ОСОБЛИВОСТІ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПЕРЕБУДОВИ КРОВОНОСНИХ СУДИН НИРОК ЗА УМОВ ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ

  • I. E. Herasymiuk ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • A. H. Korytskyy ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
Ключові слова: ацетилсаліцилова кислота, нирки, артерії, вени

Анотація

Як відомо, нирки відіграють в організмі важливу дезінтоксикаційну роль. Усі отруйні речовини, що потрапляють в організм, виводяться з нього в основному трьома шляхами: фільтрацією, екскрецією та секрецією. Однією із таких речовин є ацетилсаліцилова кислота. Її токсична дія у великих дозах і при помилковому застосуванні може спричиняти важкі отруєння, нерідко з летальними наслідками. Тим більше, що поширеність аспіриновмісних знеболювальних продуктів, які наявні майже у кожному домогосподарстві, робить їх загальндоступними джерелами ненавмисного та суїцидального прийому. Зокрема, використання саліцилатів продовжує бути досить частою причиною отруєння у дітей і підлітків.

Мета дослідження – установити особливості морфофункціональної перебудови кровоносних судин нирок за умов гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою тяжкого ступеня та їх кількісна характеристика.

Матеріали і методи. Експерименти проведено на 24 білих лабораторних статевозрілих щурах-самцях. З них 12 тварин склали контрольну групу, іншим 12 тваринам одноразово внутрішньошлунково вводили ацетилсаліцилову кислоту з розрахунку 500 мг на 1 кг маси тіла для моделювання тяжкого ступеня токсичності. Дослідження проводили з використанням ін’єкційних, рентгенангіографічних, гістологічних, морфометричних і статистичних методик.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що при тяжкому ступені гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою у нирках виникають виражені морфофункціональні ознаки розладів органного кровообігу, що проявляються значним застійним венозним повнокровʼям. У відповідь на це артеріальний відділ кровоносного русла рефлекторно реагує підвищенням тонусу міжчасточкових артерій та артеріол зі зменшенням їх пропускної здатності, що може бути захисною реакцією для попередження гемодинамічного перевантаження гемомікроциркуляторної ланки й у науковій літературі описують як рефлекс Китаєва. При цьому одночасно спостерігають компенсаторне розширення просвіту зі збільшенням ємності дугових і міжчасткових артерій. Виявлені судинні реакції можуть бути причиною розвитку функціональних і дистрофічних змін у структурних компонентах паренхіми органа як морфологічного підґрунтя ниркової недостатності, що цілком узгоджується із сучасними уявленнями про механізми розвитку органної дисфункції.

Висновки. При тяжкому ступені гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою у нирках щурів виникають виражені морфофункціональні ознаки розладів органного кровообігу, які полягають у застійному венозному повнокров’ї, рефлекторному підвищенні тонусу міжчасточкових артерій та артеріол і компенсаторному розширенні просвіту дугових та міжчасткових артерій. Виявлені судинні реакції можуть бути причиною розвитку функціональних і дистрофічних змін у структурних компонентах паренхіми органа як морфологічного підґрунтя ниркової недостатності.

Посилання

Yurchenko, T.M., Hovorukha, T.P., Marchenko, L.M., Kondakov, I.I., & Riepin, M.V. (2012). Ultrastruktura i funktsionalni osoblyvosti nyrok shchuriv pry modeliuvanni toksychnoi hostroi nyrkovoi nedostatnosti [Ultra-structure and functional features of rat kidneys in the modeling of toxic acute renal failure]. Eksperementalna i klinichna medytsyna – Experimental and Clinical Medicine, 3, 49-53 [in Ukrainian].

Mowry, J.B., Spyker, D.A., Brooks, D.E., McMillan, N., & Schauben, J.L. (2014). Annual Report of the American Association of Poison Control Centers' National Poison Data System (NPDS) : 32nd Annual Report. Clin Toxicol (Phila), 53 (10), 962-1147.

Madan, R.K., & Levitt, J.A. (2014). Review of toxicity from topical salicylic acid preparations. J Am Acad Dermatol, 70 (4), 788-792.

Pearlman, B.L., & Gambhir, R. (2009). Salicylate intoxication : a clinical review. Postgrad Med, 121 (4), 162-168.

Mund, M.E., Gyo, C., Brüggmann, D., Quarcoo, D., & Groneberg, D.A. (2016). Acetylsalicylic acid as a potential pediatric health hazard: legislative aspects concerning accidental intoxications in the European Union. J Occup Med Toxicol, 11, 32.

Davis, J.E. (2007). Are one or two dangerous? Methyl salicylate exposure in toddlers. J Emerg Med. Jan, 32 (1), 63-69.

Temple, A.R. (1981). Acute and chronic effects of aspirin toxicity and their treatment Archives of Internal Medicine, 141, 364-369.

Chyka, P.A., Erdman, A.R., Christianson, G., Wax, P.M., Booze, L.L., … & Troutman, W.G. (2007). Salicylate poisoning: an evidence-based consensus guideline for out-of-hospital management. Clinical Toxicology Philadelphia, 45 (2), 95-131.

Lepeiko, Yu.B., Nevzorova, V.A., Hylyfanov, E.A., Pavlush, D.H., & Diuizen, Y.V. (2015). Yzmenenye aktyvnosty neirokynynovoi systemy v slyzystoy obolochke verkhnykh dykhatelnykh putei krys pry modelyrovanyy khronycheskoho tabakokureniya [Changes in the activity of the neurokinin system in the mucous membrane of the upper respiratory tract of rats in the simulation of chronic tobacco smoking]. Sybyrskyi nauchnyi medytsynskyi zhurnal – Siberian Scientific Medical Journal, 35 (1), 19-27 [in Russian].

Shormanov, Y.S. (2004). Sosudystaia systema pochek pry stenoze lehochnoho stovola s razlychnym urovnem kompensatsyy krovoobrashcheniya [Vascular system of the kidneys with stenosis of the pulmonary trunk with different levels of blood circulation compensation]. Biuleten eksperymentalnoy byolohyy y medytsyny – Bulletin of experimental biology and medicine, 137 (3), 332-335 [in Russian].

Esypova, Y.K., Kaufman, O.A., & Kriuchkova, T.S. (1971). Ocherky po hemodynamycheskoi perestroike sosudystoi stinky [Essays on hemodynamic reconstruction of the vascular wall]. Moskva : Medytsyna, p. 312 [in Russian].

Опубліковано
2018-10-16
Номер
Розділ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ