ДЕЯКІ ПРЕДИКТОРИ ВИРАЖЕННЯ ПСИХОПАТОЛОГІЧНОЇ СИМПТОМАТИКИ ПРИ ПАРАНОЇДНІЙ ШИЗОФРЕНІЇ

  • S. V. Chernachuk Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
  • O. Buzdyhan Вінницька обласна психоневрологічна лікарня імені акад. О. І. Ющенка
  • S. I. Shkrobot ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського"
Ключові слова: параноїдна шизофренія, вегетативна нервова система

Анотація

У статті проаналізовано особливості психопатологічної симптоматики параноїдної шизофренії з урахуванням функціонального стану вегетативної нервової системи (ВНС).

Мета дослідження – вивчити особливості психопатологічної симптоматики у хворих на параноїдну шизофренію з урахуванням функціонального стану вегетативної нервової системи.

Матеріали і методи. Проведено клініко-психопатологічне обстеження 144 чоловіків, хворих на параноїдну шизофренію, з використанням шкали PANSS, опитувальника А. М. Вейна і дослідження варіабельності серцевого ритму.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що хворим на параноїдну шизофренію притаманні ознаки відносної симпатикотонії (45,1%) та парасимпатикотонії (41,7 %) при значно менших проявах ейтонії (13,2 %). Встановлено, що пацієнтам з ознаками симпатикотонії характерна в цілому більш виражена психопатологічна симптоматика ((115,03±11,71) бала) порівняно з хворими з ознаками парасимпатикотонії ((99,08±11,13) бала)) та ейтонії ((89,74±15,00) бала) (р<0,01). Найбільше ця тенденція виражена для продуктивної симптоматики (відповідно (30,62±2,94) бала, (21,60±3,64) бала та (21,63±2,61) бала, р<0,01) і загальної симптоматики (відповідно (56,86±6,17) бала, (45,58±7,18) бала та (51,27±6,03) бала, р<0,01), а найменше – для негативної симптоматики (відповідно (27,55±6,27) бала, (22,53±8,02) бала та (26,22±6,28) бала), і виявляється також при аналізі окремих симптомів, що входять до складу позитивного, негативного та загального кластера психопатологічної симптоматики шизофренії. У хворих з ознаками симпатикотонії більшим є також вираження порушень мислення (відповідно (13,02±3,03) бала, (8,83±2,10) бала та (8,47±1,93) бала, р<0,01), збудження ((10,91±1,84) бала, (8,83±1,88) бала та (8,68±1,60) бала, р<0,01)) та параноїдної поведінки ((13,78±1,87) бала, (10,12±2,87) бала та (9,68±2,45) бала, р<0,01)). При цьому відмінності у вираженні психопатологічної симптоматики між пацієнтами з парасимпатикотонією і ейтонією є меншими, ніж між хворими з симпатикотонією та інших груп. Водночас, закономірності щодо зв’язків різної психопатологічної симптоматики та функціонального стану вегетативної нервової системи (ВНС) при параноїдній шизофренії є складними і неоднозначними. Встановлено наявність значущих зворотних кореляційних зв’язків між показником LF/HF варіабельності серцевого ритму та показниками вираження продуктивної психопатологічної симптоматики (rS=-0,749), параноїдної поведінки (rS=-0,706), порушень мислення (rS=-0,698), збудження (rS=-0,644), загальної тяжкості психопатологічної симптоматики (rS=-0,614), загальної симптоматики шизофренії (rS=-0,440) та тяжкості негативної симптоматики (rS=-0,145).

Висновки. Виявлені закономірності свідчать про наявність зв’язку між вираженням психопатологічної симптоматики параноїдної шизофренії та показниками функціонального стану ВНС.

Біографія автора

O. Buzdyhan, Вінницька обласна психоневрологічна лікарня імені акад. О. І. Ющенка

Черначук Світлана Василівна, асистент кафедри психіатрії, наркології та психотерапії з курсом післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

E-mail: svchernachuk@gmail.com

Тел.: + 38 (098) 953 83 27

Посилання

WHO. (2018). Schizophrenia: Key Facts. World Health Organization: Geneve, 2-4.

Klarer, M., Krieger, P., Richetto, J., Weber-Stadlbauer, U., Gunther, L., Winter, C., Arnold, M., … & Meyer, U. (2018). Abdominal Vagal Afferents Modulate the Brain Transcriptome and Behaviors Relevant to Schizophrenia. The Journal of Neuroscience, 38 (7), 1634-1634.

Hattori, S., Suda, A., Kishida, I., Miyauchi, M., Shiraishi, Y., Fujibayashi, M., Tsujita, N., … & Hirayasu, Y. (2018). Association between dysfunction of autonomic nervous system activity and mortality in schizophrenia. Comprehensive Psychiatry, 86, 119-122.

Hattori, S., Suda, A., Kishida, I., Miyauchi, M., Shiraishi, Y., Fujibayashi, M., … & Hirayasu, Y. (2018). Effects of ABCB1 gene polymorphisms on autonomic nervous system activity during atypical antipsychotic treatment in schizophrenia. BMC Psychiatry, 18, 231.

Suda, A., Hattori, S., Kishida, I., Miyauchi, M., Shiraishi, Y., Fujibayashi, M., … & Hirayasu, Y. (2018). Effects of long-acting injectable antipsychotics versus oral antipsychotics on autonomic nervous system activity in schizophrenic patients. Neuropsychiatr Dis Treat, 14, 2361-2366.

Clamor, A., Lincoln, T.M., Thayer, J.F., & Koenig, J. (2016). Resting vagal activity in schizophrenia: Meta-analysis of heart rate variability as a potential endophenotypes. The British Journal of Psychiatry, 208 (1), 9-16.

Funayama, М., Takata, T., Koreki, A., Ogino, S., & Mimura, M. (2018). Catatonic Stupor in Schizophrenic Disorders and Subsequent Medical Complications and Mortality. Psychosomatic Medicine, 80 (4), 370-376.

Vein, A.M. (2003). Vegetativnye rasstrojstva: klinika, diagnostika i lechenie [Vegetative disorders: clinic, diagnostic and treatment]. Moscow: Medical Information Agency, p. 752 [in Russian].

Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology, Heart Rate Variability: standarts of measurement, physiological interpretation, and clinical use. (1996). Circulation, 93, 1043–1065.

Kay, S.R. (1991). Positive and negative syndromes in schizophrenia: assessment and research. NY: Brunner/Mazel, p. 216.

Опубліковано
2019-04-10
Як цитувати
Chernachuk, S. V., Buzdyhan, O., & Shkrobot, S. I. (2019). ДЕЯКІ ПРЕДИКТОРИ ВИРАЖЕННЯ ПСИХОПАТОЛОГІЧНОЇ СИМПТОМАТИКИ ПРИ ПАРАНОЇДНІЙ ШИЗОФРЕНІЇ. Вісник наукових досліджень, (1), 84-88. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.9938
Номер
Розділ
НЕВРОЛОГІЯ ТА ПСИХІАТРІЯ