan, L. M., Heazell, A. E. P., Grynspan, D., Hutcheon, J. A., Senger, C., … von Dadelszen, P. (2016). Placental growth factor as a marker of fetal growth restriction caused by placental dysfunction. Placenta. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2016.03.010

Benton, S., Yockell-Lelièvre, J., Grynspan, D., Magee, L., Hu, Y., Gruslin, A., & von Dadelszen, P. (2014). Low maternal placental growth factor is associated with abnormal placental morphology in fetuses with suspected intrauterine growth restriction. Placenta. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2014.06.143

Blaas, H.-G. K. (2014). Detection of structural abnormalities in the first trimester using ultrasound. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology, 28(3), 341–353. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2013.11.004

Caniuguir, A., Krause, B. J., Hernandez, C., Uauy, R., & Casanello, P. (2016). Markers of early endothelial dysfunction in intrauterine growth restriction-derived human umbilical vein endothelial cells revealed by 2D-DIGE and mass spectrometry analyses. Placenta. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2016.02.016

Chen, F., Wang, T., Feng, C., Lin, G., Zhu, Y., Wu, G., … Wang, J. (2015). Proteome differences in placenta and endometrium between normal and intrauterine growth restricted pig fetuses. PLoS ONE. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0142396

Galan, H. L. (2015). Fetal Growth Restriction. In Protocols for High-Risk Pregnancies: An Evidence-Based Approach: Sixth Edition. https://doi.org/10.1002/9781119001256.ch40

Gremlich, S., Damnon, F., Reymondin, D., Braissant, O., Schittny, J. C., Baud, D., … Roth-Kleiner, M. (2014). The long non-coding RNA NEAT1 is increased in IUGR placentas, leading to potential new hypotheses of IUGR origin/development. Placenta. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2013.11.003

Grigsby, P. L. (2016). Animal Models to Study Placental Development and Function throughout Normal and Dysfunctional Human Pregnancy. Seminars in Reproductive Medicine. https://doi.org/10.1055/s-0035-1570031

Gui, J., Rohrbach, A., Borns, K., Hillemanns, P., Feng, L., Hubel, C. A., & Von Versen-Höynck, F. (2015). Vitamin D rescues dysfunction of fetal endothelial colony forming cells from individuals with gestational diabetes. Placenta. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2015.01.195

Khalil, A., & Nicolaides, K. H. (2013). How to record uterine artery Doppler in the first trimester. Ultrasound in Obstetrics and Gynecology. https://doi.org/10.1002/uog.12366

Krause, B. J., Carrasco-Wong, I., Caniuguir, A., Carvajal, J., Farías, M., & Casanello, P. (2013). Endothelial eNOS/arginase imbalance contributes to vascular dysfunction in IUGR umbilical and placental vessels. Placenta. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2012.09.015

Martín-Estal, I., De La Garza, R. G., & Castilla-Cortázar, I. (2016). Intrauterine growth retardation (IUGR) as a novel condition of insulin-like growth factor-1 (IGF-1) deficiency. Reviews of Physiology, Biochemistry and Pharmacology. https://doi.org/10.1007/112_2015_5001

Nicolaides, K. H., Wright, D., Poon, L. C., Syngelaki, A., & Gil, M. M. (2013). First-trimester contingent screening for trisomy 21 by biomarkers and maternal blood cell-free DNA testing. Ultrasound in Obstetrics and Gynecology, 42(1), 41–50. https://doi.org/10.1002/uog.12511

Pereira, R. D., De Long, N. E., Wang, R. C., Yazdi, F. T., Holloway, A. C., & Raha, S. (2015). Angiogenesis in the Placenta: The Role of Reactive Oxygen Species Signaling. BioMed Research International. https://doi.org/10.1155/2015/814543

Rodgers, S. K., Chang, C., DeBardeleben, J. T., & Horrow, M. M. (2015). Normal and Abnormal US Findings in Early First-Trimester Pregnancy: Review of the Society of Radiologists in Ultrasound 2012 Consensus Panel Recommendations. RadioGraphics, 35(7), 2135–2148. https://doi.org/10.1148/rg.2015150092

Sathyanarayana, S., Grady, R., Barrett, E. S., Redmon, B., Nguyen, R. H. N., Barthold, J. S., … Swan, S. H. (2016). First trimester phthalate exposure and male newborn genital anomalies. Environmental Research, 151, 777–782. https://doi.org/10.1016/j.envres.2016.07.043

Schneider, D., Hernández, C., Farías, M., Uauy, R., Krause, B. J., & Casanello, P. (2015). Oxidative stress as common trait of endothelial dysfunction in chorionic arteries from fetuses with IUGR and LGA. Placenta. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2015.02.003

Winterhager, E., & Gellhaus, A. (2017). Transplacental nutrient transport mechanisms of intrauterine growth restriction in rodent models and humans. Frontiers in Physiology. https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00951

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-04

Як цитувати

Sitnikova, V. O., Nadvorna О. M., & Kashiyan О. V. (2019). МОРФОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОСЛІДУ В ЖІНОК ІЗ ПЕРЕДЧАСНИМИ ПОЛОГАМИ. Вісник наукових досліджень, (2), 58–61. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10272

Номер

Розділ

АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ