СТАН ФАГОЦИТОЗУ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ПРИ АДРЕНАЛІНОВІЙ МІОКАРДІОПАТІЇ

  • A. B. Bojkiv ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • O. V. Avdeev ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
Ключові слова: адреналінова міокардіопатія, нормергічний, гіпоергічний, гіперергічний перебіг запальної реакції

Анотація

Враховуючи високу поширеність серцево-судинних захворювань у світі, проведені раніше дослідження особливостей метаболізму та структури міокарда при ушкодженні його адреналіном недостатньо розкривають стан імунних реакцій, зокрема роль фагоцитів у розвитку адренергічного ушкодження міокарда при зміні реактивності організму.

Мета дослідження – вивчити стан фагоцитозу при розвитку адреналінової міокардіопатії (АМП) у тварин із різним типом запальної реакції.

Матеріали і методи. Досліди проведено на 60 білих нелінійних щурах-самцях масою 180–200 г, яких поділили на три групи: перша група – 18 білих щурів з адреналіновою міокардіопатією; друга група – 18 білих тварин, у яких адреналінову міокардіо­патію викликали на тлі гіпоергічної запальної реакції; третя група – 18 білих щурів, у яких адреналінову міокардіопатію викликали на тлі гіперергічної запальної реакції. Фагоцитарну активність лейкоцитів визначали за двома показниками: відсотком фагоцитуючих лейкоцитів і фагоцитарним числом.

Результати досліджень та їх обговорення. За нормергічного перебігу запальної реакції фагоцитарне число достовірно зменшувалося лише на 24 год розвитку адреналінової міокардіопатії із відновленням на 7 добу. За гіперергічного перебігу запальної реакції депресія активності фагоцитів, яка виникала вже на 1 год розвитку адреналінової міокардіопатії, дещо зменшувалася на 24 год, а на 7 добу активність лейкоцитів відновлювалася.

Висновки. При усіх типах запальної реакції організму фагоцитарна активність лейкоцитів при розвитку адреналінової міокардіопатії пригнічується, про що свідчило зменшення фагоцитарного числа. Інтенсивність таких змін є найсуттєвішою при гіпоергічному перебігу запальної реакції. За показником відсотка фагоцитучих лейкоцитів відбувалося його зменшення від показника інтактних тварин у всі терміни спостережень.

Біографії авторів

A. B. Bojkiv, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”

Доцент кафедри отртопедичної стоматології

O. V. Avdeev, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”

Завідувач кафедри дитячої стоматології

Посилання

Internet resource. Retrieved from: http://www.who.int/cardiovascular_diseases.

Terenda, N.O. (2015). Smertnist vid sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan yak derzhavna problema [Mortality from cardiovascular diseases as a state problem]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of scientific researches, (4), 11-13 [in Ukrainian].

Boykiv, A.B. (2012). Stan membrano-ruinivnykh protsesiv u krovi shchuriv z riznym typom zapalnoi reaktsii pislia vvedennia kardiotoksychnoi dozy adrenalinu [State of membrane-destructive processes in the blood of rats with different types of inflammatory reaction after administration of the cardiotoxic dose of adrenaline]. Ukrayinskyi medychnyi almanakh – Ukrainian Medical Almanac, (15), 5 (dodatok), 38-39 [in Ukrainian].

Boykiv, A.B. (2008). Ultrastrukturni zminy miokarda shchuriv pry hipoerhichnomu ta hipererhichnomu perebihu adrenalinovoi miokardiopatii v eksperymenti [Ultrastructural changes in myocardial rats in gipoergic and hyperergic epinephrine myocardiopathy in the experiment]. Svit medytsyny i biolohii – World of Medicine and Biology, (2), р II, 15-20 [in Ukrainian].

Markova, Ye.A., & Misula, I.R. (1992). Pokazately sostoyanyya perekysnoho okyslenyya lypydov v serdechnoy myshtse vzroslykh y starykh zhyvotnykh pry razvytyy adrenalynovoy myokardyodystrofyy [Indicators of lipid peroxidation in the heart muscle of adults and old animals during the development of adrenaline myocardiodystrophy]. Problemy stareniya i dolgoletiya – Problems of aging and longevity, (1), 14-16 [in Russian].

Mysula, I.R., & Vayda, O.V. (2003). Zahoiennia kuksy bronkha pislia pulmonektomii u tvaryn z riznoiu reaktyvnistiu [Harvesting of bronchus kukes after pulmonectomy in animals with different reactivity]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of clinical and experimental medicine, (1), 147 [in Ukrainian].

Kuznetsova, L.V., Babadzhan, V.D., Kharchenko, N.V., Prylutskyi, O.S., Harnyk, T.P., Piletskyi, A.M., & Mashenska, T.V. (2013). Imunolohiya: pidruchnyk [Immunology: textbook]. In Kuznetsova, L.V., Babadzhan, V.D., & Kharchenko, N.V. (Eds.). Vinnitsa : TOV «Merkiuri Podillia», (p. 86-88) [in Ukrainian].

Опубліковано
2018-11-16
Номер
Розділ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ