ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЕКЗОГЕННОГО МЕЛАТОНІНУ ПРИ БЕЗПЛІДДІ ТРУБНОГО ПОХОДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.9956Ключові слова:
трубно-перитонеальне безпліддя, мелатонін, лікування безпліддя, антиоксидантна терапіяАнотація
Трубно-перитонеальне безпліддя є поширеним фактором жіночого безпліддя, що супроводжується розвитком окиснювального стресу в тканинах репродуктивного тракту. Мелатонін – потужний нейтралізатор вільних радикалів, тому використання екзогенного мелатоніну в якості антиоксидантної терапії при даному безплідді є досить обґрунтованим.
Мета дослідження – визначити ефективність антиоксидантної терапії екзогенним мелатоніном при безплідді трубного походження.
Матеріали і методи. В дослідженні взяли участь 65 жінок із трубно-перитонеальним безпліддям, які лікувалися за методами допоміжних репродуктивних технологій. Залежно від бажання жінки отримувати різне лікування, їх поділили на 2 групи. До першої групи увійшли 33 пацієнтки, які отримували екзогенний мелатонін, до другої – 32 жінки, які лікувалися за стандартною схемою. Групу контролю склали 35 практично здорових фертильних жінок із реалізованою репродуктивною функцією. Усім пацієнткам було визначено рівень ендогенного мелатоніну, окиснювальну модифікацію білка (ОМБ), вміст ТБК-активних продуктів, активність ензимів супероксиддисмутази (СОД) та каталази, рівень фрагментованої ДНК (ф-ДНК).
Результати досліджень та їх обговорення. Визначення ендогенного мелатоніну в сироватці крові показало статистично нижчий рівень гормону в жінок із безпліддям порівняно з групою контролю. Після отримання мелатоніну протягом трьох місяців рівень пероксидації ліпідів та окиснювальної модифікації білків знизився, а активність антиоксидантів СОД і каталази підвищився як в ендометрії, так і у фолікулярній рідині. Кореляційний аналіз між показниками про/антиоксидантної системи, рівнем ф-ДНК в ендометрії та фолікулярній рідині жінок із трубно-перитонеальним безпліддям показав суттєвий вплив екзогенного мелатоніну на нормалізацію вільнорадикального процесу, що підтверджує його позитивну роль у регуляції окиснювального стресу (безпосередньо або опосередковано) та апоптозу.
Висновки. Антиоксидантна терапія екзогенним мелатоніном протягом трьох місяців є ефективною: відбувається достатня активація ендогенних механізмів антиоксидантного захисту для зниження вмісту вільних радикалів та нормалізації процесів апоптозу в репродуктивному тракті жінок.
Посилання
Claustrat, B., & Leston, J. (2015). Melatonin: Physiological effects in humans. Neurochirurgie, 61(2-3), 77-84.
Nayki, C., Nayki, U., Gunay, M., Kulhan, M., Çankaya, M., Humeyra Taskın Kafa, A., & Balci, G. (2017). Oxidative and antioxidative status in the endometrium of patients with benign gynecological disorders. J. Gynecol. Obstet. Hum. Reprod, 46 (3), 243-247.
Orlova, V.V. (2018). Vyvchennia stanu pro/antyoksydantnoi systemy v reproduktyvnomu trakti zhinok z trubno-perytonealnym bezpliddiam [Oxidative stress biomarkers in reproductive tract of women with tuboperitoneal infertility]. Medycyna sohodni i zavtra – Medicine today and tomorrow, 1 (78), 72 [in Ukrainian].
Dubinina, E., Burmistrov, S., Xodov, D., & Porotov, I. (1995). Okislitelnaya modifikatsiya belkov syvorotki krovi cheloveka, metod yeye opredeleniya [Oxidative modification of human serum protein, method of its determination]. Voprosy meditsinskoy khimii – Questions of Medical Chemistry, 1 (41), 24-26 [in Russian].
Orekhovіch, V.N. (1977). Modern methods in biochemistry [Modern methods in biochemistry]. Moskov: Medicina, 66-68 [in Russian].
Chevary, S., Chaba, Y., & Sekej, J. (1985). Rol superoksiddismutazy v okislitelnykh protsessakh kletki i metod opredeleniya yeye v biologicheskikh materialakh [The role of superoxide dismutase in the oxidative processes of the cell and the method for its determination in biological materials]. Labor. Delo – Labor. matter, 11, 678-681 [in Russian].
Koroliuk, M.A., Ivanova, L.I., Majorova, I.G., Tokarev, V.E. (1988). Metod opredeleniya aktivnosti katalazy [Method for determining of catalase activity]. Labor. Delo – Labor. matter, 1, 16-18 [in Russian].
Burton, K. (1956). A study of the conditions and mechanism of the diphenylamine reaction for the colorimetric estimation of deoxyribonucleic acid. Biochem. 62, 315-323.
Barberino, R.S., Menezes, V.G., Ribeiro, A.E.A.S., Palheta, R.C.Jr., Jiang, X., Smitz, J.E.J., & Matos, M.H.T. (2017). Melatonin protects against cisplatin-induced ovarian damage in mice via the MT1 receptor and antioxidant activity. Biol Reprod., 96 (6), 1244-1255.
Sinha, K., Das, J., Pal, P.B., & Sil, P.C. (2013). Oxidative stress: the mitochondria-dependent and mitochondria-independent pathways of apoptosis. Archives of Toxicology, 87 (7), 1157-1180.
Solovjova, N.V. (2015). Antyoksydantna aktyvnist melatoninu i hlutationu na osnovi porivnialnoho analizu rezultativ kvantovokhimichnykh ta elektrokhimichnykh doslidzhen [Antioxidant activity of melatonin and glutathione based on comparative analysis of the results of quantum chemical and electrochemical studies]. Visnyk VDNZU “Ukrayinska medychna stomatolohichna akademiia” – Bulletin HSEEU “Academy of Medical Dentistry of Ukraine”, (49), 190-194 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).